WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Міжнародна торгівля в системі світових економічних відносин - Реферат

Міжнародна торгівля в системі світових економічних відносин - Реферат

Ранній меркантилізм, ідеологами якого були У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія), виник наприкінці XV ст. Та ґрунтувався на доктрині "грошового балансу" – нагромадження грошей внаслідок вивезення товарів при забороні (або суб'єктивному обмеженні) вивезення грошей. Прихильники цієї концепції дотримувались поглядів, згідно з якими державі слід продавати на зовнішньому ринку якомога більше будь-яких товарів, а купувати – якомога менше. При цьому в країні повинно накопичуватись золото, яке за тих часів ототожнювалось із багатством нації.

Теорія пізнього меркантилізму (Т. Мен (Англія), А.Серра (Італія), А. Мокрет'єн (Франція)) розвивалась з другої половини XVI ст. до середини XVIII ст. основним змістом цього напряму є доктрина "активного балансу", який можна було забезпечити шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доході ввід експорту порівняно з витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі (перепродаж іноземних товарів, надання транспортних послуг, кредитів з метою одержання додаткових надходжень від операцій на зовнішніх ринках). З цією метою держава повинна була обмежувати ввезення іноземних товарів шляхом підвищення ставок мита, а також сформулювати правила вивезення вітчизняних товарів, використовуючи переважно фінансові методи заохочення експорту.

Появу теорії абсолютних переваг зумовив розвиток міжнародної торгівлі в епоху після Великих географічних відкриттів і переходу провідних країн до крупного машинного виробництва. Її автором став Адам Сміт. Учений стверджував, що для держави можуть бути вигідними на тільки продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку. Згідно з принципом (концепцією) абсолютної переваги країні доцільно спеціалізуватись на виробництві таких товарів, з яких вона має найменші, порівняно з іншими країнами, витрати на виробництво. Необхідною умовою застосування теорії абсолютних переваг є вільна торгівля.

Однак ця теорія не розглядає ситуацію, коли яка-небудь країна мала б абсолютну перевагу по всіх товарах. Це зробив Д. Рікрдо, обґрунтувавши теорію порівняльних переваг.

Відповідно до теорії порівняльних переваг, міжнародний обмін можливий та бажаний, якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виготовляти з більш низькими витратами відносно товарів, які імпортують. Іншими словами: підставою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі може слугувати винятково різниця у відносних витратах різних товарів, незалежно від абсолютної величини цих витрат.

Інші концепції розвитку міжнародної торгівлі: теорія співвідношення чинників виробництва та низка теорій неотехнологічного напряму (модель наукомісткої спеціалізації, теорія технологічного розриву, теорія життєвого циклу товару на світовому ринку, модель економії на масштабах, модель внутрішньогалузевої торгівлі, теорія конкурентних переваг) є результатом більш глибокого дослідження природи існування міжнародної торгівлі.

3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі

Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на сім груп:

  • об'ємні (абсолютні) показники,

  • результуючі,

  • структурні,

  • інтенсивності,

  • ефективності,

  • динаміки

  • та зіставлення (рис. 1.3).

Деякі показники, наприклад, індекс "концентрації" експорту та індекс "диверсифікації" експорту використовуються тільки в міжнародних зіставленнях, інші — для оцінки розвитку як зовнішньої торгівлі, так і міжнародної торгівлі в цілому (обсяг експорту, імпорту, товарна та регіональна структури торгівлі тощо). Велика кількість показників може бути використана для оцінювання та аналізу розвитку зовнішньої торгівлі фірми (рис. 1.3).

Показники розвитку міжнародної торгівлі

1. Об'ємні

(абсолютні)

1.1. Експорт (реекспорт)

1.2. Імпорт (реімпорт)експорту, імпорту

1.3. Зовнішньо-торгівельний обіг

1.4. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі

2. Результуючі

2.1. Сальдо:

2.1.1. Торговель-ного балансу

2.1.2. Балансу послуг

2.1.3. Балансу поточних операцій

3. Структурні

2.2. Індекс стану балансу

2.3. Індекс "умови торгівлі"

3.1. Товарна структура

3.1.1. Експорту

3.1.2. Імпорту

3.2. Індекс "диверсифікації" експорту

3.3. Регіональні структури експорту та імпорту

3.4. Індекс географічної концентрації (експорту, імпорту)

4. Інтенсивності

4.1. Обсяг експорту та імпорту, або зовнішньоторговельного обігу на душу населення

4.2. Квоти:

4.2.1. Експортна

4.2.2. Імпортна

4.2.3. Зовнішньо-торговельна

5. Ефективності

5.1. Макроекономічні:

5.1.1. Ефективність зовнішньоторго-вельного обігу

5.1.2. Ефективність експорту

5.1.3. Ефективність імпорту

7. Зіставлення

6. Динаміки

5.2. Зовнішньоторго-вельної операції:

5.2.1. Ефект експорту

5.2.2. Ефективність експорту

5.2.3. Рентабельність експорту

5.2.4. Ефект імпорту

5.2.5. Ефективність імпорту

2.6. Індекс чистої торгівлі

1.4. "Генеральна" торгівля

1.5. "Спеціальна" торгівля (експорт та імпорт)

2.4. Індекс "концентрації" експорту

4.3. Інтенсивність та рівень внутрішньо-галузевого обміну

2.5. Коефіцієнт імпортної залежності країни

1. Об'ємні (абсолютні) показники. Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група об'ємних індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, "генеральна" торгівля, "спеціальна" торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

1.1. Експорт (від. лат. exportare — вивозити) — вивіз товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі виключних прав на них, з митної території країни за кордон без зобов'язання їх зворотного ввозу. Факт експорту фіксується в момент перетинання товаром митного кордону, надання послуг та прав на результати інтелектуальної діяльності. Як експорт може зараховуватися продаж товарів та послуг іноземним особам, фірмам, організаціям і спільним підприємствам, без вивозу їх за кордон.

Обсяги вивозу товарів, робіт, послуг та результатів інтелектуальної діяльності характеризує показник "експорт", який розраховується у вартісних одиницях за певний період часу, як правило — рік.. Експорт може вимірюватися й натуральними одиницями, коли йдеться про однорідні, порівнянні товари (вугілля, нафта, газ тощо).

Згідно з визначенням статистичної комісії ООН, експорт — це вивіз із країни товарів:

а) вироблених, вирощених або добутих у країні;

б) раніше ввезених з-за кордону та:

  • перероблених на митній території;

  • перероблених під митним контролем;

в) реекспорт - вивіз (експорт) товарів:

  • раніше ввезених, але не перероблених у країні (з міжнародних товарних аукціонів, товарних бірж, консигнаційних складів тощо);

  • з територій "вільних зон";

  • з "приписних складів".

Таким чином, реекспорті операції обліковуються митною статистикою як експортні, а обсяг реекспорту входить до складу експорту товарів.

1.2. Імпорт (від лат. importare — ввозити) — ввезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі виключних прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотній вивіз. Цей процес характеризує показник "імпорт", який розраховується у вартісних одиницях за певний період часу, найчастіше за рік. Обсяги імпорту однорідних, порівнянних товарів можуть розраховуватися в кількісних одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).

Відповідно до визначення статистичної комісії ООН, імпорт — це ввіз у країну товарів:

а) іноземного походження з країни-виробника чи країни-посередника з метою:

  • кінцевого споживання;

  • переробки для вивозу або для кінцевого споживання.

б) для переробки під митним контролем;

в) з територій "вільних зон" та "приписних складів":

г) реімпорт — ввезення товарів, раніше вивезених, але не перероблених.


 
 

Цікаве

Загрузка...