WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють? Основні типи інтеграційних утворень. Міжнародний поділ факторів виробництва ( - Реферат

Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють? Основні типи інтеграційних утворень. Міжнародний поділ факторів виробництва ( - Реферат


Контрольна робота
з предмету "Міжнародна економіка"
Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють? Основні типи інтеграційних утворень. Міжнародний поділ факторів виробництва
1. Які організації займаються регулюванням міграції. Як вони це здійснюють?
Міграція ( лат. Migratio) означає переміщення, переселення.
Поряд з рухом товарів, послуг і капіталів міграція робочої сили яляє собою рух цього важливого фактора виробництва у міжнародному маштабі. Міграція робочої сили - переселення працездатного населення складних держав до інших строком більше ніж на рік, викликане причинами економічного чи іншого характеру.
Залежно від географічних напрямків розрізняють зовнішню і внутрішню міграцію робочої сили. Під внутрішньою розуміється переміщення робочої сили між містами і регіонами однієї країни, а під зовнішньою - з однієї країни до іншої.
Регулювання міграції здійснюється на різних рівнях за допомогою адміністративного-правових і економічних методів, міжнародними організаціями, міжурядовими угодами. Це дає змогу досягти мети, яку ставлять країни - експортери та імпортери робочої сили.
До методів регулювання міграції робочої сили належать:
1) адміністративно-правові методи, які включають:
а)законодавство про юридичний, політичний і професійний статус іммігрантів;
б) національні служби імміграції, які проводять:
" контроль за в'їздом іммігрантів до країни;
" видають дозвіл на в'їзд на роботу;
" видають дозвіл на перебування іммігрантів у країні;
в) міжурядові угоди з регулювання міграції робочої сили;
2) економічні методи:
а) вербування іноземних робітників, що включає такі стимули для імміграції робітників:
" надання роботи;
" порівняно високий рівень заробітної плати;
" житлові умови;
" отримання кваліфікфції й освіти;
" медичне обслуговування тощо;
б) залучення приватних посередників до вербування іммігрантів;
в) видача ліцензій, які дозволяють вербувати робітників за кордоном.
До рівнів регулювання міграції робочої сили належать:
1) національний - суккупність заходів окремої держави, що до здійснення міграційної політики у своїй країні;
2) міжнародний - система заходів міжнародних організацій щодо здійснення регулювання міграції робочої сили;
3) інтеграційний - методи, які застосовуються країнами - учасницями інтеграції щодо регулювання міграції робочої сили в рамках інтеграційного об'єднання.
Важливою формою регулювання міграції з боку держави є встановлення кількісних квот на вїзд іммігрантів до країни. Сенс кількісних обмежень полягає в тому, що за їхньою допомогою забезпечується поступовість напливу іммігрантів до країни, включається їх безконтрольний в'їзд, а отже, зводяться до мінімуму можливі негативні зовнішні ефекти. Так, згідно з законом про імміграцію США, починаючи з 1995 року, в'їзд до країни для осіб, які шукають роботу, обмежується 140 тис. осіб на рік. Ускладнюється імміграційне законодавство і в європейських країнах. Наприклад, у 1993 р. Франція обмежила в'їзд нових іммігрантів, а Німеччина прийняла рішення не надавати свідоцтво на проживання претендентам на в'їзд і не визнавати права громадянства за дітьми іммігрантів, які працюють за контрактом.
Крім того у межах встановленої квоти країни, які приймають робочу силу, діють вибірково, відбираючи іммігрантів для допуску у країну. Перевага надається мігрантам, які володіють значним людським і фінансовим капіталом.
Для іммігрантів існують також певні обмеження за станом здоров'я. Так, багато країн відмовляють у вїздній візі хворим на СНІД, особам з психічними захворюваннями, наркоманам та ін. Ускладнено або заборонено імміграцію для людей, які мають кримінальне минуле, членів екстремістських політичних чи релігійних організацій тощо.
Квотування імміграції, як правило, поєднується з суворим контролем за строками перебування мігрантів у країні, яка їх приймає. З цією метою у всіх промислово розвинених країнах створені державні органи, яким доручено вирішення питань, пов'язаних з переміщенням іноземної робочої сили через національні коридори.
Одним із важливих методів регулювання імміграції працівників є укладання міжнародних угод, які можуть бути дво- і багатосторонніми. Основна їх мета полягає у тому, щоб ввести кількісні обмеження в процес трудової міграції. Так, у січні 1991 р. на Віденській конференції було прийнято спільне комюніке з метою нейтралізації хвилі неконтрольованої еміграції з країн колишнього СРСР.
На вказаних рівнях регулювання міграції робочої сили міграційна політика здійснюється відповідними органами.
І. На національному рівні регулювання міграції робочої сили до них належать:
" міністерство праці;
" міністерство юстиції;
" міністерство внутрішніх справ;
" національні міграційні служби;
" посередники міграційної фірми.
ІІ. На міжнародному рівні діють міжнародні організації:
" Міжнародна організація праці (МОП);
" Міжнародна організація з міграції.
МОП створена у 1919 р. З 1946 р. це спеціальна установа ООН, членами якої є:
" уяди країн-учасниць;
" профспілки;
" організації підприємців.
Основні завдвння МОП:
" регламентація робочого часу;
" регламентація набору робочої сили;
" боротьба з безробіттям;
" гарантії заробітної плати, які забезпечують нормальні умови життя;
" захист робітників від професійних захворювань нещасних випадків на підприємстві;
" захист дітей, підлітків і жінок;
" регламентація питань соціального страхування і соціального забезпечення;
" організація професійно-технгічного навчання.
Саме завдяки діяльності МОП пом'якшилась і ослабла дискримінація трудящих-мігрантів. Більшість держав світу в тій чи іншій формі включили до своїх законів положення, які відповідають духові конвенції МОП.
Основні функції МОМ:
1) розробка довгострокових програм у сфері регулювання міграційних процесів;
2) надання допомоги у питаннях організації міграції;
3) розвиток технічного співробітництва в області міграції;
4) запобігання імміграції та рееміграції;
5) надання експертних послуг.
Регулювання міграції робочої сили на інтеграційному рівні здійснюється за допомогою угод, договорів, правил, які приймаються країнами-усасницями з питань:
а) безвізового пересування їх населення в рамках інтеграційного угрупування ;
б) створення загальних інформаційних систем з міграції робочої сили;
в) укладання спільних угод щодо боротьби з нелегальною міграцією;
г) прийняття спільних технічних проектів для провадження контролю над іммігрантами.
2. Основні типи інтеграційних утворень
Процеси міжнародної економічної інтеграції активізувались в другій половині ХХ ст. в різних регіонах земної кулі. На мікрорівні цей процес іде шляхом взаємодії її відтворювальних суб'єктів (підприємства, фірми), що сприяє взаємопроникненню ізрощуванню національних економік. На макрорівні економічна інтеграціябазується на розвитку міжнародної торгівлі
Loading...

 
 

Цікаве