WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Ринок взуття - Реферат

Ринок взуття - Реферат

умови, адміністративний розподіл (місто, село), віддаленість від підприємства-виробника (підприємства-продавця). Цей критерій використовувався на практиці раніше за інші, що зумовлювалося необхідністю визначення географії діяльності підприємства. Його застосування особливо необхідне, коли на ринку існують кліматичні розходження між регіонами або особливості культурних, національних, історичних традицій.
Демографічні ознаки - вік, стать споживачів, розмір і життєвий цикл сім'ї - належать до найчастіше застосовуваних критеріїв сегментації. Як і географічна сегментація, сегментація ринку за демографічними ознаками базується на чинниках довгострокового порядку. Значне поширення цей критерій одержав в основному завдяки двом причинам: демографічні параметри споживачів порівняно легко піддаються класифікації та кількісній оцінці; їхній аналіз і система організації даних та вихідної інформації дуже тісно переплітаються з розходженнями в мотивації груп споживачів на ринку, а також зі змінними, що характеризують сегментацію ринку за поведінкою споживачів. Як правило, між демографічними характеристиками споживачів і попитом (обсягами продажу) існує кореляційний зв'язок.
Проводячи сегментацію ринку шкіряного взуття за демографічними критеріями, будь-яке підприємство насамперед орієнтується на спільність специфічних запитів відповідного сегмента до якості, асортименту і ціні. Тому в даному випадку враховуються такі демографічні характеристики споживачів: стать (чоловіки, жінки, діти); вік (наприклад, молодь більш вимоглива до естетичних властивостей взуття, люди похилого віку цінують, насамперед, комфорт); розмір сім'ї і наявність дітей. Інші демографічні ознаки дуже незначно впливають на обсяги придбання взуттєвих товарів і тому під час сегментації ринку взуття можуть не враховуватися. Заслуговує на увагу засіб сегментації ринку взуттєвих товарів за антропометричними характеристиками населення певних регіонів.
Сегментація за соціально-економічним критерієм полягає у виділенні груп споживачів на основі спільності соціальної і фахової приналежності, рівнів освіти та прибутків. Проте в конкретній ситуації такі змінні, як професія і рівень освіти, якоюсь мірою, звичайно, впливають на рівень попиту на ринку взуття, проте вони не можуть бути надійними орієнтирами при виділенні сегментів на ринку взуття. Тому в якості змінної для сегментації споживачів за соціально-економічними ознаками використовується, в основному, тільки рівень прибутків.
Усі зазначені змінні рекомендується розглядати у взаємозв'язку зі змінними інших критеріїв. Наприклад, заслуговує на увагу об'єднання виділених груп за прибутком (у тому числі за розміром прибутків на сім'ю в цілому і прибутків на одного члена сім'ї) із групами за розміром сім'ї, тобто за критеріями (ознаками) соціально-економічними та демографічними.
Однією з переваг здійснення процесу сегментації ринку взуттєвих товарів за перерахованими вище ознаками є те, що, крім соціальних досліджень, можна широко використовувати дані державної й регіональної (обласної) статистики.
Розглянуті вище три групи критеріїв являють собою загальні об'єктивні критерії сегментації ринку. Проте однорідні за загальними об'єктивними критеріями сегменти значно більше диференційовані з точки зору їхньої поведінки на ринку. Так, дані про перепис населення містять корисні відомості про групи населення, але не дають можливості пояснити причини, з яких товари знаходять власні ніші на ринку, здобуваючи прихильність певної частини покупців. Очевидно, мало використовувати лише об'єктивні критерії. Доцільним є застосування суб'єктивних специфічних критеріїв, що пов'язані зі специфікою аналізованого ринку і конкретною ситуацією на ньому, із суб'єктивною оцінкою покупцем того або іншого товару.
Змінні, що характеризують поведінку індивідуума, - це такі чинники, як стиль життя (можливість здійснення покупки, вигода, статус споживача, інтенсивність споживання, ступінь прихильності до товару, стадія готовності, ставлення до товару, інтереси, організація дозвілля,), психологічні, особливі якості (до якого типу людей належить споживач, соціальний клас, спосіб життя, тип особистості, уявлення про самого себе), мотиви купівельної поведінки. Вони набагато точніше характеризують реакцію покупців на той або інший товар, аніж точні кількісні оцінки сегментів ринку за географічними і демографічними ознаками. Так, на ринку взуття за мотивами здійснення покупки можна виділити групи споживачів з орієнтацією на низьку ціну, високу якість продукції, тривалий термін використання виробу, прихильність до певної марки, вибір визначеного виду сировини. Важливими ознаками є також ступінь потреби в товарі (слабка, середня, сильна потреба) і ступінь використання або рівень споживання товару (суб'єкти, що не придбають товару, що придбають у невеличких кількостях, що придбають у значних кількостях).
Сьогодні на українському ринку взуття можна виділити три групи споживачів.
Першу і найбільш масову групу формує традиційний покупець вітчиз-няного взуття. Саме ця група населення найбільше постраждала під час реформування економіки, різко зменшивши попит на вітчизняне взуття. Приблизно від ЗО до 50 % населення мають прибутки нижче або на межі прожиткового мінімуму, а 25 % населення, що знаходиться за межою бідності, узагалі перестали купувати товарилегкої промисловості. Ця частина споживачів зможе повернутися на ринок взуття або в разі істотного зниження цін, або купуючи низькоякісне взуття зі штучних матеріалів. Скорочення реальних прибутків знизило інтерес до модних виробів у значної частини споживачів цієї групи.
Друга група - це споживачі з високим рівнем прибутку, що складають 7 - 10 % населення й орієнтуються на придбання модного і дорогого імпортного взуття.
Третю групу, що перетинається з першою, складає молодь, для якої характерна висока сприйнятливість до змін моди, схильність скоріше витрачати, аніж заощаджувати, готовність робити покупки на межі фінансових можливостей.
Кожен із зазначених чинників по-своєму впливає на розвиток ринку взуття. Описані особливості українського ринку взуття не тільки віддзеркалюють причині кризового стану взуттєвої промисловості, але і дозволяють визначити можливі заходи для відновлення попиту на вітчизняне взуття і самої галузі.
Тому для вивчення й аналізу сформованої на досліджуваному ринку ситуації, а також для того щоб пояснити механізм дії системи чинників і визначити ступінь їхнього впливу на обсяг і структуру попиту та пропозиції на ринку взуття, необхідно постійно виявляти при-чинно-наслідкові зв'язки, що діють на даному ринку. В остаточному підсумку опис причинно-наслідкових зв'язків, викликаних взаємодією різноманітних чинників, дозволить побудувати модель подальшого розвитку цього ринку.
Таким чином, ринок взуття в Україні насичений, але формується за рахунок імпортної продукції, яка виробляється з низькоякісних
штучних і синтетичних матеріалів. Ціна продажу на взуттєві товари варіює в широкому діапазоні і формується з урахуванням вимог та можливостей різних сегментів споживачів.
У перспективі ринок взуття зазнає певних кон'юнктурних змін і буде орієнтуватися на вітчизняну продукцію, витискаючи з обігу імпортні товари. Це тим більше важливе, якщо врахувати, що Україна входить до міжнародного ринку як рівноправний партнер.
Loading...

 
 

Цікаве