WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Ринок взуття - Реферат

Ринок взуття - Реферат

продукції (75 - 85 %). Зокрема, за даними державної статистики, у поданому до продажу асортименті туфель жіночих ступінь насиченості ринку імпортною продукцією складав 82 %, чоловічих - 77 % .
У той же час результати численних опитувань покупців і представників торгівлі свідчать про схильність вітчизняного споживача купувати взуття закордонних виробників.
У даний час насиченість ринку достатньо висока, має тенденцію до зростання і складає 90 % з вітчизняного взуття і близько 60 % з імпортного. Почасти зростання насиченості пояснюється помірним падінням попиту, що триває, через зниження реальних прибутків масового споживача.
Велика частина імпорту взуття в Україну припадає на країни азійського регіону (Китай, Гонконг, Індонезія, Туреччина), менша - на країни близького зарубіжжя (Росія, Молдова, Білорусія). Крім цього, на внутрішній ринок України надходить шкіряне взуття з Австрії, Італії, Чехії, Англії, СІЛА, Франції, Таїланду й інших країн.
Унаслідок високої частки заробітної плати в собівартості продукції в багатьох галузях промисловості, у тому числі взуттєвій, протягом останніх десятирічь спостерігається переміщення виробництва, що потребує інтенсивної праці, із високорозвинених країн Європи і Північної Америки в держави з низьким рівнем заробітної плати, насамперед у країни Південно-Східної Азії. Це призвело до істотних структурних змін у торгівлі взуттям у Європі й Америці, де левова частка належить імпортній продукції, більш дешевій. Вартість такого взуття в середньому в 2 - 6 разів менша за ціну на взуття, вироблене у високорозвинених країнах. Так, США є найбільшим імпортером взуття; на їхню частку припадає 1/4 усього світового імпорту цих товарів. У свою чергу, країна експортує велику кількість шкіри для верха взуття; створюються спільні підприємства на території інших країн.
Найбільшим світовим виробником і експортером взуття залишається Китай. Тут виробляється до 4500 млн. пар взуття на рік, 2634 млн. пар із якого відправляється на експорт, у тому числі в Україну.
Другим найбільшим виробником взуття стала Індія, яка, збільшивши випуск до 700 млн. пар взуття на рік, обігнала Бразилію та Італію.
Що стосується західноєвропейської взуттєвої промисловості, то останнім часом її характеризує майже повсюдний спад виробництва, зниження експорту в країни, що не входять до Європейського Союзу, прийняття антидемпінгових заходів для захисту вітчизняних виробників. Загальний випуск взуття в країнах ЄС досягає 1,1 млрд. пар на рік.
Боротьба з дешевим імпортом взуття за допомогою антидемпінгових податків залишається головною турботою західноєвропейської взуттєвої промисловості. У зв'язку з цим наприкінці 1997 - початку 1998 року Комісією ЄС були прийняті антидемпінгові заходи проти імпорту взуття з текстильним верхом і синтетичною підошвою, а також проти ввезення взуття з пластмасовими деталями з Китаю, Індонезії й Таїланду. У той же час західноєвропейські виробники, хоча і схвалюють введення згаданих антидемпінгових процесів, вважають їх недостатніми.
Основними законодавцями мод на європейському ринку взуття є такі країни, як Австрія, Італія, Німеччина, Англія, Данія і деякі інші. Причому взуття в даному випадку найчастіше стає відбитком національних особливостей. /Гак, характерною рисою австрійського взуття є елегантність; західнонімецьке взуття відрізняє класичний стиль (види і конструкція взуття стабільні і завжди популярні); в італійському і французькому взутті можна завжди побачити авангардні напрямки моди; американське взуття звертає на себе увагу наявністю своєрідного опрацювання, фарбування, оздоби (блискучі підбори, яскраві кольори) і т. ін.
Істотний вплив на європейський ринок взуття робить Іспанія. Зумовлено це тим, що понад 80 % взуттєвої продукції, що випускається в цій країні (виробництво взуття тут досягає 200 млн. пар), йде на експорт і знаходить збут у багатьох країнах Європи. Останнім часом значно (більше ніж у 3 рази) збільшилися постачання іспанського взуття в країни Східної Європи, у тому числі в Україну.
Імпортизація українського товарного ринку має неоднозначні наслідки. Так, зростає насиченість ринку і посилюється конкуренція, що стимулює випуск вітчизняними виробниками необхідних покупцеві виробів. Але в той же час виникає загроза товарної залежності від імпорту і загострюється проблема збуту вітчизняних товарів. На жаль, захист вітчизняних виробників зводиться поки лише до систематичного збільшення мит на товари народного споживання, у тому числі на взуття.
Одним із найважливіших чинників, що впливають на формування ринку шкіряного взуття, є динаміка рівня цін. При цьому слід зазначити, що останнім часом спостерігається активізації попиту на вітчизняні товари. Приваблює постійно оновлюваний асортимент чоловічого і жіночого взуття, доступні масовому споживачеві ціни, вміло організована торгівля і реклама. Більш низький рівень роздрібних і оптових цін на вітчизняні види взуття залишається поки для галузі основним економічним аргументом у конкурентній боротьбі з імпортними товарами.
Із серпня 1998 р. тенденція до зростання роздрібних цін на взуття вже не мала настільки динамічного характеру, як у попередні роки.
Уповільнення темпів зростання цін пов'язано з постійним зниженням купівельної спроможності населення, хронічною заборгованістю із зарплати, посиленням проблем збуту. Крім того, різкий стрибок курсу долара призвів до різкого збільшення цін на взуття закордонного виробництва (у 1,5 - 2 рази), що створило сприятливу ситуацію для вітчизняних виробників.
Таким чином, цінові параметри внутрішнього ринку взуття харак-теризуються наступним: роздрібні ціни на вітчизняне взуття в середньому нижче, ніж на імпортне аналогічної якості, проте темп зростання їх значно вище. Щоб не втрачати конкурентної переваги за ціновими параметрами, імпортери удаються до зниження середньої вартості пари увезеного взуття. У зв'язку з цим до 80 % імпорту складає низькоякісне штучне взуття зі штучних і синтетичних матеріалів.
Для розвитку ринку велике значення має його конкурентне середовище. Велика кількість продавців і покупців на ринку взуття дозволяє припустити, щовін функціонує в умовах чистої конкуренції. Суттєвих обмежень для проникнення нових учасників на подібний ринок не існує, що утруднює їхні узгоджені дії. По суті кожен продавець формує власне коло покупців, власний субринок, на якому він виступає частково як монополіст, який самостійно визначає свою цінову політику без урахування реакції конкуруючих фірм.
В умовах чистої конкуренції фірми вступають у суперництво не лише (і навіть не стільки) за цінами, але і за якістю, дизайном, рекламою, торговельними марками продукції, розташуванням торговельного підприємства тощо. Використовуючи ці чинники, кожен продавець прагне переконати покупця в перевазі свого товару. Велику роль тут відіграє сформована структура ринкових ресурсів. Так, у ціновій конкуренції за групою взуття середньої якості і дизайну існує явна перевага вітчизняних виробників; за групою взуття з верхом із штучних матеріалів - навпаки, закордонних. У сфері нецінової конкуренції (дизайн і асортимент взуття, торговельні марки, престиж фірми тощо) вітчизняні підприємства програють закордонним. Крім того, імпортери взуття широко використовують збережену досі ще у вітчизняного споживача підвищену довіру до торговельних марок інофірм.
Для характеристики ринку
Loading...

 
 

Цікаве