WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Зміст, характерні риси і середовище міжнародного менеджменту. Суть міжнародного бізнесу - Реферат

Зміст, характерні риси і середовище міжнародного менеджменту. Суть міжнародного бізнесу - Реферат

розподілу (концентрації) влади між різними рівнями управління міжнародних корпорацій.
2. Прагнення уникнути невизначеності.
3. Співвідношення між індивідуалізмом і колективізмом.
4. Тяжіння до маскуналізму (мужності) і фемінізму (жіночості).
5. Згодом разом з іншими дослідниками в 1987 р. було виявлено і п'ятий часовий вимір національної культури, а саме співвідношення між короткостроковою та довгостроковою орієнтаціями.
У проведених дослідженнях кожному з факторів було визначено кількісне значення, що дозволило запропонувати рекомендації з поєднання національної і організаційної культури у відділеннях корпорації по всіх 50 країнах і трьох регіонах: арабському, східно-африканському та західно-африканському.
Фонс Тромпенаарс в 1983-1993 pp. провів масштабне дослідження 15 тис. менеджерів різних міжнародних корпорацій у 28 країнах (не менш як по 500 з кожної країни) і запропонував модель, яка включає такі п'ять культурних вимірів:
1) універсалізм - пристосованість;
2) індивідуалізм - колективізм;
3) маскованість - емоційність;
4) специфічність - розпорошеність;
5) функціональність - персональність.
Згодом було додано також часовий вимір.
Узагальнення результатів дослідження дозволило виокремити п'ять основних культурних кластерів:
1) англійський (США та Великобританія);
2) азіатський (Японія, Китай, Гонконг, Сінгапур);
3) латиноамериканський (Аргентина, Венесуела, Мексика, Бразилія);
4) латиноєвропейський (Франція, Бельгія, Іспанія, Італія);
5) німецький (Австрія, Німеччина, Швейцарія, Чехія).
Ще одна двомірна модель цінностей була запропонована німецьким дослідником Ш. Шварцем на підставі проведених у 20 країнах досліджень у 1980 р. Горизонтальні виміри включають: консерватизм і відкритість до змін, а вертикальні - самовдосконалення і самодостатність. Відповідно утворюються моделі індивідуальних мотиваційних цінностей: безпека, влада, конформізм, універсалізм і т. ін. Застосування зазначеної моделі менеджерами дозволяє прогнозувати мотивацію працівників різних країн.
Дляврахування культурного контексту діяльності міжнародних корпорацій доводиться враховувати різні концепції та накопичувати досвід взаємодії різних культур у кожній компанії.
10. Особливості вимірів ділової культури в Україні.
Особливості вимірів ділової культури в Україні. Особливості української національної культури в системі міжнародного менеджменту. Культурний контекст діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК) в Україні. Особливості діяльності українських менеджерів і фахівців за кордоном.
Останнє роками в Україні проводились дослідження змін ділової культури, зокрема Інститутом соціології НАН України, Міжнародним інститутом менеджменту (МІМ-Київ), Львівським інститутом менеджменту (ЛІМ).
Інститутом соціології проводились дослідження взаємовідносин між націями в 1992--2002 pp. за шкалою дружності в межах від 1 (готовність сприйняти представника іншої нації як члена сім'ї) до 7 (заперечення проти перебування в країні). Дослідження показало наявність дружнього ставлення в Україні переважно між трьома національностями - українцями, росіянами і білорусами - на рівні від 1 до 3 балів: 2 - сусід, 3 - близький друг. Щодо інших національностей, то цей показник погіршився за останні десять років з 4 балів (колеги по роботі) до 5 ( турист) або 6 (житель країни). Отже, рівень східнослов'янської ізольованості в 1992-2002 рр. істотно зріс. Звичайно, це ускладнює умови співпраці менеджерів західних корпорацій в Україні з вітчизняним персоналом, який ще не набув культури міжнародної відкритості.
Серед молодих менеджерів - слухачів магістерських програм МІМ-Київ та ЛІМ-Львів у 1999 р. П. Шереметом було здійснено дослідження за методикою Г. Гофстеда за трьома показниками: дистанціювання влади, уникнення невизначеності та співвідношенням між колективізмом і індивідуалізмом. За цими показниками українські менеджери перебувають посередині між індійськими та польськими менеджерами. Це означає виникнення потенціальних конфлікти у взаємодії українських і західних менеджерів як у міжнародних корпораціях, так і у незалежних партнерів.
Переважна більшість фахівців оцінює стан менеджменту в Україні як кризовий, що включає і невідповідність значної частини керівників підприємств наявним вимогам. За результатами досліджень існує конфлікт між діловими культурами України і Заходу, основою якого є відмінності в семантиці ділової термінології і ділової мови, неволодіння вітчизняними менеджерами бізнесовою мовою. Б. Будзан звертає також увагу на конфлікти між підприємцями та інвесторами, що виникають через неоднакову участь в управлінні і капіталі організації. Менеджери часто ухвалюють рішення виключно в особистих інтересах, що спричиняє їх конфлікти з працівниками та ін.
Місцева культура стає предметом активного впливу з боку менеджменту корпорації в напрямі гармонізації взаємодії культур. При цьому використовують різноманітні інструменти: навчання, робота в міжнародних командах, стажування у відділеннях інших країні т. ін. Перший аспект культурного середовища (контексту) міжнародного менеджменту є пасивним, оскільки культура не змінюється, а другий - активним.
В Україні поступово набуває розвитку специфічна галузь діяльності - успіхологія, спрямована на формування позитивного іміджу України шляхом відповідної підготовки офіційних представників, а також керівників приватних підприємств для спілкування з іноземною пресою, з одного боку, та західних партнерів з вітчизняними засобами масової інформації - з іншого. На думку успіхологів, в українській піраміді успіху можна виокремити такі п'ять рівнів:
1. Низький - близько 2 % населення так би мовити, безнадійні, оскільки мають переважно фізіологічні бажання і керують у своєму житті девізом: "Мені - першому".
2. Сіра маса, що прагне бути на когось схожою, постійно виправдовує себе і завжди знаходить зовнішні причини власних невдач. Представники цього рівня хочуть бути "великою рибою в калюжі". На цьому рівні перебуває 80 % населення, якому потрібна термінова допомога у навчанні, перекваліфікації, відкритті власного бізнесу і т. ін.
3. Переможці (10 %), насичені духом суперництва: підприємці-початківці, політики, провідні спортсмени, діячі церкви, керівники місцевих органів влади районного рівня. Девіз цієї категорії: "Перемога будь-якою ціною".
4. "Білі ворони" (6 %) - незалежні висококваліфіковані люди творчих професій, на яких існує стабільно високий попит, що забезпечує їм достатній рівень життя.
5. Адміністративна і ділова еліта (2 %), що не бажає життя за правилами, а вміє сама встановлювати їх. Вони обирають велику політику, масштабний бізнес, високе професійне мистецтво з девізом "Живи сам і дай жити іншим".
Loading...

 
 

Цікаве