WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Міжнародна торгівля послугами - Реферат

Міжнародна торгівля послугами - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародна торгівля послугами
Роль послуг у світовій торгівлі
У середині 90-х років XX ст. послуги становили 20 % усього обсягу міжнародної торгівлі.
Секретаріат Світової організації торгівлі поділяє послуги на 12 секторів:
o бізнесові, включаючи професійні і комп'ютерні (business, including professional and computer services);
o комунікаційні (communication services);
o будівельні та інжинірингові (contruction and engineering services);
o дистриб'юторські (distribution services);
o освітні (educational services);
o природоохоронні (environmental services);
o фінансові (страхові та банківські) (financial (insurance and banking servicis));
o медичні (health);
o туристичні (tourism and travel services);
o рекреаційні, культурні та спортивні (recreational, cultural and sporting services);
o транспортні (transport services);
o інші.
Зазначені 12 секторів поділяються на 155 підсекторів.
У країнах - членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР, англ. - OECD) та публікаціях Конференції ООН з торгівлі і розвитку дотримуються такої класифікації послуг:
o фінансові;
o інформаційні (комунікаційні);
o професійні (виробничі);
o туристичні;
o соціальні.
Міжнародний валютний фонд застосовує таку класифікацію послуг:
o морські перевезення;
o інші види транспортування;
o подорожі;
o інші приватні послуги;
o інші офіційні послуги.
Послуги, на відміну від товарів, є невідчутними (intangible) і невидимими (invisible), тоді як товари можна накопичувати. Британський журнал The Economist якось зазначив, що послугою є те, що під час купівлі-продажу не може впасти і вдарити по нозі.
Міжнародна торгівля товарами передбачає їх фізичне переміщення через державні кордони. Таке переміщення послуг трапляється рідко. Час і місце споживання послуги повинні співпадати. Потрібна близькість між надавачем послуг і споживачем, що досягається завдяки комерційній присутності надавача послуг у країні, яка його приймає, тобто створення у ній філії або дочірнього підприємства. Близькості можна досягти, переміщуючи фізичних осіб - фахівців до інших країн з метою надання послуг. Для одержання певних послуг зацікавленим особам потрібно приїхати до країни, де надаються відповідні послуги (наприклад, туристичні, рекреаційні, лікувальні, освітні тощо).
Отже, міжнародна торгівля послугами може відбуватися у формі:
o перетинання кордонів сервісними продуктами;
o руху споживачів до країни імпорту;
o встановлення комерційної присутності у країні, де надаватиметься послуга;
o тимчасового переїзду фахівців до країни з метою надання послуг. Враховуючи невидиму природу послуг, а також те, що у разі надання послуг це не передбачає переміщення через державні кордони, до послуг не можуть вживатися прикордонні протекціоністські заходи, що вживаються до товарів. Сферу послуг за участю іноземців можна регулювати законодавством про зарубіжні інвестиції або про участь іноземців у підприємницькій діяльності. Стосовно іноземних надавачів послуг можуть застосовуватися або не застосовуватися режим нації найбільшого сприяння або принцип національного режиму.
Загальний обсяг ринку послуг у 1997 р. становив 1310 трлн дол., або п'яту частину всього світового експорту. Наприкінці другого тисячоліття на США, Великобританію, ФРН і Францію припадало 44 % вартості світового експорту послуг. На вісім економічно найрозвиненіших країн світу припадало до 70 % світового експорту послуг і понад 50 % їх імпорту.
Південна Корея експортує інжинірингові, консалтингові та будівельні послуги, Сінгапур - фінансові та банківські. Багато малих острівних країн спеціалізуються на туристичному і готельному бізнесі, який часто є практично єдиним джерелом надходження іноземної валюти.
Протягом двох-трьох останніх десятиліть Нова Зеландія й Австралія значно збільшили обсяги торгівлі послугами. З 1985 р. по 1997 р. обсяг міжнародної торгівлі послугами Нової Зеландії зріс майже на 80 %, а Австралії - на 70 %. Це відбулося передусім завдяки розширенню туризму.
Нині Франція відома у світі як експортер фінансових і фрахтових послуг, Швеція - послуг технічного, управлінського і консультативного характеру. Великобританія та США втратили монополію у галузі фінансових і фрахтових послуг, роль Японії та ФРН, навпаки, зростає. Японія має найбільший у світі торговельний флот. Міжнародне судноплавство Норвегії забезпечує їй половину вартості експорту послуг цієї країни.
На туристичні та транспортні послуги припадає 25 % вартості всієї міжнародної торгівлі послугами. Окремі країни, що розвиваються, належать до двадцяти п'яти найбільших експортерів послуг, але загалом частка країн цієї групи незначна.
Торгівля послугами постійно зростає. їх експорт розширюється навіть в окремих економічно слаборозвинених країнах. Пошуки зарубіжних ринків потребують виконання маркетингових досліджень і науково-дослідних робіт, здійснення рекламних кампаній, післяпродажного сервісного обслуговування тощо.
Технічний процес у сфері комунікаційних технологій позитивно позначився на світовій торгівлі послугами. Наявність факсимільного зв'язку, електронної пошти та інших видів комунікацій дає змогу підприємцям і представникам так званих вільних професій працювати швидше, ефективніше, ширше. Наприклад, архітектори за допомогою мережі Інтернет можуть надавати свої послуги на відстані ти-
сяч кілометрів від своїх офісів. Завдяки зазначеній мережі надання банківських і фінансових послуг набуло глобального масштабу, а світова фінансова система "вже ніколи не спить".
На думку фахівців, світовий обсяг торгівлі послугами у недалекому майбутньому перевищить обсяг товарної торгівлі.
Послуги у зовнішньоекономічній діяльності України
Україна також бере участь у міжнародній торгівлі послугами. Наведемо статистичні дані, запозичені з довідника "Україна у циф-рах. 2001 рік" (табл. 2).
Таблиця 2 Структура експорту-імпорту послуг України у 2001 р. (млн дол.)
Наказ Державного комітету статистики України від 15 липня 2002 p. № 266 "Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг" та "Інструкції щодо її заповнення" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2002 р. за № 611/6899. (З текстом "Інструкції" читач може ознайомитися в тижневому збірнику законодавства "Офіційний вісник України", 2002, № 31.) В "Інструкції", зокрема, зазначається, що моментом здійснення процедури експорту (імпорту) послуг і відповідно їх обліку вважається дата їх фактичного надання або одержання на основі принципу нарахування (за виписаними рахунками). Найчастіше, як правило, дата реєстрації таких операцій збігається з часом виробництва послуг. Документами первинного обліку експорту (імпорту) послуг є оформлені рахунки на виконані згідно з договорами (контрактами) послуги. "Інструкція пропорядок складання звіту за формою № 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг" містить формулювання термінів "зовнішньоекономічна діяльність", "економічна територія країни", "зовнішньоекономічний договір (контракт)", "резиденти", "нерезиденти", а також "Класифікатор держав світу", "Класифікатор валют" і Додаток № 2 з переліком основних видів зовнішньоекономічних послуг, текст якого наводимо повністю (табл. 3).
Зазначена форма державного статистичного спостереження та "Інструкція щодо її заповнення" введені у дію, починаючи зі звіту за січень-березень 2003 р. Форма № 9-ЗЕЗ та "Інструкція" поширюються на всіх юридичних осіб незалежно від форми власності та господарювання, які здійснюють діяльність, пов'язану з наданням послуг закордонним партнерам та одержанням послуг від закордонних партнерів.
Звіт про експорт (імпорт) послуг подається щокварталу 10 числа після звітного періоду. Його надсилають органу державної статистики за місцезнаходженням шдприємств резидентів
України, які здійснюють експортно-імпортні операції з послугами.
Інформація форми № 9-ЗЕЗ використовується для складання зовнішньоторговельного і платіжного балансів України.
Конфіденційність статистичної інформації забезпечується ст. 21 Закону України "Про державну статистику".
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996.
2. Борисов К. Г. Международный туризм и право. - М.: НИМП, 1999.
3. Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. - М., 1996.
4. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.
5. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. - М.: ЮНИТИ, 1999.
6. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. - СПб.: ПИТЕР, 2001.
7. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). - М.: Финансы и статистика, 1998.
8. Дахно І. І. Міжнародне економічне право. - К.: МАУП, 2000.
9. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. - К.: МАУП, 2001.
10. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. - - К.: МАУП, 2002.
11. Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. - К.: Либідь, 2002.
12. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. - М.: ИНФРА-М, 1997.
13. Економічний словник-довідник. - К.: Femina, 1995.
14. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. - М.: Междунар. отношения, 2000.
15. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. - К., 1999.
16. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. - К.: МАУП, 2002.
17. Международные экономические отношения / Под ред. В. Рыбал-кина. - М., 1997.
18. Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика: Учебник. - М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве