WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Місце транснаціональних корпорацій у світовій економіці - Реферат

Місце транснаціональних корпорацій у світовій економіці - Реферат

Реферат на тему:

Місце транснаціональних корпорацій у світовій економіці

Сьогодні світ опинився на порозі нового переділу, але не політичного, а економічного, де головними гравцями будуть уже не держави і навіть не блоки країн, а транснаціональні корпорації (ТНК) найбільших промислово розвинених держав. Ставками ж є нові ринки, технології та надприбутки.

Саме ТНК - основний структурний елемент економіки більшості країн, провідна сила їхнього розвитку та підвищення ефективності. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об'єднання найбільших компаній світу.

За даними ООН, зараз у світі існує понад 65 тис. ТНК, що контролюють понад 900 тис. зарубіжних компаній по всьому світу, у яких задіяно більш як 79 млн. чоловік [1].

Транснаціональним корпораціямприділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їхній вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

Загалом, дослідження даної теми у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК і досі є дискусійним питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин, так і у керівників держав.

За організаційною структурою транснаціональні корпорації, як правило, являють собою багатогалузеві концерни. Головна материнська компанія виступає оперативним штабом корпорації. На базі широкомасштабної спеціалізації і кооперування вона здійснює техніко-економічну політику і контроль над діяльністю іноземних компаній і філій.

Останнім часом у структурі транснаціональних корпорацій відбуваються істотні зміни, головні з яких пов'язані із здійсненням так званої комплексної стратегії.

Стратегія транснаціональних корпорацій заснована на глобальному підході, що передбачає оптимізацію результату не для кожної окремої ланки, а для організації в цілому.

Для сучасної світової економіки характерний процес транснаціоналізації. У цьому процесі рушійною силою виступають ТНК. Вони являють собою господарські об'єднання, що складаються з головної (батьківської, материнської) компанії та іноземних філій. Головна компанія контролює діяльність підпорядкованих їй підприємств шляхом володіння часток у їхньому капіталі. У іноземних філіях ТНК на частку головної компанії припадає більш 10% акцій або їхнього еквівалента.[2, c. 121]

Для головних промислово розвинутих країн саме іноземна діяльність їхніх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Так, до 40% вартості майна 100 найбільших ТНК (включаючи фінансові) перебуває за межами розташування їхньої країни. Якщо зіставити об'єм іноземного (міжнародного) виробництва ТНК з обсягом їхнього експорту, відмежованого від торгівлі фірми, то наприкінці 80-х рр. це співвідношення для США, Японії і ФРН складало відповідно: 4,1:1; 2,6:1; 1,5:3 [7].

В останні роки активно розвивають свою діяльність на світовому ринку транснаціональні корпорації нових індустріальних країн. Галузева структура ТНК достатньо широка. 60% міжнародних компаній зайняті у сфері виробництва (насамперед вони спеціалізуються на електроніці, автомобілебудуванні, хімічній і фармацевтичній промисловості), 37% - у сфері послуг і 3% - у видобувній промисловості й сільському господарстві [3] .

Сьогодні ТНК контролюють понад 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, більш як 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, майже 90% прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, лісоматеріалами, тютюном, залізною рудою; 85% - міддю, бокситами; 80% - оловом, чаєм; 75% - натуральним каучуком, сирою нафтою [1].

Сукупні валютні резерви ТНК у кілька разів перевищують сукупні резерви всіх центральних банків світу. Тому переміщення лише 1-2% маси грошей, що перебувають у їхньому володінні, цілком здатне змінити паритет національних валют.

Найбільший вплив ТНК мають на світовий кредитний ринок і ринок акцій. Вони не тільки активно використовують євродолари як позичальники, але і нарощують їхні резерви, будучи найпомітнішими власниками депозитів у євродоларах. Що стосується світового ринку акцій, то, по суті, більшість компаній на фондових біржах, - це ТНК. Продаючи на іноземних фондових ринках свої акції, випускаючи свої єврооблігації на євроринках і залучаючись до єврокредитів, ТНК за рахунок цих фінансових джерел можуть фінансувати значну частину своїх капіталовкладень [4].

Транснаціональні корпорації перетворилися в найбільш активних учасників світового фінансового ринку, діючи на всіх його сегментах. Так, будучи головними експортерами й імпортерами товарів і послуг у світі, ТНК стали значними клієнтами на світовому валютному ринку. Хоча комерційні банки і проводять на цих ринках операції у своїх інтересах, основна маса валютних операцій здійснюється ними з доручення своїх клієнтів, насамперед ТНК.

Один з головних напрямків діяльності ТНК - вивезення капіталу. Формами вивозу капіталу є прямі і портфельні інвестиції, а також позики і кредити. Найбільш значущими є прямі інвестиції. Їхній глобальний обсяг зріс за період 1982 - 1994 рр. у чотири рази; за цей же період частка глобальних прямих інвестицій подвоїлася, досягнувши 9% в світовому ВВП [7]. У 1996 р. обсяг прямих іноземних інвестицій у світі оцінювався в 3,2 трлн. Доларів [7]. Протягом 1986-1995 рр. за темпами росту він переганяв валові вкладення в основний капітал більш, ніж удвічі, що свідчить про інтернаціоналізацію національних систем, що збільшується.

Транснаціональні корпорації здійснюють свої капіталовкладення переважно для довгострокових цілей. Хоча часто вони швидко перекидають величезні фінансові ресурси з одного регіону земної кулі в іншу, що може дестабілізувати фінансові ринки в окремих регіонах. Не можна забувати, що ТНК - це прямі інвестиції, вкладені в багаторічні проекти. Тому діяльність ТНК може бути оцінена як переважно сприятлива стабілізація світових ринків капіталу. Адже це великі компанії, яким потрібне стабільне середовище, у тому числі фінансове [5].

Капіталовкладення в іноземну економіку - активний спосіб стимулювання попиту на продукцію. Це досягається за рахунок того, що, по-перше, за кордоном створюються нові ринки; по-друге, частина експорту ТНК постійно адресується їхнім закордонним філіям. По-третє, інвестиції дозволяють корпораціям оминути тарифні й нетарифні бар'єри приймаючої держави.

Близько 30% міжнародної торгівлі складається із внутрішньофірмових потоків ТНК. Вони створили специфічну форму переведення капіталів з допомогою трансфертних цін (спеціально занижених або завищених), що їх установлюють самі ТНК, при поставках товарів і наданні послуг своїм дочірнім компаніям та філіям у рамках внутрішньокорпоративної торгівлі [6].

У всіх країнах загальновизнаним є факт широких можливостей ТНК і неухильного розширення їхньої діяльності поза національними межами. Загально визнана також їхня роль у вкладеннях капіталу в національну економіку. Сама оцінка діяльності ТНК дається дуже по-різному, починаючи від украй позитивної і закінчуючи до вкрай негативної. Широко обговорюється також проблема впливу ТНК на збільшення добробуту місцевого населення, причому думки висловлюються найрізноманітніші, починаючи від того, що вони піднімають його і до визнання, що вони знижують добробут.

За останні тридцять років ці відносини перетерпіли великі перерви: від конфліктів до співробітництва. Якщо раніше уряди намагалися обмежити діяльність ТНК, то сьогодні ТНК розглядаються ними як засіб зміцнення національних позицій, створення національних переваг.

Таким чином, ТНК перетворились в головну силу ринкового виробництва і міжнародного розподілу праці, в домінуючий чинник світової економіки і міжнародних економічних відношень. Їх здатність гнучко пристосовувати механізм інвестиційної діяльності, організаційні методи і засоби до змін, що відбуваються в національній і світовій економіці, перетворили їх в глобальні господарюючі структури, що розглядають світове господарство як сферу застосування свого капіталу.

Список літератури

  1. http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/issue.php?s=epol0&issue=2003_3-4

  2. Мировая экономика: Учебник/ Под. ред. проф. А. С. Булатова. - М.: Юристъ, 1999.

  3. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник. - М.: Юристъ, 1999.

  4. Голиков В. І. Теоретична сутність корпоративних відносин та корпоративного управління// Економіка і прогнозування. - 2001. -№2

  5. Муравйов А., Савулькін Л. Корпоративне управління та його вплив на поведінку приватизованих підприємств // Про приватизацію: Держ. інформ.бюл. - 1999. - № 1.-С 51-56.

  6. Савчук В. П., Скрипник Р. А. Порівняльний аналіз підходів до оцінки вартості акціонерного капіталу та можливості їх застосування // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. - 2000. - № 2. - С. 54-57.

Loading...

 
 

Цікаве