WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Головні постачальники паливно-енергетичних ресурсів на світовий ринок та головні споживачі - Реферат

Головні постачальники паливно-енергетичних ресурсів на світовий ринок та головні споживачі - Реферат

техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) створення спільного підприємства.
На третьому етапі розробляються і затверджуються установчі документи спільного підприємства - установчий договір про створення СП і статут.
Четвертий етап полягає у державній реєстрації спільного підприємства у порядку, встановленому чинним законодавством України (з дня державної реєстрації СП набуває права юридичної особи).
Завершальний (п'ятий) етап - державна реєстрація спільного підприємства як учасника зовнішньоекономічної діяльності (див. додаток 1). Незареєстровані інвестиції не дають права на одержання будь-яких пільг, передбачених чинним законодавством України. Слід також зазначити, що згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", дещо змінено поняття підприємства з іноземними інвестиціями. Декрет відносить до них тільки підприємства, де є кваліфікаційні інвестиції, тобто такі, які відповідають наступним чинникам:
а) підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене за законами України, якщо протягом календарного року в його статутному фонді є кваліфікаційна іноземна інвестиція. При цьому для новостворених підприємств цей критерій визначається за підсумками першого повного календарного року їх існування;
б) кваліфікаційна іноземна інвестиція - це іноземна інвестиція, що становить не менше 20 відсотків статутного капіталу і при цьому не може бути менше суми, еквівалентної: 100 тисячам доларів США - для банків та інших кредитно-фінансових установ; 50 тисячам доларів США - для решти підприємств (організацій) у разі здійснення внесків у вигляді будь-якого рухомого чи нерухомого майна і мільйон доларів США для банків; 500 тисяч доларів США - для решти підприємств.
Остаточним результатом спільної з іноземним партнером діяльності є підписання засновницьких документів. До них належать договір або угода про створення спільного підприємства, статут. Зазначені документи враховують цілі створення, рід його діяльності, правовий статус як юридичної особи. У них фіксуються дані про учасників підприємства, розміри структури статутного фонду, функції і порядок вищого виконавчого і контрольного органів спільного підприємства, а також порядок розподілу продукції матеріально-технічного постачання, умови праці працівників підприємства, строки дії договору і порядок його розірвання. Особливе місце в опрацюванні питань про створення спільного підприємства і вибір найбільш ефективного варіанту проекту належить ТЕО, яке складають до підписання засновницьких документів. Нині не існує офіційного документу, який затверджував би порядок і типову форму розробки ТЕО. У цьому документі має бути приведене повномасштабне глибоке дослідження трьох найважливіших питань: ринку передбачуваної для випуску продукції (послуг) - як зовнішнього, так внутрішнього, цін на продукцію (послуги) і тенденції їх зміни, витрат виробництва цієї продукції - за елементами і в порівнянні - на внутрішньому і зовнішньому ринках. На базі цього дослідження вирішують питання про можливість реальної роботи підприємства і його валютної самоокупності. Даний процес базується на діючому законодавстві, відображає логіку, яка склалася, і порядок аналітико-організаційних робіт.
Первинною метою створення спiльних підприємств в Українi було залучення передових технологiй, прогресивного досвiду органiзацiї i управлiння виробництвом, iноземного капiталу, диверсифiкацiї експорту, збiльшення запасiв ВКВ за рахунок зростання експорту i замiщення iмпорту. Нинi вже можна порiвняти пiдсумки роботи дiючих СП з очiкуваними вiд цiєї дiяльностi результатами. Кiлькiсть спiльних підприємств на територiї України має тенденцiю до зростання.
Головним гальмом для успішної діяльності спільних підприємств є політична невизначеність і юридична нестабільність прийнятих законодавчих актів. Більшість західних інвесторів у зв'язку з цим займають вичікувальну позицію і тільки деякі з них ідуть на "експерименти", наштовхуючись і долаючи значні перешкоди, які можна згрупувати за такими ознаками:
- юридичні - це визначення частки участі іноземного капіталу в статутному фонді підприємства;
- система ліцензування експортно-імпортних операцій;
- відсутність чітко сформульованої державної стратегії спільного підприємства;
- економічно застаріла структура управління виробництвом;
- безконкурсність вибору проекту спільного підприємства;
- незбалансованість матеріально-речових зв'язків;
- постійний дефіцит будь-якого виду товару і послуг;
- організаційні - неоперативність системи звітності;
- монополізм у виготовленні того чи іншого товару, що приводить до втрати інтересу в його реалізації;
- недостатня система маркетингу виробленої продукції.
Але іноземних інвесторів привертали й привертають увагу такі фактори, як невибагливість споживачів, можливість у цьому зв'язку продовжити використання товарів і технологій, які для західних ринків застаріли і перестали бути достатньо рентабельними.
Залучаючи іноземний капітал у спільні підприємства, національний партнер бажає:
- одержати доступ до зарубіжної передової технології;
- поповнити внутрішні джерела нагромадження;
- використати іноземний досвід управління для підвищення ефективності виробництва;
- зменшити непотрібний імпорт і скоротити витрати у вільноконвертованій валюті;
- розширити експорт, особливо готової промислової продукції;
- поліпшити збалансування національної економіки.
Практика свідчить: не в усіх випадках інтереси національних та іноземних партнерів збігаються. Невигідний, наприклад, для національного партнера й вигідний для іноземного вивіз сировинних ресурсів. Головні сфери збігу інтересів - робота спільного підприємства на внутрішній ринок і використання національних науково-технічних досягнень.
Досвід створення і функціонуванняспільних підприємств в Україні свідчить, що для уникнення ризику, викликаного нестабільним економічним становищем, іноземні інвестори прагнули і прагнуть вкладати кошти тільки в ті галузі, де їм гарантується швидка віддача. Як наслідок, тільки 10 - 15% спільних підприємств мають позитивні результати в сферах сервісу, посередницьких послуг, виробництва друкованої, відео- і аудіопродукції.
Процес створення спільних підприємств відбувається нерівномірно на території України. Групування СП відбувається навколо прикордонних зон та великих промислових центрів.
Успіх спільних підприємств залежить від того, як вони самі будуть еволюціонувати разом з українською економікою, з метою включення її в модель господарських відносин розвинутих країн. Однак теперішній політичний і економічний стан в Україні змушує іноземних інвесторів пропонувати лише своє мистецтво управління, і якоюсь мірою технологію виробничих процесів. Для української ж економіки важливим є не просто одержати додаткові матеріальні і фінансові ресурси, за їх допомогою оживити власні засоби виробництва.
Література:
" Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. -Львів, 1995.
" Киреев А. Международная экономика. Часть первая. -М., 1997.
" Козик В.В. Міжнародні економічні відносини. - К., 2000.
" Мiжнароднi економiчнi вiдносини: історiя мiжнародних економiчних вiдносин: Пiдручник / А.С Фiлiпенко, В.С. Буткiн, О.В. Бутенко та iн.-К.: Либiдь.-1992.
" Митрофанов Е.Если вы решили создать СП.-Международная жизнь.-1990.-N 10.
Loading...

 
 

Цікаве