WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій - Реферат

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій - Реферат

бізнесменів прагнуло зробити особистий внесок у розв'язання болючих соціальних проблем суспільства. Дуже часто при цьому згадують ім'я Е. Карнегі. Ендрю Кар-провідний бізнесмен у виробництві сталі - видав у неп 1990 р. "Євангеліє процвітання", де виклав доктрину капіталіс-тичної благодійності, відповідно до якої прибуткові організації повинні жертвувати частину своїх коштів на благо суспільства. Він вклав понад 350 млн дол. у соціальні програми і побудував понад 2000 публічних бібліотек. Не меншвідомий американський бізнесмен Джон Д. Рокфеллер пожертвував 550 млн дол. і за-снував фонд Рокфеллера, кошти якого використовуються для розв'язання соціально значущих проблем у сфері економіки, науки, культури. Ще одним прихильником соціальної відповідальності ділових організацій став Роберт Вуд - президент торговельної фірми "Сіре РьобакендК", який у звіті за 1936 р. нагадував своїм акціонерам про соціальні зобов'язання організації.
Ставлення до соціальної відповідальності може бути різним - від сприятливого до ворожого.
Слід врахувати наявність аргументів "за" і "проти" соціальної відповідальності.
Аргументи на користь соціальної відповідальності:
o сприятливі для бізнесу довгострокові перспективи;
o зміна потреб і сподівань широкої громадськості;
o залучення додаткових ресурсів для надання допомоги в
розв'язанні соціальних проблем;
o моральні зобов'язання щодо соціальної відповідальності.
Аргументи протії соціальної відповідальності:
o порушення принципу максимізації прибутку;
o додаткові витрати на соціальну відповідальність;
o недостатня звітність широкій громадськості;
o недостатня кваліфікація у розв'язанні соціальних проблем.
Концепція корпоративної соціальної відповідальності була запропонована Кітом Девісом у 1975 р. Вона охоплює п'ять ключових положень:
1. Соціальна відповідальність виникає із суспільної влади. Ор
гани влади мають створювати умови і показувати приклади соці
альної відповідальності.
2. Бізнес повинен діяти як двостороння відкрита система: з
одного боку, враховувати вплив суспільства, ринкові сигнали, а з
іншого - бути відкритим у своїх операціях для громадськості.
3. Соціальні витрати мають бути ретельно обчислені й розгля
нуті з погляду правомірності їх віднесення до собівартості виго
товлення того чи іншого продукту, надання тієї чи іншої послуги.
4. Соціальні витрати, що розподіляються за кожним продук
том, послугою, видом діяльності, в остаточному підсумку опла
чуються споживачем.
5. Ділові організації, як і громадяни, залучаються до відпові
дальності за розв'язання поточних соціальних проблем, які пере
бувають за межами звичайних сфер їх діяльності.
Аналізуючи діяльність багатьох корпорацій, Кіт Девіс та інші дослідники дійшли висновку, що соціальна відповідальність сприяє розвитку компаній і, навпаки, уникнення соціальної відповідальності звужує можливості успіху організацій. Це дало змогу сформулювати "залізний закон відповідальності", згідно з яким у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу в такому напрямі, що його суспільство розглядає як відповідальний, має тенденцію втратити цю владу. Цей закон було підтверджено і в обстеженні Гарвардського та інших американських, а також британських університетів у 1997-2000 pp. Компанії, що втілювали в життя концепцію соціальної відповідальності, мали в 2-4 рази вищі темпи зростання, ніж конкуренти, що обмежують свої цілі вилученням прибутку [12, с. 74].
При самостійному опрацюванні питання про соціальну відповідальність транснаціональних корпорацій студенту важливо закцентуватись на прагненні міжнародних організацій сформулювати загальноприйнятні принципи корпоративної соціальної відповідальності. У цьому зв'язку заслуговує на увагу кодекс поведінки соціально відповідальної компанії - "Загальні принципи Саллівана", запропонований у 1977 р. відомим американським правозахисником і громадським діячем преподобним Леоном Салліваном. Значний внесок у розробку кодексу поведінки міжнародних корпорацій у 1997-1999 pp. зробила недержавна організація "Глобал репортинг інішиатив", яка заснована крупними корпораціями, громадськими об'єднаннями, університетами різних країн та ООН. Важливо зазначити, що саме Організація Об'єднаних Націй є головним пропагандистом ідей корпоративної соціальної відповідальності. Цілком закономірним у цьому зв'язку є проект Всесвітньої угоди щодо дотримання провідними міжнародними корпораціями принципів соціальної відповідальності. Цей проект було проголошено генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном на Всесвітньому Економічному Форумі, який проходив у Давосі 31 грудня 1999 р. Він включає такі дев'ять принципів корпоративної соціальної відповідальності [12,
с. 75]:
1. Підтримувати міжнародні права людини в рамках діяльнос
ті корпорації.
2. Суворо стежити за дотриманням цих прав місцевими відді
леннями і партнерами корпорації.
3. Визнавати за трудовими колективами право на створення
асоціацій та укладання колективного договору.
4. Усувати всі форми примусової праці.
5. Не вдаватись до дитячої праці.
6. Боротись з усіма видами дискримінації у трудовому колективі.
7. Підтримувати заходи із запобігання глобальним екологіч
ним катастрофам.
8. Сприяти більшій екологічній відповідальності.
9. Заохочувати впровадження екологічно безпечних технологій.
Всесвітня угода не є договором для підписання, а розглядається як базовий документ, прихильники якого можуть взяти на себе зобов'язання щодо виконання зазначених зобов'язань і стати своєрідним членом клубу соціально відповідальних компаній.
У процесі самостійного вивчення теми важливо засвоїти питання щодо екологічної діяльності міжнародних корпорацій, яке набуває дедалі більшої актуальності у зв'язку з глобалізацією бізнесу, з од-ного боку, та все ширшим використанням високих технологій - з іншого. Ці технології за умов соціальної безвідповідальності можуть справляти значний негативний вплив на життя людства. У кейсі "Чорнобильська АЕС" показана роль упущень менеджменту в найбільшій техногенній катастрофі минулого століття. З погляду екологічної діяльності, ліквідації наслідків вибуху четвертого реактора цілком виправдано розглядати Чорнобильську АЕС як міжнародну компанію, хоча юридично вона є національним енергетичним підприємством і після її закриття 15 грудня 2001 р. Однак світову громадськість продовжує турбувати стан 4-го енергоблоку ЧАЕС. Тому для досягнення повної безпеки на ЧАЕС багато зусиль доведеться докладати не лише Україні, а й іншим країнам.
Серед міжнародних корпорацій можна знайти чимало прикладів прогресивної діяльності. Корпорація "Форд", наприклад, головну мету своєї екологічної політики вбачає у скороченні викидів вуглекислого газу в
Loading...

 
 

Цікаве