WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Валютні ринки. Регулювання міжнародних валютних відносин - Реферат

Валютні ринки. Регулювання міжнародних валютних відносин - Реферат

Тема : ВАЛЮТНІ РИНКИ. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН.
План.
1.Суб"єкти валютного ринку. Об"єкт регулювання.
2.Механізм валютного регулювання.
3.Інструменти валютного регулювання.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко"Міжнародні економічні відносини " Чернівці "Рута" ст.47--64
А.А.Мазаракі Є.М.Воронова "Міжнародні валютно-фінансові та валютно-кредитні відносини" Конспект лекцій Київ 1995
А.І.Кредісов " Управління зовнішньоекономічною діяльністю" Київ 1998 ст 68-80
А. Гальчинський " Теорія грошей" Київ 1998 ст 384-410.
1. Суб'єкти валютного ринку. Об'єкт регулювання.
У валютних операціях які відбуваються на валютному ринку беруть участь: продавці валюти, її покупці та посередники.
Суб'єктами валютного ринку є:
1. Фірми, організації та приватні особи, зайнятих у зед.
2. Комарційні банки, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків.
3. Брокерські фірми-які займаються посередницькою діяльністю.
4.державні установи-валютні банки та казначейства окремих країн.
Основними споживачами валютного ринку є світові транснаціональні банки. На них припадає близько 90% всього валютного обороту. Внаслідок цього валютні курси формуються у процесі здійснення міжбанківських операцій.
В умовах функціонування ринкової економіки головним об'єктом валютного регулювання є валютний курс національної грошової одиниці. Його зміни суттєво впливають на розвиток як внутрішньогосподарських так і зовнішньоекономічних позицій країни.
2. Механізм валютного регулювання.
функціонування та розвиток валютних ринків світу в значній мірі залежить від стабілізації валютного механізму, що діє у світовій валютній системі, від національних і міждержавних заходів, що здійснюються у валютній сфері. Сукупність таких заходів складає поняття -валютна політика.
На міждержавному рівні валютна політика здійснюється міжнародними валютно-кредитними організаціями, з метою регулювання міжнародгих валютних відносин.
Функції регулювання міжнародних валютних відносин покладені світовою співдружністю на міжнародний валютний фонд(МВФ). У 1992 році до МВФ увійшла Україна. Основна мета роботи МВФ: "МВФ повинен слідкувати за розвитком міжнародної валютної системи і забезпечувати її ефективне функціонування."
Важливою ланкою у системі валютних відносин є світовий банк(міжнародний банк реконструкції і розвитку)- це міжнародний інвестиційний інститут, заснований одночасно з МВФ. Вступ країни до МВФ автоматично забезпечує її членство у світовому банку, надання кредитів МВФ одночасно забезпечує відкриття кредитів і світовим банком. Вступ країни до МВФ і світового банку дає її можливість отримувати достатньо вагомі кредити для структурної перебудови економіки, стабілізації власної валюти, відкриває шлях для залучення іноземних інвестицій.
На національному рівні валютна політика - є сукупністю заходів, які проводяться державами та їхніми центральними банками у сфері валютних відносин з метою впливу на платіжний баланс, валютні курси і наконкурентоспроможність національного виробництва.
Механізм валютного регулювання на національному рівні являє собою систему контролю за припливом і впливом іноземної валюти з країни в країну. Зміст валютного регулювання визначається діючим законодавством і правовими нормами окремих країн. У такому законодавстві визначаються загальні принципи здійснення валютних операцій, функції державних органів у валютному регулюванні і управлінні валютними ресурсами, права і обов'язки юридичних осіб у питанні володіння, користування та розпорядження валютними цінностями.
3. Інструменти валютного регулювання.
У практиці валютного регулювання застосовують такі інструменти:
1. Девальвація валюти-це цілеспрямовані дії відповідних інституційних структур, які мають на меті знизити курс національної валюти по відношенню до іноземних валют. Девальвація використовується з метою заохочення експорту та скорочення імпорту для покращення платіжного балансу шляхом приведення офіційного курсу у відповідність з ринковим курсом провідних валют.
2.ревальвація валюти-це підвищення офіційного курсу національної валюти по відношенню до інших валют. Тут переслідується мета втримати на внутрішньому ринку споживчий попит і стимулювати товарний імпорт і приплив інвестицій.
3. Валютна інтервенція-це втручання держави через центральний банк в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти шляхом продажу чи купівлі іноземної валюти. Валютна інтервенція являє собою досить велику за масштабами операцію, яка проводиться у визначений і досить короткий проміжок часу.
4.корекція облікових ставок національного банку-підвищення облікових ставок нб веде до зростання (завдяки підвищенню попиту) курсів валюти, а скорочення до зниження цього курсу. Механізм впливу облікової процентної ставки нб на курс валюти здійснюється через операції нб з комерційними банками та іншими кредитними установами з обліку короткострокових державних зобов"язань(казначейських векселів) і переобліку комерційних векселів.
5.валютні обмеження-це система нормативних правил, встановлених законодавчим або адміністративним чином і паправлених на обмеження валютних операцій. Валютні обмеження передбачають:
--регулювання переказів і платежів за кордон.
--заборону вільного продажу і купівлі іноземної валюти.
--обов"язкову передачу державі іноземної валюти в обмін на національну валюту за офіційним курсом.
6.механізм регулювання платіжного балансу -це застосування експортних субсидій, митних тарифів, страхування від втрат викликаних коливаннями валютних співвідношень.
7.валютна блокада-це сукупність примусових валютних заходів, які використовуються одними державами по відношенню до інших з метою добитися виконання тих чи інших вимог. До валютної блокади належать такі заходи: блокування рахунків, кредитна блокада та валютні обмеження.
Loading...

 
 

Цікаве