WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Головні постачальники паливно-енергетичних ресурсів на світовий ринок та головні споживачі - Реферат

Головні постачальники паливно-енергетичних ресурсів на світовий ринок та головні споживачі - Реферат


Реферат на тему:
Головні постачальники паливно-енергетичних ресурсів на світовий ринок та головні споживачі
Протягом XX ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного балансу світового господарства.
Якщо в першій половині XX ст. в енергобалансі світового господарства пер-важало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні десятиліть; провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважають, що на початку XXI ст. їх частка знизиться, водночас збереже значення споживання вугілля і дещо збільшиться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії.
Основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни Перське: затоки, а також Китай); в Англо-Америці (США і Канада); в Північній Євразі; (Росія, а також за окремими видами палива Азербайджан, Туркменістан, Узбеки стан, Казахстан). В Європі краще забезпечені енергоносіями Великобританія, ФРН, Польща, Норвегія. Основними ж споживачами є СІЛА, Канада в Північній Америці, провідні країни Західної та Центральної Європи, Японія, Китай, а серед краї; СНД - Росія та Україна.
Не всі країни мають власні енергоресурси. Цілком ними забезпечені тільки США, Росія, Китай, Великобританія, Канада, Австралія. Досить велика група країн покриває потреби власним паливом частково, наприклад, ФРН, Україна, Польща, Індія, Аргентина, Мексика, ПАР та ін. Але чимало з-поміж промислове розвинутих країн і таких, що практично не мають своїх енергоресурсів. Це Японія, Італія, Швеція, Республіка Корея, не кажучи вже про малі промислове розвинуті країни світу.
Провідною галуззю енергетики є нафтова промисловість. Тривалий час у другій половині XX ст. економіка Європи, США та Японії розвивалась за рахунок дешевої нафти, видобуток якої в країнах, що розвиваються, кон-тролювався нафтовими транснаціональними корпораціями. Але після створення в 1960 році Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК*), що взяли видобуток і продаж нафти в свої руки, ера "дешевої нафти" минулася, нафтовим монополіям довелося ділитися прибутками. До того ж ускладнилися умови видобутку. Нафтодобувні фірми працюють у дедалі менш освоєних районах, значна частина нафти видобувається на морському шельфі, часом на великих глибинах. Політична нестабільність і конфлікти, особливо на Близькому Сході, також додають проблем у нафтовому бізнесі.
Видобуток нафти в 1990-2004 роках становив 3,5 млрд тонн на рік. У географи нафтової промисловості вже десятки років провідним є регіон низького Сходу, на який припадає 1/4 світового видобутку нафти. Найбільше її видобувають у Саудівській Аравії (щорічний видобуток коливається в межах по-над 400 млн тонн), Ірані (до 200 млн тонн), ОАЕ, Іраку, Кувейті. Майже 1/5 видобутку дають країни Північної Америки: США (понад 350 млн тонн), Мексика, Канада. Зберігає значення нафтова промисловість СНД, де із понад 400 млн тонн видобутку 9/10 припадає на Росію. Серед країн Європи вирізняються Норвегія та Великобританія; в Азії - Китай (понад 170 млн тонн) та Індонезія; в Африці - Нігерія, Лівія, Єгипет, Алжир; в Південній Америці - Венесуела.
Основні потоки нафти ідуть з Близького Сходу в Японію та США: з Країн Латинської Америки - в США, з Південно-Східної Азії - в Японію; з Африки - в Європу. Знизився вивіз нафти з Росії, паливне господарство якої переживає кризу.
Значення природного газу в енергобалансі світу різко зросло в другій половині XX ст. (2,2 трлн м3). Найбільший видобуток мають країни СНД (36 % світового), зокрема Росія і Туркменістан; США (1/4 видобутку), а також Нідерланди, Великобританія, Нафтовий термінал Норвегія в Європі; Канада в Америці; Індонезія та країни Перської затоки в Азії, Алжир в Африці.
Вугільна промисловість - найстаріша серед паливних галузей. Вона базується на величезних запасах вугілля, що є в світі, покриває майже 1/3 по-треб світу в енергоносіях. У 2003 році було видобуто 3,5 млрд тонн вугілля в перерахунку на кам'яне. За останні десятиліття різко змінилася географія видобутку. Понад 1/3 вугілля світу дає Китай, 1/4 - США, близько 1/6 - країни СНД, де основні потужності мають Росія, Україна та Казахстан. Понад 250 млн тонн вугілля видобуває Індія, а Австралія, ПАР та Польща мають показники, близькі до цього. Торгівля вугіллям порівняно невелика, вивозять в значних розмірах його тільки США, Австралія, ПАР, Польща, Росія, Казахстан та Канада,
Електроенергетика. Рівень розвитку електроенергетики - один з найваж-ливіших показників науково-технічного прогресу. Обсяги виробництва електроенергії та її виробництво на душу населення опосередковано визначають економічний потенціал та економічний рівень розвитку тієї чи іншої країни. У 1994 році світове виробництво електроенергії перевищило 12 млрд кВт o год, 2/3 її виробляється на теплових (ТЕС), 1/6 - гідравлічних, 1/6 - на атомних електростанціях. Теплові станції використовують як паливо переважно вугілля та мазут, оскільки нафта та газ більш цінні енергоносії. Будівництво ТЕС порівняно дешеве, але несприятливим є екологічний вплив - забруднення атмосфери та теплове забруднення. Гідроелектростанції, навпаки, дорогі в будівництві, але дають дешеву енергію, їх будівництво залежить від запасів гідроресурсів, які зосереджені в гірських районах Азії та азіатської частини СНД, Північної та Південної Америки, екваторіальної Африки.
Роль атомних електростанцій безперервно зростає. Станом на 2002 рік у світі вже працювало 428 реакторів загальною потужністю 358 млн кВт, 108 реакторів 30 % потужностей) було в США, 55 (17 % потужностей) - у Франції, 49 (10 % потужностей) - в Японії, більш як по 10 реакторів мали ФРН, Канада, Великобританія, Росія, Україна, Швеція та Республіка Корея (кожна з країн 4-6 % світових потужностей АЕС). В окремих країнах частка електроенергії, що виробляється на атомних станціях, винятково велика. Так, у Франції АЕС виробляють 3/4 електроенергії країни, в Бельгії та Литві - 3/5, в Україні, Швеції, Угорщині, Словаччині і Республіці Корея - понад 1/3. Видобуток урану для атомної енергетики світу зосереджений у невеликій групі країн: Канаді, ПАР, Австралії СІЛА, Нігері, Франції, ФРН, Україні, Казахстані, Узбекистані.
СП в Україні
В Україні відбувається процес становлення національної економіки. Він потребує відповідно часу і зусиль. При цьому даний процес вимагає змін в економічних відносинах, реорганізації форм власності, нових мотивів до праці.
Становлення нових економічних відносин передбачає необхідність здійснення докорінних змін у зовнішньо-економічній сфері, диверсифікацію традиційних і розвиток нових форм співробітництва з зарубіжними країнами.
Одним із важливих елементів нового підходу розбудови державності є перехід до економіки відкритого типу і визнання того факту, що використання можливостей міжнародного поділу праці переходить в неодмінну умову господарського прогресу і соціального розвитку України.
Зближення економіки України зповнокровними економіками інших держав потребує наявності у неї саме такого господарства, яке є в інших розвинутих країнах. Отже, без структурної зміни в економічному потенціалі України неможливо увійти у світовий поділ праці. Саме структурна перебудова дасть можливість знизити рівень енергетичної та іншої ресурсної залежності від зовнішніх факторів, а це реальний вихід економіки України на світовий ринок, зростання валютних надходжень. Однак структурні зміни в народному господарстві України вимагають
Loading...

 
 

Цікаве