WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Міжнародні товарні біржі - Реферат

Міжнародні товарні біржі - Реферат

щорічний ринок) - торги, ринки товарів, які періодично організовуються у встановленому місці. Відігравали важливу роль в економічному житті Західної Європи у середні віки. З розвитком ринкових відносин ярмарки з центрів привозу великих партій наявного товару перетворюються на ярмарки зразків, ярмарки-виставки. У Росії в середині XIX ст. було 6,5 тис. ярмарків, на початку XX ст. - 18,5 тис. Найбільші ярмарки - Нижньогородська, Ірбітська. Ярмарки бувають: всесвітні, міжнародні, регіональні, національні і місцеві. Найбільші сучасні міжнародні ярмарки: в Мілані, Парижі, Ліоні, Ганновері, Лейпцигу, Познані, Загребі, Пловдиві, Торонто, Ізмірі, Дамаску".
У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 p., с 1671) дається таке тлумачення ярмарків: "Періодичні збори для продажу товарів, часто з виставами (side-shows) і розвагами (entertainments). Певний вид товару (a certain kind of merchandise) часто асоціювався з конкретним ярмарком, наприклад, ярмарком сиру. Припускають, що ярмарки походять від зборів людей в доісторичні часи, а згодом від релігійних зборів у священних місцях (holy shrines) або від кульмінацій святкування святого (feast of saint). За часів середньовіччя ярмарки часто відбувалися на церковних подвір'ях у дні святих (on saints' day)".
Англійське слово fair (ярмарок) має латинське походження. У римлян слово fereae означало свято. У давнину на ярмарках відбувався і бартерний обмін товарами.
Міжнародні ярмарки є місцем демонстрації товарів, призначених переважно для експорту. Ярмарки виконують роль "свахи" і однією з найголовніших їх функцій є організація контактів між потенціальними експортерами та імпортерами.
На відміну від контрактів, укладених на міжнародних біржах і аукціонах, контракти, укладені на міжнародних ярмарках, не мають специфічних особливостей, їх зміст визначається продавцями і покупцями самостійно. Угоди укладаються здебільшого вже після закінчення ярмарків.
Окрім контактної іншою важливою функцією ярмарків є рекламна. Отже, ярмарок є саме тим місцем, де і на людей можна подивитися, і себе показати, що на мові економістів означає - зібрати оферти. Функції, схожі з ярмарковими, виконують і міжнародні виставки.
Коротко зупинимося на найголовніших особливостях ярмаркової справи в окремих європейських країнах. У ФРН ярмарки проводять переважно спеціалізовані товариства, ярмарково-організаційна діяльність є для них основною. Товариства належать державі або комунам. Має місце тісне співробітництво між організаторами, учасниками та відвідувачами ярмарку.
Ярмарки ФРН мають велике значення в Європі. Серед європейських ярмарків одним з основних є Лейпцизький. У часи "холодної війни" та поділу Європи цей ярмарок відіграв унікальну роль у розвиткові торговельних зв'язків між Сходом і Заходом. У ярмарковому житті Лейпцига протягом періоду, що розпочався після об'єднання обох Німеччин, відбулися певні зміни - замість гігантських універсальних виставок почали проводити невеликі спеціалізовані виставки, що орієнтуються на задоволення потреб ринку.
Всесвітньо відомий і Мюнхенський ярмарок. Це своєрідна глобальна виставка промисловості. Щороку на ярмарку відбувається два десятки виставок, у яких беруть участь учасники і відвідувачі з багатьох країн світу.
Берлінський ярмарок посідає провідні позиції в Європі у таких галузях, як сільське господарство, туризм, радіоелектроніка. Ярмарок приваблює передусім країни Східної Європи та Скандинавії. Зростає престиж ярмарку і в інших галузях - будівництві, електротехніці, автомобілебудуванні, санітарній техніці, водопостачанні й охороні водойм, виробництві офісного обладнання та авіакосмічній промисловості.
У Франції ярмаркова інфраструктура зосереджена переважно у Парижі і належить Торговельно-промисловій палаті. Як і у ФРН, у
Франції ярмарки проводять спеціалізовані товариства. У провінціях такі товариства часто є власниками матеріально-технічної бази для організації ярмарків і виставок. Більшість галузевих і спеціалізованих ярмарків відбувається у столиці Франції.
Італійські агентства з проведення ярмарків належать промисловим об'єднанням або перебувають у приватній власності. Найбільший ярмарок Італії - Міланський, він здає в оренду павільйони або є організатором виставок. Ярмарок має 20 представництв за кордоном. ЗО % зовнішньої торгівлі Італії забезпечується завдяки ярмаркам, у тому числі близько 20 % - завдяки Міланському.
"Рід" і "Бленхейм" є найбільшими ярмарковими компаніями Великобританії, їх діяльність поширюється і за межі країни. Ярмаркова інфраструктура країни належить переважно комунальним організаціям. Невеликі приватні компанії організовують основну кількість ярмарків.
В Іспанії тривалий час провідним був Барселонський ярмарок, нині лідерство перейшло до Мадридського, який має два десятки зарубіжних представництв. У країні взято курс на підвищення якості ярмаркової справи і проведення невеликих ярмарків.
Ярмарковим центром країн Бенілюксу є Утрехт. До цього нідерландського міста зручно діставатися транспортом, а матеріально-технічна база дає змогу проводити щороку 40-50 галузевих ярмарків (є великі площі для організації торгівлі непродовольчими і споживчими товарами).
Найбільшим у Скандинавії виставковим центром і місцем для проведення конференцій є Копенгагенський виставковий центр "Белла-сентрет", де щороку відбувається 30 заходів. Постійно діють виставки одягу, взуття, меблів, конторського обладнання. У спеціальному готелі можуть розміщуватися офіси іноземних фірм. Щороку центр відвідує понад 700 тис. чол.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. - - К.: Основи, 2000.
2. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. - М.: ЮНИТИ, 1999.
3. Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л. С. Тарасовича. - СПб.: ПИТЕР, 2001.
4. Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры, технология). - М.: Финансы и статистика, 1998.
5. Дахно І. І. Міжнароднеекономічне право. - К.: МАУП, 2000.
6. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. - К.: МАУП, 2001.
7. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н. О., Поручник А. М. Історія економічних вчень. - К., 1999.
8. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. - К.: МАУП, 2002.
9. Международные экономические отношения / Под ред. В. Рыбалкина. - М., 1997.
10. Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпченко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. - К.: Либідь, 2000.
11. Спиридонов И. А. Мировая экономика: Учеб. пособие. -М.:ИНФРА-М, 2001.
12. Тэор Т. Р. Мировая экономика: Пособие для подготовки к экзамену. - СПб.: Питер, 2001.
13. Уваров В. Д., Борисов К. Г. Международные туристические организации: Справочник. - М.: Междунар. отношения, 1990.
14. Фомичев В. И. Международная торговля. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2000.
15. Business Guide the Uruguay Round. - Geneva.: ITC/CS, 1995.
16. Goodall B. The Penguin Dictionary of Human Geography. - London: Penguin Group, 1997.
17. Oxford Dictionary for the Business World. - Oxford: Oxford University Press, 1993.
18. Oxford Paperback Encyclopedia. - - Oxford: Oxford University Press, 1998.
19. Stutz Frederic P.; de Souza Antony R. The World Economy. Resources, Location, Trade and Development. - Upper Saddle River, New Jersey: Prentice Hall, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве