WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Торговельні операції міжнародних корпорацій - Реферат

Торговельні операції міжнародних корпорацій - Реферат

факторною компанією. Вартість факторингу включає:
* відсотки за користування кредитом (вище ринкової ставки по кредитах відповідного терміну на 2-3 % пункти);
* плату за обслуговування (бухгалтерія, інкасування боргу та інші послуги): вилучається як відсотки від суми рахунка-фактури, як правило, у межах 0,5-3 % від суми переуступлених рахунків;
* прибезоборотному факторингу спеціальну надбавку за ризик у розмірі 0,2-0,5 % від суми кредитування.
Форфетинг - купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають з товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.
Форфетер бере на себе всі види ризиків.
Форфетирування надає низку істотних переваг експортеру:
* поліпшує позиції експортера за ліквідністю, оскільки фірма негайно отримує готівку;
* експортер звільняється від валютних, кредитних, відсоткових ризиків;
* зменшуються довгострокові вимоги в балансі фірми, що призводить до зростання її кредитоспроможності;
* зникає необхідність у контролі за погашенням кредиту і роботі з інкасації платежів;
* форфетинг не впливає на ліміти експортера по овердрафту або на інший кредит, наданий банком.
Недоліки форфетинга:
* висока вартість: ставка значно більша за звичайні ставки за кредитами, оскільки форфетер бере на себе всі ризики;
" складний пошук для експортера банку, що забажав би діяти як форфетер.
Співвідношення форфетинга і факторингу. Головні відмінності форфетинга від факторингу полягають у:
1) неможливості регресу відносно експортера, тобто експортер повністю звільняється від ризику неплатежу;
2) здійсненні форфетинга лише за сприяння банку і спеціального фінансового інституту (форфетера);
3) продажу лише однієї вимоги;
4) характері вимог - вони повинні мати середньо- і довгостроковий характер;
5) взятті на себе також політичних ризиків;
6) сплаті повної суми ціни вимоги (при факторингу звичайно заморожується 10 %);
7) необхідності наявності банківських гарантій імпортеру.
4. СТРАХУВАННЯ І ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ.
Головна увага під час вивчення четвертого питання теми має бути приділена державному страхуванню експорту. Для стимулювання експорту держава часто застосовує страхування експортних кредитів, яке здійснюється через державні та напівдержавні організації, а також за допомогою гарантій і доручень уряду. Існування таких форм страхування пояснюється тим, що приватні страхові компанії не в змозі взяти на себе політичні й економічні ризики на тривалий період. Страхування експортного договору залежить від змістовної суті експортної угоди, що лежить в основі цього договору, платоспроможності імпортера та його гарантії (банку чи уряду). У такому разі експортер може застрахувати ризик неплатежу за допомогою державного страхування на 85- 95 % суми вимог.
Гарантії видаються при додержанні таких умов:
* заявник - резидент країни-експортера;
* товари і послуги мають походження країни-експортера;
* імпортер згоден сплатити аванс у розмірі 15-20 % від суми поставки;
* графік погашення заборгованості по середньострокових і довгострокових кредитах передбачає кілька дат погашення протягом строку дії кредиту;
* учасники угоди зобов'язуються своєчасно надавати дані про неможливість своєчасного погашення кредиту і як наслідок - можливі збитки;
* дія гарантії починається після сплати збору, що отримує страхова організація.
Послуги з державного страхування експортних кредитів надаються практично у всіх розвинутих країнах, але найбільш активно вони представлені у Швейцарії, Німеччині, США, Франції, де існують спеціальні інститути, коштами яких управляє держава.
Цими організаціями страхуються звичайно види ризиків:
* зовнішньополітичний;
* заборони на переведення коштів, включаючи ризик мораторію;
* кредитний, якщо замовник або боржник є державною установою (кредитні ризики приватних замовників не страхуються).
Способи страхування експортних ризиків. Існують різні способи зниження ризиків, пов'язаних зі здійсненням експортно-імпортних операцій, а саме: банківські інструменти страхування ризиків (акредитив, гарантія і т. ін.) і страховки, особливо спеціальних страхових товариств.
Таблиця 11.2
СПОСОБИ СТРАХУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ РИЗИКІВ ПРИ ДОВГОСТРОКОВИХ УГОДАХ
Ризики Способи страхування
Фабрикаційний Страховка спеціального страхового товариства. Безвідзивний підтверджений акредитив. Аванс замовника
Неплатежу Страховка спеціального страхового товариства. Безвідзивний підтверджений акредитив. Банківська гарантія / аваль. Форфетинг
Обмінного курсу валют Строкова валютна угода. Валютний опціон. Отримання кредиту в іноземній валюті. Страховка спеціального страхового товариства. Форфетинг. Внутрішньовиробнича компенсація заборгованості і вимог в іноземній валюті
Зростаючих витрат при виробництві товару Обмовка про зміну ціни в експортному контракті. Перенесення додаткових витрат на постачальників. Відсоткова своп-операція
Зміни відсоткових ставок Перенесення додаткових витрат на постачальників. Відсоткова своп-операція. Фінансування з плаваючими відсотковими ставками
5. ІМПОРТНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ.
Самостійне вивчення п'ятого питання теми грунтується на розумінні способів фінансування імпорту. Джерела фінансування імпорту схожі з джерелами фінансування експорту. Це зумовлено тим, що надання кредиту експортеру дозволяє йому розширяти торговий кредит імпортеру (наприклад, коли банк готовий надати експортеру аванс під інкасо, експортер має можливість погодитись на оплату товару шляхом строкової тратти), а також тим, що надання кредиту імпортеру дозволяє експортеру отримати оплату негайно (використовуючи, наприклад, лізингові або форфетингові операції).
Способи фінансування імпортерів:
1) банківський овердрафт у національній або іноземній валюті;
2) позичка в національній або іноземній валюті;
3) торгівля по відкритому рахунку;
4) фінансування шляхом комісійної фірми;
5) розрахунки за допомогою акцептного акредитива та акредитива з розстрочкою платежу;
6) лізинг;
7) форфетинг;
8) фінансування покупця;
9) зустрічна торгівля;
10) банківський акцепт;
11) позичка під продукцію.
6. ОСОБЛИВОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ В УКРАЇНІ.
Останнє питання теми пов'язане з особливостями торговельної діяльності міжнародних корпорацій в Україні. Для розуміння цього питання важливо добре опрацювати кейс "Мак-Дональдс", який наводиться нижче, а також узагальнити публікації у вітчизняній пресі з цього питання.
Loading...

 
 

Цікаве