WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Сучасні теорії міжнародної торгівлі - Реферат

Сучасні теорії міжнародної торгівлі - Реферат


Реферат на тему:
Сучасні теорії міжнародної торгівлі
Сучасні теорії міжнародної торгівлі можна згрупувати за двома основними напрямами:
o кейнсіанство (неокейнсіанство);
o монетаризм (неокласицизм).
Розпочнемо аналіз сучасних теорій міжнародної торгівлі з кейнсі-анства.
В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 763) міститься така інформація про Дж. Кейнса (John Maynard Keynes, 1883-1946). Англійський економіст, служив радником казначейства (adviser to the Treasury) протягом обох світових війн і був його представником на Версальській мирній конференції у 1919 p., а згодом став одним з найвпливовіших критиків Версальського договору. Він започаткував сучасний макроекономікс у своїй праці "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей" (1935 p., General Theory of Employment, Interest and Money). Дж. Кейнс аргументував положення про те, що повна зайнятість (full employment) не є природною умовою (natural condition), а визначається ефективним попитом (effective demand), що потребує державних витрат на суспільні роботи (government spending on public works) для стимулювання попиту. Його теорії, що одержали назву "кейнсіанство" (keynesianism), вплинули на рішення Т. Рузвельта запровадити "новий курс" (new deal).
Економічні кризи, що періодично відбувалися у капіталістичних країнах, викликали необхідність створення системи оцінки й управління економікою. Велика депресія 1929-1932 pp. змусила правлячі кола країн відмовитися від ліберальних поглядів про невтручання держави в економічні справи суспільства. Зазначена праця Дж. Кейнса стала наріжним каменем теорії і практики державного втручання в економіку. Узгодження національної зовнішньоекономічної політики з процесом інтернаціоналізації господарського життя набули у другій половині XX ст. життєво важливого значення для економічного зростання.
Інтелектуальним лідером монетаризму, що протистояв кейнсіанству, вважається М. Фрідман (Milton Friedman, нар. 1912). В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 542) є така інформація про нього. Економіст із США, основний представник (principal exponent) монетаризму. Нагороджений Нобелівською премією в галузі економіки у 1976 p. Працював політичним радником (policy adviser) президента Р. Рейгана протягом 1981-1989 pp.
Основні праці вченого присвячені теорії та практиці грошового обігу. Він розробив монетарну теорію національного доходу і новий варіант кількісної теорії грошей.
З 1948 р. працює професором Чиказького університету. Обстоював обмежене федеральне втручання у сферу грошей, негативний податок на доходи, скасування підтримки цін (elimination of price support) і протекціоністського тарифу.
Основні праці М. Фрідмана - "Капіталізм і свобода" (1962 p., Capitalism and Freedom), "Монетарна історія Сполучених Штатів: 1867-1960" (1963 p., Monetary History of the United States: 1867-1960, у співавторстві з А. Шварц), "Вільні вибирати" (1980 p., Free to Choose, у співавторстві з P. Фрідман).
Монетаристи відкидають жорсткі методи кейнсіанства з регулювання світової економіки. Вони обстоюють ліберальні методи управління, передусім за допомогою фінансово-кредитних, цінових, грошових та антиінфляційних прийомів. Якщо кейнсіанці розглядають формування сукупного попиту під дією багатьох чинників, то монетаристи дивляться на нього з точки зору пропозиції грошей. Монетаристи - прихильники дерегулювання, у тому числі і в зовнішньоекономічній сфері.
Теорії М. Фрідмана для розробки державної політики використали адміністрація президента США Р. Рейгана (ця політика одержала жартівливу назву "рейганоміка"), а також уряди країн Західної Європи. У результаті вдалося подолати стагнацію й інфляцію (стагфляцію). Була створена система регулювання світогосподарських зв'язків монетарними засобами. Щоправда, серед фахівців поширена точка зору, згідно з якою нинішня монетарна (неокласична) система регулювання зовнішньоекономічної діяльності поступиться місцем наднаціональним інститутам.
Теорія Хекшера - Оліна базується на законі порівняльних переваг Д. Рікардо. Вона враховує концепцію обопільного попиту Дж. С. Міл-ля та пов'язує міжнародну торгівлю із структурою економік країн, що беруть у ній участь. Шведські економісти Е. Хекшер і Б. Олін стверджували, що країна матиме відносну перевагу щодо тих продуктів, виготовлення яких добре забезпечене факторами виробництва. Такі товари країна експортуватиме, імпортуватиме ж вона продукцію, що потребує інтенсивного використання факторів виробництва, якими країна забезпечена гірше.
На думку окремих фахівців, Е. Хекшер і Б. Олій надали стрункість старій класичній теорії, згідно з якою міжнародна торгівля замінює переміщення факторів виробництва між країнами. Учені запропонували широке пояснення міжнародної спеціалізації. На відміну від Д. Рікардо, вони оперували не одним, а двома факторами виробництва, розглядали міжнародний поділ праці не лише у групі промислово розвинених країн, а й між розвиненими та слаборозвиненими країнами.
Одна з найґрунтовніших модифікацій цієї теорії пов'язана з іменем П. Самуельсона, який запропонував у 1953 р. теорему про вирівнювання цін на фактори виробництва.
В "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 637) вміщено таку інформацію про В. Леонтьева: "Народився у 1906 p., американський економіст, іноземний член Російської академії наук (1991 p.), іноземний член Академії наук СРСР (1988 p.). Народився у Росії, з 1931 року в США. Розробив у 30-х роках метод економіко-математичного аналізу "затрати - випуск" для вивчення міжгалузевих зв'язків, структури економіки і складання міжгалузевого балансу. Метод "затрати - випуск" широко застосовується у практиці прогнозування і програмування економіки. Нобелівська премія (1973 року)".
З метою емпіричної перевірки теорії Хекшера - Оліна В. Леонтьев проаналізував структуру зовнішньої торгівлі США. Виконаний аналіз довів, що США, всупереч неокласичній теорії, експортують трудомістку продукцію та імпортують капіталомістку. Вчений не вважав, що він дискредитував теорію Хекшера - Оліна, і запропонував два пояснення парадокса, названого його ім'ям. Перше пояснення широко трактує поняття "капітал". Висока продуктивність праці розглядається як така, що досягнена завдяки капіталу. Отже, експортовані із США трудомісткі товари є водночас і капіталомісткими.
Друге пояснення припускає, що у процесі виробництва капітал може бути замінений іншими факторами, отже, імпортовані Сполученими Штатами Америки
Loading...

 
 

Цікаве