WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Зміст, характерні риси і середовище міжнародного менеджменту. Суть міжнародного бізнесу - Реферат

Зміст, характерні риси і середовище міжнародного менеджменту. Суть міжнародного бізнесу - Реферат

багатонаціональних компаній, що представлена на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Схема міжнародної корпорації
Як видно зі схеми, міжнародна корпорація складається з материнської компанії (М), розташованої в країні походження (заснування), та мережі відділень (філій) В1 ; В2;... Вп, які розміщені в приймаючих країнах 1; 2;... N. Рішення материнської компанії (штаб-квартири) стосується утворення (закриття, придбання) відділень, місцерозташування, обсягів і асортименту продукції, ринків збуту, потоків між філіями і т. ін. Ці стратегічні рішення формують зв'язки між материнською компанією і філіями, з одного боку, а такожміж філіями - з іншого. Окрім того, материнська компанія і філії мають зв'язки з іншими компаніями-партнерами (П1 , П2 ,…Пп ), позначеними на рисунку пунктирними стрілками. Скажімо, філія B5, розташована в країні 5, має двосторонні зв'язки факторів бізнесу з материнською компанією М. Окрім того, до відділення В5 надходять потоки товарів, послуг, інформації та інших факторів з відділень Вп , В4 , розташованих відповідно в країнах N та 4, а також від компаній партнерів Пп , П5 , розташованих у країнах N та 5. Готова продукція чи напівфабрикати з відділення В5 надходять до материнської компанії та відділення Вз, яке реалізує готові вироби партнеру П3 у своїй країні та партнеру П4 в іншій країні. Відділення В2 не має виробничих зв'язків з материнською компанією, а переробляє напівфабрикати з відділення Вп і направляє комплектуючі вироби відділенню В3. Як потоки виступають не лише матеріальні ресурси, а й грошові кошти, технології, кадри менеджерів тощо.
Отже, організація бізнесу в міжнародних корпораціях ґрунтується на спеціалізації окремих відділень і материнської компанії на певних видах продукції чи видів діяльності. Існує дві моделі спеціалізації: горизонтальна і вертикальна інтеграція.
Горизонтальна інтеграція означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринки закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат.
Внутрішньокорпоративне переміщення ресурсів організується з метою ефективного забезпечення повного асортименту товарів компанії на ринку кожної країни. Мається на увазі досягнення нижчої вартості або вищої якості порівняно з виготовленням товарів кожною філією. Те чи інше відділення поставляє товари, на яких воно спеціалізується, не лише на ринки своїх країн, а й інших регіонів за умов єдиної маркетингової політики, стандартизації виробів, післяпродажного обслуговування, використання єдиних торговельних марок, пакування, фірмових знаків і т. д. Прикладами таких компаній є автомобільні, побутової електроніки, комп'ютерні та ін.
Процес вертикальної інтеграції базується на спеціалізації окремих відділень за стадіями технологічного процесу й зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній кількості філій, які поставляють її на світові ринки. Така інтеграція широко використовується, наприклад, нафтовими міжнародними компаніями. Вертикальні інтеграційні зв'язки збереглись у таких компаній навіть після націоналізації в 70-х роках урядами країн, що розвиваються, переробних і видобувних підприємств міжнародних нафтових компаній. Замість володіння філіями міжнародні нафтові корпорації отримують нафту за контрактними угодами.
Природа міжнародних корпорацій значною мірою віддзеркалюється теорією інтерналізації, обгрунтованою Пітером Баті та Марком Кассоном.
Теорія інтерналізації міжнародних корпорацій полягає в тому, що ринки проміжних продуктів і напівфабрикатів менш досконалі, ніж ринки кінцевої продукції, тому виготовлення проміжної продукції доцільно зосередити всередині компанії, розміщуючи замовлення між окремими відділеннями як у країні походження, так і за кордоном [Buckley, Casson, 1976, p. 33].
Інтерналізація означає процес перетворення зовнішніх ринкових зв'язків у внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх.
Згодом теорія інтерналізації була розвинута в працях Дж. Ф. Хеннарта, К. Н. Пітеліса, Р. Садена [Рут, Філіпенко, 1998, с. 684- 686].
Теорія інтерналізації містить такі основні положення:
" ринки неспроможні ефективно розміщувати фактори товарів і послуг відповідно до природних і встановлених урядами зовнішніх (неринкових) ефектів;
" ринки та фірми - це альтернативні (саморегулюючі та адміністративні) способи організації обміну товарів і послуг;
" обмін доцільно інтерналізувати всередині фірми, якщо витрати на ці операції менші, ніж на операції на ринку;
" у міжнародній корпорації процес інтерналізації охоплює міжнаціональний обмін товарів і послуг, насамперед проміжних продуктів шляхом створення спеціальних інструментів міжнародного менеджменту, зокрема трансферного ціноутворення, прямих іноземних інвестицій.
На завершення вивчення питання варто звернути увагу на 10 ключових факторів успіху міжнародних компаній:
1. Позиціювання себе як міжнародних підприємств, що керуються управлінськими командами, які почуваються комфортно у всьому світі.
2. Розвиток інтегрованих та інноваційних стратегій, що ускладнюють і здорожують конкуренцію з боку інших фірм.
3. Агресивна та ефективна реалізація своїх стратегій і їх підтримка великими інвестиціями.
4. Усвідомлення того, що появу технологічних інновацій неможливо довго пов'язувати лише зі США, а необхідно розвивати системи продукування технологічних інновацій в інших країнах.
5. Оперування у світі переважно як на єдиному великому ринку, а не як у сукупності індивідуальних малих ринків.
6. Наявність таких організаційних структур, які дозволяють розв'язувати унікальні проблеми і розробляти неординарні викладки, керувати їх вирішенням і в такий спосіб забезпечувати найвищу продуктивність.
7. Розвиток систем, які забезпечують неформальні політичні зміни у світі і причетність цих змін до фірм.
8. Наявність управлінської команди - міжнародної за своїм складом і завдяки цьому здатної краще реагувати на зміну попиту на провідних ринках.
9. Дозвіл зовнішнім директорам відігравати активну роль в оперативному управлінні підприємствами.
10. Дотримання завдяки належному керівництву таких важливих тенденцій і вимог, як відкритість до споживача, економічність організаційних структур, підтримка автономності і підприємливості удіяльності персоналу.
4. Суть міжнародного менеджменту. Предмет і завдання курсу.
Суть міжнародного менеджменту. Структура транснаціональних корпорацій і основні складові міжнародного менеджменту. Функції міжнародного менеджменту. Сучасні теоретичні концепції міжнародного менеджменту. Національні моделі управління бізнесом та міжнародний менеджмент. Порівняльний менеджмент. Характерні риси міжнародного менеджменту. Шляхи формування і розвитку міжнародного менеджменту. Предмет і завдання курсу.
Loading...

 
 

Цікаве