WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Шпаргалка з предмету світовий ринок (шпаргалка) - Реферат

Шпаргалка з предмету світовий ринок (шпаргалка) - Реферат

значення можуть мати так звані питомі ціни, т. т. ціни, розраховані на одиницю продуктивності, потужності і т.і.
При встановленні світових цін на сировинні товари основну роль грають не внутрішні витрати і ціни, а співвідношення попиту і пропозиції на відповідних ринках. Для деяких видів сировинних товарів ціни встановлюються основними експортерами, а для інших на основі біржових котированнь. Особливе значення при формуванні цін на багато які види сировинних товарів мають відповідні об'єднання країн експортерів або виробників, що зовсім не характерно для ціноутворення на продукцію обробляючої промисловості .
34. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ ОПЕРАЦІЇ. БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ.
Кожна зовнішньоторгова угода повинна обов'язково містити умову про ціну, за якою продається товар, чи вказівку способу визначення ціни цього товару. Поширеним способом визначення ціни є встановлення її за курсом якоїсь біржі на день поставки.
Обумовлюючи ціну товару, у контракті купівлі-продажу вказують: одиницю виміру ціни, базис ціни, валюту ціни, спосіб фіксації ціни та рівень ціни.
Ціна у контракті може бути встановлена:
o за визначену кількісну одиницю (чи за конкретне число одиниць) товару, вказану у звичайно вживаних у торгівлі одиницях, або у числових одиницях;
o за одиницю маси з огляду на базисний вміст основної речовини у товарі;
o за одиницю маси залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологи.
Базис ціни встановлює, чи входять транспортні, страхові, складські та інші витрати на доставку товару в його ціну. Базис ціни звичайно визначається використанням відповідного терміна (ФОБ, КАФ, КАС, СІФ та ін.) із вказанням назви пункту здачі товару.
Ціна у контракті може бути виражена у валюті країни-експортера, імпортера чи у валюті "третьої країни". З огляду на це, слід мати на увазі, що, по-перше, експортер звичайно прагне зафіксувати ціну у відносно стійкій валюті, а імпортер, навпаки, зацікавлений у тому, щоб встановити ціну у валюті, що знецінюється.
По-друге, не можна забувати про таке явище у міжнародній торгівлі, як "валютний демпінг" (або "валютний прибуток"), виникнення якого зумовлене різницею у русі валютних курсів валют контракту по відношенню до американського долара при довгострокових договорах поставок.
Ціна може фіксуватися у контракті в момент його укладання або визначатися протягом терміну його дії чи до моменту виконання контракту. Залежно від способу фіксації ціни розрізняють такі види цін: тверда, рухома; з наступною фіксацією; ковзаюча.
Тверда ціна узгоджується і встановлюється в момент підписання контракту і не змінюється протягом строку його дії. Рухома ціна -це зафіксована при укладенні контракту ціна, яка може бути у подальшому переглянута, якщо ринкова ціна даного товару на час виконання контракту зміниться. Ціни з наступною фіксацією встановлюються у призначені договорами строки на основі узгоджених джерел (у т.ч. і в процесі виконання контракту). Ковзаюча ціна застосовується у контрактах із тривалими строками поставок, протягом яких економічні умови поставок можуть суттєво змінитися.
Визначаючи рівень цін, сторони контракту звичайно орієнтуються на два види цін: опубліковані та розрахункові.
Опубліковані ціни -це ціни, які повідомляються у спеціальних джерелах, що, як правило, відображають рівень світових цін, тобто експортних цін основних постачальників даного товару та імпортних цін у найважливіших центрах імпорту цього товару. Якщо стосовно сировинних товарів світову ціну визначають основні країни-постачальники, то стосовно готових виробів і обладнання - ведучі фірми, що випускають певні типи виробів.
До опублікованих належать: довідкові ціни, біржові котирування, ціни, подані у загальних статистичних довідниках, ціни пропозицій. Усі вони, за винятком біржових котирувань, не є цінами контрактів, оскільки ті остаточно визначаються залежно від різних чинників у ході їх вторговування. На основі даних зовнішньоторгової статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість визначаються середні експортні та імпортні ціни.
Розрахункові ціни застосовуються у контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється звичайно за індивідуальними замовленнями. Загальний розрахунок контрактної ціни потребує обов'язкового врахування технічних і комерційних поправок до ціни, яка є обгрун-туванням останньої у ході комерційних переговорів.
Технічні поправки. До найуживаніших поправок у практиці міжнародної торгівлі можна віднести такі:
1.Поправка на техніко-економічні відмінності.
2.Поправка на комплектацію.
3. По правка на тропічне виконання.
Комерційні поправки. З найпоширеніших комерційних поправок у практиці міжнародної торгівлі можна назвати такі:
1.Приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться до умов поставки "франко-кордон" або "СІФ порт" країни-покупця. Експортні ціни приводяться до умов поставки "франко-кордон" або "ФОБ порт" країни-продавця.
2. Поправка на вторговування.
3. Приведення імпортної ціни до строку доставки.
4. Поправки на умови платежу.
На рівень фіксованих у контракті цін можуть суттєво впливати різні види знижок.
oзагальна (проста) чи одночасна знижка, що надається до прейскурантної чи довідкової ціни товару.o знижка за оборот (бонусна) встановлюється за певною шкалою залежно від досягнутого обороту протягом узгодженого сторонами терміну (звичайно одного року). o знижка за кількість чи серійність за умови купівлі заздалегідь визначеної зростаючої кількості товару;o спеціальна знижка на пробні партії товару та замовлення;o сезонна знижка за купівлю товару позасезоном; та ін.
Базисними умови зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) в ціну товару чи ні.
Сьогодні використовується збірник, виданий у 1990 р. під назвою "ІНКОТЕРМС-90".
Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов'язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу і пов'язаних із цим витрат усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на чотири групи:
Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за повантаження товару на наданий покупцем транспортний засіб чи очистку товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов'язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.
Група F містить умови: "Франко-перевізник" - FСА; "Франко - вздовж борту судна" - FAS; "Франко - борт судна" - FОВ.
Відповідно цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, після того, як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями,
Loading...

 
 

Цікаве