WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Угода про текстиль і одяг, сільське господарство, генеральна угода з торгівлі послугами - Реферат

Угода про текстиль і одяг, сільське господарство, генеральна угода з торгівлі послугами - Реферат

з-під дії угоди, до них застосовуються положення Угоди про державні замовлення.
Загальні зобов'язання ГАТС стосуються:
o застосування до міжнародної торгівлі послугами режиму нації найбільшого сприяння;
o прозорості регулювання (transparency of regulations);
o взаємного визначення кваліфікаційних вимог до надавачів послуг;
o правил щодо врегулювання монополій, виключних надавачів послуг (exclusive service suppliers) та іншої підприємницької діяльності, що обмежує конкуренцію;
o заходів лібералізації торгівлі, зокрема таких, які передбачають зростання ролі країн, що розвиваються.
Угодою був встановлений 10-річний перехідний період для усунення всіх винятків із застосування режиму нації найбільшого сприяння, що мали місце серед шести десятків країн. Наприклад, країни Північної Європи надавали пільги північно європейським фірмам, що співпрацювали усфері технологій для захисту довкілля. Країни Європейського Союзу були пов'язані преференційними угодами з низкою інших країн світу.
Зазначеною угодою передбачається заснування у кожній країні-учасниці щонайменше однієї "довідкової точки", де інші країни зможуть одержати потрібну їм інформацію про законодавство щодо міжнародної торгівлі послугами. Інформація у таких точках надається у разі звернення за нею через відповідні національні уряди. Очевидно, такий порядок спрямований на зменшення потоку запитів до іноземних держав, оскільки багато запитувачів можуть відшукати інформацію в національних урядів.
Постачальникам послуг з країн, що розвиваються, інформація надається безпосередньо у так званих контактних точках (contact points).
Право на надання послуг виникає на підставі сертифікатів, ліцензій та інших документів. ГАТС заохочує країни-учасниці укладати двосторонні та багатосторонні угоди щодо взаємного визнання (mutual recognition) кваліфікацій, необхідних для отримання документів, що підтверджують право на надання послуг. Такі системи взаємного визнання слід тримати відкритими для приєднання до них (accession) інших країн-учасниць, якщо вони доведуть, що їх національні стандарти і вимоги відповідають міжнародним.
Угодою передбачено заходи, що запобігають зловживанню монопольним становищем ексклюзивними надавачами послуг. Якщо у певній країні склалася ситуація, за якої конкуренція у наданні послуг обмежується, то інші країни мають право проконсультуватися з нею з метою усунення відповідних обмежень.
Захист національного надавача послуг відбувається не за допомогою заходів, що вживаються на кордоні, а в результаті законодавчого регулювання зарубіжних прямих інвестицій.
Згідно з Генеральною угодою з торгівлі послугами зобов'язання країн-учасниць щодо лібералізації доступу до ринків послуг має виконуватись за допомогою внесення змін до національного законодавства, спрямованих на широке застосування принципу національного режиму до іноземних надавачів послуг і сервісних продуктів (service products). Мають усуватися такі обмеження:
o щодо індивідуальних і загальних інвестицій іноземців у сфері послуг;
o заснування іноземцями закладів, що надають послуги;
o кількості видів послуг та їх загального обсягу;
o кількості конкурентів у конкретному секторі послуг;
o організаційних форм підприємницької діяльності;
o загальної чисельності надавачів послуг на ринку.
Принцип національного режиму повинен надаватися країнами у результаті переговорів з іншими країнами-партнерами, при цьому мають визначатися сектори, підсектори, умови (conditions) і кваліфікаційні вимоги (qualifications) для застосування зазначеного принципу.
Відповідно до угоди насамперед слід лібералізувати доступ до ринків послуг надавачам з країн, що розвиваються. Цим країнам дозволяється жорсткіше застосовувати протекціонізм національної індустрії послуг, зокрема, допускати іноземних конкурентів у меншу кількість секторів, лібералізувати менше типів угод, а також вимагати від іноземних інвесторів утворювати спільні підприємства з національними надавачами послуг і надавати національним компаніям доступ до інформації іноземних компаній та їх каналів збуту.
Згідно з вимогами ГАТС національне законодавство щодо міжнародної торгівлі послугами повинно використовуватися обґрунтовано й об'єктивно, право на виконання послуг має надаватися іноземцям без бюрократичних зволікань, також не можна застосовувати обмеження щодо міжнародних трансферів і платежів (international transfers and payments), якщо країна не має серйозних проблем з платіжним балансом.
Угодою передбачено, що країни-члени проводитимуть подальші переговори з питань субсидування послуг і вжиття охоронних заходів до міжнародної торгівлі послугами.
У ГАТС містяться положення, що регулюють винятки із загальних правил цієї угоди (у зв'язку з економічною інтеграцією, платіжним балансом, інтеграцією ринку праці, етикою, охороною здоров'я людини, охороною навколишнього середовища, безпекою держав).
Обмеження у наданні доступу до ринку або у дотриманні принципу національного режиму поділяються на горизонтальні, тобто такі, що стосуються всього комплексу послуг (entire range of services), і специфічні, які охоплюють відповідний сектор або вид послуг.
Практично всі обмеження так званих горизонтальних зобов'язань (horizontal commitments) стосуються послуг, для надання яких необхідна комерційна присутність у країні-імпортері, а також пересування фізичних осіб. Економічно розвинені країни мають небагато горизонтальних обмежень щодо комерційної присутності (commercial presence) іноземних постачальників послуг. Горизонтальні зобов'язання у зв'язку з рухом фізичних осіб стосуються переважно внутрішніх пересувань у компаніях "ключового персоналу" (essential personnel) - менеджерів і технічних працівників, а також нетривалих візитів ділових відвідувачів (business visitors).
Країни, що розвиваються, виступають за те, щоб незалежні професіонали могли працювати за кордоном без утворення ними компанії або іншої форми комерційної присутності. Не всі економічно розвинені країни погоджуються з такою точкою зору.
Країни, що
Loading...

 
 

Цікаве