WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Облігації - Курсова робота

Облігації - Курсова робота

передбачались виплати в розмірі номінальної вартості облігацій без виплати процентів у випадку, якщо облігації не будуть пред'явлені до погашення протягом місяця у визначений термін.
Серед муніципальних позик, що мали місце в різних областях України з 1995 по 1997 p., були як вдалі, так і невдалі спроби вирішити соціально-економічні проблеми відповідних регіонів за рахунок емісії муніципальних облігацій.
Незважаючи на посилення державного регулювання та контролю ринку місцевих позик і затвердження у 1997 р. положення "Про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик", залучення коштів до місцевих бюджетів шляхом випуску облігацій місцевих позик не набуло до останнього часу значного поширення в Україні. У 1998- 1999 pp. була зареєстрована лише одна емісія муніципальних облігацій у м. Бровари на суму 1 млн грн.
Основними причинами незадовільного розвитку ринку муніципальних позик є низький рівень довіри з боку інвесторів до органів місцевої влади та відсутність кваліфікованих спеціалістів в органах місцевого самоврядування з питань випуску та обігу облігацій місцевих позик.
Інновації на ринку фінансових інструментів
Основні інновації на ринку фінансових інструментів можна розглядати, з одного боку, як наслідок вирішення ряду конкретних проблем, а з другого - як закономірний результат еволюції фінансового ринку в цілому. Інноваційні процеси охопили ринки більшості існуючих фінансових інструментів. Зупинимось на деяких нововведеннях на ринку основних фінансових інструментів.
Ринок інструментів боргу поділяється на інструменти з фіксованим та плаваючим купоном, нульовим купоном (дисконтні) і амортизовані. Перші три категорії маютьвідношення як до ринку боргових зобов'язань, так і до ринку кредитів. Амортизування являє собою погашення боргу частинами і частіше пов'язується з кредитним ринком. Нові боргові інструменти є або комбінацією названих вище інструментів, або результатом їх вдосконалення чи розщеплення, або механізмом формування вторинного ринку кредитів.
Традиційною основою для обчислення процентних виплат за зобов'язаннями з плаваючою ставкою залишаються процентні ставки за державними цінними паперами та за позиками для першокласних позичальників (prime rate). Однак за деякими сучасними інструментами з плаваючим купоном доходи прив'язують до поведінки індексів або руху цін на фондовому ринку. Так, за депозитами з ринковим індексом доходом є визначена частка приросту фондового індексу.
На вторинному ринку боргові інструменти можуть бути розщеплені на процентні виплати і номінал. У результаті розщеплення на ринку з'являються два фінансових інструменти, які мають назви "тільки номінал" і "тільки проценти". Якщо відщеплені процентні платежі, борговий інструмент має назву "тільки номінал", а якщо відщеплена номінальна вартість - "тільки проценти". Основним видом фінансових інструментів, що використовуються для розщеплення на вторинному ринку, є заставні, хоча останнім часом коло таких інструментів розширилось за рахунок кредитних карток, позик під купівлю автомобілів тощо.
Результати розщеплення процентних боргових інструментів типу "тільки номінал" становлять лише невелику частку боргових інструментів з нульовим купоном, до яких належать державні цінні папери, дисконтні облігації, векселі та кредити, що погашаються одним платежем.
Одним із визначальних напрямів розвитку ринку боргових інструментів на сьогодні є значне розширення вторинного ринку кредитів за рахунок сек'юритизації активів (securities - цінні папери). Суть процесу сек'юритизації полягає в емісії цінних паперів, які забезпечені певною групою активів. Розглянемо процес сек'юритизації на прикладі.
Нехай банк дає кредити для фінансування купівлі нерухомості. Забезпеченням цих кредитів є заставні на нерухомість. Сек'юрити-зація активів у цьому випадку полягає в наступній емісії банком цінних паперів, забезпечених заставними на нерухомість. Розміщення таких паперів серед інших учасників ринку означає закінчення процесу сек'юритизації та вихід кредитів на вторинний ринок.
Безпосередньо сек'юритизацією для інших учасників ринку займаються інвестиційні банківські фірми чи інші фінансові посередники. Один або кілька власників заставних формують пул (єдиний пакет) активів - заставних. Кількість заставних у пулі може коливатись від кількох десятків до кількох сотень. Потім за допомогою фінансового посередника емітуються і розміщуються серед інвесторів цінні папери, які називають частками (share) або сертифікатами участі в пулі активів. Емітовані у такий спосіб цінні папери мають дохідність, яка розраховується як середньозважена дохідність за заставними, що входять в пул, а термін погашення визначається як середнє, розраховане на основі термінів погашення тих самих заставних. Власники цінних паперів отримують дохід і беруть участь у диверсифіковано-му портфелі заставних.
Основним видом активів, що використовуються для сек'юритизації, є заставні та позики під купівлю автомобілів.
Сек'юритизацію активів можна розглядати як продаж позик, оформлених у вигляді цінних паперів. При продажу позик у вигляді цінних паперів емітент перекладає ризик на інвесторів. Крім того, позики у вигляді цінних паперів є більш ліквідними, ніж інші види позик.
Поняття "сек'юритизація", "розщеплення" мають відношення до боргових інструментів. З ринком акцій пов'язані такі похідні інструменти, як депозитарні розписки та варанти, які будуть розглянуті нижче.
Рекомендована література
1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-ХП.
2. Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 1994 р. № 586.
3. Про випуск дисконтних облігацій внутрішньої державної позики 1996 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. № 469.
4. Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1997 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1997р. № 2.
5. Про випуск облігацій внутрішньої державної ощадної позики. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. № 138.
6. Про тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб. Постанова Правління НБУ від 28 травня 1996 р. № 125.
7. Положення про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик. Затверджено Рішенням ДКЦПФР від 13 жовтня 1997 р. № 48.
8. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - СПб., 1994.
9. Правові основи підприємницької діяльності: Підручник / За ред. B.I. Шакуна - К., 1997.
10. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве