WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Інвестиційні операції міжнародних корпорацій - Реферат

Інвестиційні операції міжнародних корпорацій - Реферат


Пошукова робота
Інвестиційні операції міжнародних корпорацій
ПЛАН
1. Міжнародний ринок інвестицій.
2. Прямі іноземні інвестиції міжнародних корпорацій.
3. Портфельні інвестиції міжнародних корпорацій.
4. Міжнародні інвестиційні компанії.
5. Особливості міжнародних інвестиційних операцій українських корпорацій.
1. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ІНВЕСТИЦІЙ.
Самостійно вивчаючи тему, студенти мають чітко усвідомити такі ключові положення:
1. Інвестиційна діяльність міжнародних корпорацій означає використання тимчасово вільних коштів для придбання фінансових і матеріальних активів, що мають принести доходи в майбутньому. Це положення розкривається у відповідних розділах навчальних видань [1, 2, 4, 5, 10, 12, 13].
2. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій становлять провідну ланку системи міжнародного інвестування. Цей аспект висвітлено в навчальних посібниках [3, 8].
3. Діяльність міжнародних корпорацій на інвестиційному ринку базується на загальних законах сучасної фінансової теорії, яка представлена в курсі лекцій О. В. Мертенса [5].
4. Інвестиційна діяльність міжнародних корпорацій в Україні, а також українських компаній на зарубіжних інвестиційних ринках набуває істотних особливостей, які систематизовані в наведених у списку рекомендованої літератури працях [7, 9, 11].
Починаючи самостійне вивчення теми, студент має усвідомити, що міжнародний ринок формується і розвивається як частина світового ринку капіталу. Для конкретнішого розуміння цього положення можна скористатись наведеною нижче табл. 12.1.
Таблиця 12.1
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ
Країни Внутрішні джерела Зовнішні джерела
Материнська країна 1 2
Іноземні країни 3 4
Ця таблиця поєднує географічні і структурні фактори фінансування розвитку компанії. Вибори 1 і 2 пов'язані з рухом капіталу в материнській країні, а 3 і 4 - в зарубіжних країнах. Вибір 1 потребує реінвестування прибутку, а 2 - випуску цінних паперів. Для того щоб скористатись джерелом З для фінансування штаб-квартири в материнській країні, доцільно мати філію з нерозподіленим прибутком. Саме в такому разі виникає міжнародний рух капіталу і починають діяти міжнародні джерела інвестування. Подібну таблицю можна скласти з позицій напрямів використання тимчасово вільних коштів.
Остаточний вибір як джерел капіталу для фінансування розвитку корпорацій, так і шляхів вкладення коштів як інвестицій залежить, з одного боку, від стратегічних пріоритетів корпорації, а з іншого, - від різноманітних обмежень. Таблиця дозволяє уточнити співвідношення між різними інвестиційними процесами та предметом курсу "Міжнародний менеджмент". Для цього запропонуємо деякі формули.
Формула 1 => 1 означає, що внутрішні джерела інвестування використовуються для розвитку підрозділів у материнській країні. Цей інвестиційний процес не є міжнародним, оскільки не потребує валютних обмінів, а тому виходить за межі предмета курсу "Міжнародний менеджмент".
Формули 1 => З та 3 => 1 означають рух інвестицій між материнською компанією та зарубіжними підрозділами однієї міжнародної корпорації. Це частина міжнародного потоку капіталів, яка потребує валютних обмінів, а тому входить до предмета курсу "Міжнародний менеджмент".
Більше того, приймаючі країни більше зацікавлені в потоці 1 = 3, який є найбільш обнадійливим, оскільки саме з ним пов'язані прямі іноземні інвестиції, що реально сприяють піднесенню економіки. Міжнародний потік інвестицій можливий і всередині чверті 3, коли йдеться про використання зарубіжним відділенням країни "X" інвестиційних ресурсів у країну "У". Тоді формула інвестиційного потоку матиме вигляд Зу => Зх. Цей варіант широко вживається за умов стратегічного профілю регіоцентризм, який ґрунтується на регіональному перерозподілу прибутку.
Міжнародний характер мають і потоки 2 => 3 і 3 => 2, тому вони входять до предмета курсу. Однак, варіант 3 => 2 є малоймовірним і складним, а варіант 2 => 3 ризикованим, оскільки цикл руху інвестицій на фондових ринках материнської країни та отримання віддачі від цих інвестицій у зарубіжних відділеннях ніколи не збігаються, що ускладнить узгодження фінансових потоків у різних валютах.
Потоки 3 => 4 та 4 => 3 не входять до предмета курсу "Міжнародний менеджмент", якщо йдеться про одну країну. Однак, якщо це різні країни, то ситуація змінюється. Через складнощі фінансового менеджмента в цьому разі зазначені варіанти Зх => 4у чи 4у => Зх вживаються рідко, переважно в спекулятивних цілях. Одним з таких прикладів є операції хедж-фонду "Квантум" у серпні-вересні 1992 р. під керівництвом Дж. Сороса на кредитному валютному і фондових ринках Західної Європи та Японії проти фунта стерлінгів, які дозволили отримати дохід близько 2 млд дол. США.
Табл. 12.1 дає можливість проілюструвати важливий для розуміння теми парадокс Фельдстейна-Хоріоки, який полягає у тому, що, незважаючи на вільний міжнародний рух капіталу, його власники і менеджери транснаціональних корпорацій утримують більшу його частину вдома [1, с. 436; 9, с. 201]. На думку автора цієї концепції, гарвардського економіста Мартіна Фельдстейна, мобільний у міжнародних масштабах капітал найчастіше полює за тимчасовим виграшем, а при зміні умов швидко входить до країн і виходить з них. Цей капітал дістав назву "гарячі гроші". Інший тип капіталу "терплячі гроші" підтримують міжнародні переміщення довгострокових Інвестицій. Це положення підтверджується статистичними даними.
Міжнародні інвестиції мають суперечливу природу. У цьому зв'язку варто звернути увагу студентів на розбіжності між інтересами корпорації та країн, в яких вони діють. Інтереси корпорації полягають в отриманні додаткових прибутків від розміщення інвестицій за кордоном або здешевленні залучених інвестицій для розвитку корпорації. Материнська країна зацікавлена в розміщенні інвестицій на своїй території або ж у фінансових надходженнях від зарубіжних філій у вигляді частини прибутків. Зарубіжні країни зацікавлені не лише у зростанні обсягів виробництва і створенні робочих місць, айв імпорті технологій, залученні сучасного досвіду ведення бізнесу, навчанні персоналу, піднесенні іміджу країни і т. ін. Для прийняття конкретних рішень у цьому зв'язку розроблені відповідні моделі, з якими студент може ознайомитись у підручнику Ф. Рута і А. Філіпенка [8, с. 687-690].
Доцільно зважувати і на певне ущільнення національного суверенітету країн, що залучають іноземні інвестиції. Адже приймаючі країни стосовно міжнародних корпорацій повинні дотримуватись загальноприйнятих норм взаємодії.
Нарешті, під час самостійного вивчення першого питання теми важливо зважувати на інвестиційні ризики, які виникають при розміщенні тимчасово вільних коштів за кордоном. Вони пов'язані із ситуацією в приймаючих країнах, а також з непередбачу-ваними змінами валютних курсів І цін на фондових ринках.
2. ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ.
Друге питання темиє центральним, оскільки саме прямі іноземні інвестиції справляють реальний вплив на розвиток економіки приймаючих країн. Кількісним критерієм розмежування прямих і портфельних інвестицій у розвинутій ринковій економіці вважається 10% загального обсягу вкладень в об'єкт інвестування. Доцільно підкреслити випереджаюче зростання обсягів прямих іноземних інвестицій порівняно зі збільшенням валового національного продукту у світі. Якщо в 1985 р. обсяг прямих інвестицій становив 58,4 млрд дол. США, а в 1991 р. - 183,0 млрд, то в 2001 р. ця цифра перевищувала 450 млрд дол. США. При цьому частка 12 розвинутих країн становить 92 % в джерелах інвестування.
Важливо звернути увагу студентів на те, що переважна частина інвестицій використовується також у розвинутих країнах. Частка 12 провідних країн-реципієнтів становить близько 70%. У складі цих країн лише дві (Китай і Мексика) не належать до розвинутих. Це положення цілком відповідає наведеному вище парадоксу Фельдстейна-Хоріоки.
Опрацьовуючи питання теми, потрібно звернути увагу на теоретичну розробку питання про прямі іноземні інвестиції. Адже за всіх інших умов вони є дорогим і ризикованішим способом одержання прибутку, ніж експорт і ліцензування.
Значна частина концепцій ґрунтується на тому, що всі інші умови не є рівними. Серед цих умов - транспортні витрати,
Loading...

 
 

Цікаве