WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Світові ринки. Сільськогосподарська сировина, руди і метали, паливо - Реферат

Світові ринки. Сільськогосподарська сировина, руди і метали, паливо - Реферат

феронікель, оксид нікелю) переважно випускають компанії Канади, Японії, Норвегії. Основні споживачі нікелю - Японія, США, ФРН, Бразилія, Південна Корея, Тайвань.
Ціни на нікель зазнають ринкових коливань. Показовими є ціни Лондонської біржі металів. У 1996 р. середньорічна ціна 1 т нікелю становила 7700 дол.
Кадмій. Цей метал є передусім побічним продуктом виробництва цинку, свинцю і міді. Його також виготовляють з лому. Наприкінці
XX ст. у світі щороку вироблялося 18-20 тис. т кадмію. Метал використовується переважно для виробництва нікель-кадмієвих акумуляторних батарей. Основним споживачем кадмію була Японія.
Золото. За останні 6 тисяч років у світі було видобуто 125 тис. т золота. Нині найбільший золотовидобувач - Південно-Африканська Республіка. Вона має чотири десятки золотовидобувних шахт і рудників, на яких працюють півмільйона чоловік. Частка ПАР у загальносвітовому обсязі золота, видобутого у 1970 p., становила 79 % (або 1 тис. т). Нині цей показник значно менший (трохи більше 20 %).
У колишньому СРСР найбільше золота було видобуто у 1988 р. - 304 т.
Демонетизація золота, що відбулася у 70-х роках XX ст., істотно змінила його світовий ринок. Це означає, що виробництво, реалізація і споживання золота нині концентруються у приватних руках. Офіційна ціна золота була скасована. Угоди щодо цього металу нині використовують лише ринкові ціни.
Основні джерела золота нині такі:
o новий видобуток;
o золотий лом;
o державні резерви;
o нагромадження приватних осіб (фізичних і юридичних).
У січні 1980 р. ціна однієї унції золота досягла максимуму -850 дол., а у лютому 1985 р. знизилася до мінімальної позначки 284 дол. Цінам на золото властиві коливання.
Провідні золотовидобувачі - США, Канада, Австралія. Основні споживачі золота:
o виготовлювачі ювелірних виробів, монет, медалей, товарів промислово-по бутового призначення;
o приватні особи, які нагромаджують золото як скарб (тезавратори);
o державні органи (для поповнення офіційних ресурсів). Наприкінці XX ст. склалася така структура використання золота:
o 33,8 тис. т - золоті резерви країн-членів МВФ і міжнародних організацій;
o 25,4 тис. т - нагромадження приватних осіб;
o 34 тис. т - промислово-побутове використання.
Попит на золото з боку промислових споживачів найбільший. Левову частку цього металу використовує ювелірна промисловість (за станом на 1991 р. -понад 2100 т). У 1991 р. промислово-побутове використання золота у світі становило лише 267 т.
Біржова торгівля золотом стосується не фізичного металу, а юридичних зобов'язань щодо його постачання. Однак вона істотно впливає на кон'юнктуру торгівлі золотом як фізичним металом. На кон'юнктуру також більше впливає попит, ніж пропозиція.
Іридій. До середини 90-х років понад 90 % іридію використовувалося в електрохімічній промисловості, передусім для покриття електродів, а також як каталізатор.
Ціни на іридій зазнають значних коливань, про що свідчать такі дані. Протягом 1991-1992 pp. ціна унції іридію становила приблизно 300 дол., у 1995-1996 pp. - 60 дол., у 1997 p. - 120-130 дол.
Паливо
Основні товари ринку палива - нафта, нафтопродукти, природний газ і вугілля. На початку 1990-х років частка економічно розвинених країн у світовому експорті палива становила близько 71 %, країн, що розвиваються, - 22 %.
Нафта. За станом на середину 1990-х років видобувні запаси нафти у світі становили 137 млрд т. Дві третини світових розвіданих запасів нафти зосереджені у регіоні Перської затоки. За умови збереження тодішніх темпів видобування, нафти має вистачити лише на чотири десятки років. Понад три четвертих запасів нафти зосереджено у країнах-членах ОПЕК. Частка цих країн у світовій торгівлі нафтою становить близько 65 %.
Частка США у світовому видобуванні нафти наприкінці XX ст. становила 12 %, а в її споживанні - 25 %. Японія є найбільшим серед індустріально розвинених країн імпортером нафти.
Щороку у світі видобувають понад 3 млрд т нафти. Сира нафта є найважливішим товаром міжнародної торгівлі.
Природний газ. Світові запаси природного газу у середині 1990-х років становили 148 трлн м . За тодішніх темпів видобування газу могло б вистачити на сімдесят років. У перерахунку на умовне паливо обсяг видобування природного газу у ті роки становив 60 % світового видобутку нафти.
Основні родовища газу розміщено в країнах СНД і на Близькому Сході (разом - близько 70 %). Щороку у світі видобувається понад 2 трлн м газу.
Західна Європа отримує газ передусім з родовищ Північного моря, Нідерландів, Росії та Алжиру. 75 % вартості світової торгівлі скрапленим газом припадає на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Основний імпортер газу у регіоні - Японія, великими імпортерами є також Південна Корея і Тайвань.
Зростає у світі попит на продукти переробки природного газу. Провідний постачальник конденсату - Алжир (16 млн т щороку).
Вугілля. Запасів вугілля у світі значно більше, ніж сумарних запасів нафти і газу. За станом на середину 90-х років видобувні запаси вугілля становили 1600 млрд т. Цього обсягу мало б вистачити на 440 років. 96 % запасів вугілля припадає на 10 країн: Росію, США, Південну Корею, Австралію, ФРН, Південно-Африканську Республіку, Великобританію, Польщу, Індію. 65 % видобутого вугілля використовується для виробництва електроенергії, значні його обсяги застосовуються також в металургійній промисловості.
У середині 90-х років у світі щороку видобувалося 3,5 млрд т вугілля. Найбільшим його продуцентом був Китай (1,2 млрд т), експортером - Австралія (130 млн т).
Світові ціни на вугілля досить різноманітні, що зумовлено сортністю продукції та іншими чинниками. Енергетичне вугілля дешевше, ніж коксівне. Наприкінці XX ст. ціна однієї тонни енергетичного вугілля у світі встановилася на рівні 32-40 дол. (на умовах FOB), а коксівного - 35-53 дол.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996.
2. Борисов К. Г. Международный туризм и право. - М.: НИМП, 1999.
3. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. - М., 1996.
4. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.
5. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. - М.: ЮНИТИ, 1999.
6. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика/ Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. - СПб.: ПИТЕР, 2001.
7. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). - М.: Финансы и статистика, 1998.
8. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. - К.: МАУП, 2000.
9. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. - К.: МАУП, 2001.
10. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002.
11. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. - К.: Либідь, 2002.
12. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. - М.: ИНФРА-М, 1997.
13. Економічний словник-довідник. - К.: Femina, 1995.
14. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. - М.: Междунар. отношения, 2000.
15. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. - К., 1999.
16. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. - К.: МАУП, 2002.
17. Международные экономические отношения / Под ред. В. Рыбал-кина. - М., 1997.
18. Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика: Учебник. - М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве