WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій - Реферат

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій - Реферат

на роботі шляхом використання порнографічних
матеріалів, притисненням неповнолітніх працівників та представ
ників інших національностей, збереження відчутних расових сте
реотипів.
4. Посилення лобіювання інтересів японських корпорацій в
інших країнах, насамперед у США.
Доцільно звернути увагу студентів і на етичні проблеми в Європі,які істотно відрізняються від США та Японії. Європейські менеджери, на відміну від американських, вважають хабарі цілком етичним інструментом, які являють собою плату за розвиток бізнесу. Правові обмеження, на думку більшості європейських менеджерів, не є єдиною підставою для визначення етичності ділової поведінки. Цих менеджерів більше турбують їхні ділові успіхи, ніж правові питання. Для більшості менеджерів європейських транснаціональних корпорацій найбільш важливими є етичні питання, пов'язані з культурою, особистими цінностями, стимулами й очевидними правовими обмеженнями.
Для Китаю, як і багатьох інших країн з перехідною економікою, головною етичною проблемою є інтелектуальне піратство, незаконне використання чужих авторських прав. Зокрема, питома вага піратських продажів на ринку аудіозаписів становить у Китаї близько 50 %, Польщі - 60, Кенії - 80 %.
При самостійному опрацюванні третього питання теми важливо розрізняти дві основні моделі управлінської поведінки жінок у міжнародних корпораціях: модель рівноправності та комп-ліментарно-внескова модель. Перша ґрунтується на рівних можливостях чоловіків і жінок в управлінській кар'єрі. Головний наголос у цій моделі пов'язується з усуненням бар'єрів, які заважають жінкам-менеджерам виявити свої здібності. Ця модель поширена в американських корпораціях. Компліментарно-внеско-ва модель полягає у виявленні найбільш сприятливої сфери діяльності чоловіків і жінок, в яких вони можуть зробити найбільший внесок у розвиток корпорації. Ця модель поширеніша в Європі.
З огляду на розглянуті моделі доцільно визначити і бар'єри на шляху залучення жінок до менеджменту. Серед цих бар'єрів: культура, стереотипи, організаційні бар'єри, освіта, законодавство, брак довіри і т. ін. Один з найбільш поширених бар'єрів просування жінок у менеджменті міжнародних корпорацій - це так звана скляна стеля, тобто обмеження у заміщенні вищих управлінських посад. Головною причиною при цьому є переконання в тому, що жінки менше цікавляться роботою і більше прив'язані до сім'ї, ніж їхні колеги-чоловіки. У деяких культурах, зокрема мусульманській, це переконання має характер традиції, згідно з якою призначення жінки взагалі виключає роботу в бізнесі чи інших сферах, а обмежує її діяльність сімейним колом.
Сучасні погляди на проблему просування жінки по щаблях менеджерської кар'єри в міжнародних корпораціях включають два основних методи боротьби Із зазначеним вище переконанням: "швидкий" і "материнський". "Швидкий" підхід до кар'єри ґрунтується на визнанні рівних можливостей між чоловіками і жінками в службовому просуванні, що тягне за собою визнання жінками роботи найвищим пріоритетом на етапі посадового зростання, утворення ними сім'ї і народження дітей у більш зрілому віці. "Материнський" підхід до кар'єри означає більш рівномірний розподіл часу між роботою і сім'єю. У такому разі сприятли-вішим вважається гнучкий графік роботи, можливість витрачати більше часу на сім'ю, нехай навіть і за повільнішого просування по службі.
Доцільно звернути увагу студентів при опануванні теми ще на одну делікатну для міжнародних корпорацій тему, а саме сексуальні домагання. Адже статеві відносини по-різному будуються у різних національних культурах. Згідно з визначенням Комісії із забезпечення рівних можливостей зайнятості, утвореної Конгресом США в 1964 p., сексуальні домагання проявляються у двох формах:
* очевидна вимога поступитись сексуальному тиску, який од
нозначно пов'язується із заохоченням чи покаранням на роботі
(залежно від відповіді жертви);
* прихована форма, тобто створення такої атмосфери, в якій
службовці відчувають себе незатишно через непристойні жарти,
зауваження, пози [11, с. 161].
Існує два основних інструменти, за допомогою яких можна боротись із сексуальними домаганнями: зовнішні - судові процеси, внутрішні - корпоративні процедури. У судових процесах США, наприклад, широко використовується критерій "розумної жінки", кваліфікація якої в ситуації як неприйнятної є часто ціл-
ком достатньою для визнання судом факту сексуального домагання. На відношення суду впливає також існування в корпорації ефективної процедури розгляду скарг, яка б давала можливість працівникам компанії висувати звинувачення, не побоюючись негативних наслідків. У зв'язку з цим чимало міжнародних корпорацій розробили і вдосконалюють програми, спрямовані проти сексуальних домагань. Серед складових зазначених програм - просвітницька діяльність, відповідні посібники, проведення конференцій, які, наприклад, використовуються такими корпораціями США, як "Дюпонт", "Ханівел", "Корнінг". У корпорації "AT & Т" заохочуються добровільні навчальні семінари безпосередньо на робочих місцях, які вважаються найбільш ефективними. Керівництво корпорації попереджає своїх службовців, що за сексуальні домагання вони можуть бути звільнені з роботи [11, с. 161].
Важливим у самостійному вивченні теми є розуміння соціальної відповідальності міжнародних корпорацій. При цьому треба взяти до уваги, що менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність: юридичну і соціальну.
!
Юридична відповідальність - додержання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого " не може робити організація.
Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.
І Соціальна відповідальність - певний рівень добровільно-І го реагування організації на соціальні проблеми.
Соціальна і юридична відповідальність притаманні сучасній моделі бізнесу. Кожен з видів відповідальності має свої критерії.
Проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці XIX - на початку XX ст., але й досі стосовно цієї проблеми не вщухають дискусії. З одного боку, до Великої депресії 1920- 1933 pp. панувала концепція, що бізнес має лише один обов'язок- приносити прибуток. Відомий залізничний магнат Уїльям Вандербілд у цьому зв'язку в 1918 р. за допомогою газет "Нью-Йорк Тайме" та "Нью-Йорк Гералд" оприлюднив цей підхід крилатим висловом: "До чорта народ! Я працюю на акціонерів" [11, с. 137]. Серед прихильників цієї позиції - відомий американський економіст, лауреат Нобелівської премії (1976 р.) Мільтон Фрідман, який вважав, що доктрина соціальної відповідальності як ніщо інше може підірвати основи вільного суспільства. Єдина відповідальність корпорації полягає у вилученні прибутку для акціонерів [12, с. 75].
З іншого боку, чимало
Loading...

 
 

Цікаве