WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Фондові ринки та фондові біржі світу - Реферат

Фондові ринки та фондові біржі світу - Реферат

визначених цінних паперів. Користувачами системи, але з іншими правами стали також брокери, емітенти, інвестиційні інститути, менеджери інвестиційних фондів. Брокерам було дозволено укладати угоди між собою без посередництва маркет-мейкерів, а також виконувати дилерські функції.
У 1986 р. відбулося злиття Лондонської фондової біржі з саморегульованою організацією, учасниками якої були дилерські фірми, що здійснювали торгівлю іноземними цінними паперами. В результаті злиття Лондонська біржа набула статусу міжнародної і стала називатись Лондонською міжнародною фондовою біржею.
Токійська міжнародна фондова біржа виникла в 1878 р. Вона є найбільшою фондовою біржею в Японії, на яку припадає близько 80% національного біржового обороту цінних паперів. Членами біржі є фірми - торговці цінними паперами, що мають відповідну ліцензію на торгівлю. На біржі котируються акції близько 1700 емітентів, а також облігації. Торгівля відбувається через аукціон "з голосу" та в електронному режимі в двох різних залах. Цінні папери котируються тільки офіційно. На біржі відбувається два відкриття в день, оскільки вона працює з перервою: з 9.00 до 11.00 та з 13.00 до 15.00.
Торги "з голосу" проводяться спеціалістами (аукціоністами), які приймають заявки від учасників торгів і проводять аукціон. Котируються близько 200 акцій, які найбільш активно купуються і продаються. Торги з менш активними акціями, включаючи іноземні, здійснюються в електронному режимі. В операційному залі електронної торгівлі знаходяться комп'ютери, засоби зв'язку та спеціалісти. Інші учасники торгів фізично в залі не присутні. Близько 50% угод у режимі електронної торгівлі укладаються без участі спеціалістів. Відіграючи головну роль у біржовій торгівлі, спеціалісти біржі не можуть, як спеціалісти інших бірж, здійснювати операції за свій рахунок.
Паризька фондова біржа посідає перше місце серед семи бірж Франції. На неї припадає більш як 90% угод, що укладаються на національному біржовому ринку.
На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування призначене для великих корпорацій, які отримують стабільні прибутки, регулярно виплачують дивіденди, розміщують на ринку значну частину акцій і виконують рекомендації установ, які координують діяльність бірж. На такому самому рівні котируються також цінні папери іноземних емітентів. Акції малих та середніх підприємств котируються на другому рівні, який називають вторинним ринком. На третьому рівні, так званому вільному ринку, котируються цінні папери, що не були допущені до котирування на вищих рівнях.
На першому рівні укладаються як касові, так і строкові угоди з цінними паперами, на другому та третьому рівнях учасники ринку укладають тільки касові угоди.
Біржові торги проводяться протягом трьох годин з 11.30 до 14.30 кожного робочого дня. Спочатку проводиться котирування державних та корпоративних облігацій, а після цього акцій.
Франкфуртська фондова біржа, яка виникла в XVI ст., відіграє на сьогодні визначальну роль на біржовому ринку Німеччини. На біржі сконцентровано близько 3/4 біржового обороту акцій та облігацій. Як і інші сім фондових бірж Німеччини, Франкфуртська біржа є некомерційною напівдержавною установою. Рада біржі обирається її членами - маклерами, серед яких більшість є представниками банків.
Біржа працює протягом трьох годин на день. Угоди, не укладені протягом біржової сесії, можуть бути укладені після закриття біржі за допомогою однієї з трьох автоматизованих систем котирування, які організовані основними групами біржових посередників.
На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування використовується для акцій найвідоміших корпорацій. Другий рівень - регульований ринок, призначений для котирування цінних паперів середньої якості. Третій рівень - вільний ринок, який не потребує від емітентів виконання особливих вимог для включення цінних паперів до котирування.
Характерною рисою фондового ринку Німеччини є величезний вплив на біржовий ринок монопольних банків, які займаються емісією та розміщенням цінних паперів, активно діють на вторинному ринку і володіють великими пакетами цінних паперів. До 10% акцій належать комерційним банкам.
Ринок Німеччини також відрізняється досить стійкою структурою національного акціонерного капіталу. Близько половини всіх акцій знаходяться у постійному володінні й практично не перебувають в обігу на ринку.
Копенгагенська фондова біржа виникла в XVII ст. Статус установи, що забезпечує торгівлю цінними паперами, вона отримала в 1808 р. Остання з реформ діяльності біржі була проведена в 1996 р. у зв'язку з утворенням єдиного ринку цінних паперів у рамках Європейського Союзу. Основними учасниками біржової торгівлі виступають комерційні банки, спеціалізовані кредитні установи та брокерські фірми.
Більша частина цінних паперів, що котируються на Копенгагенській біржі, - це датські та іноземні облігації, які котируються тільки в одному режимі - офіційному. При цьому державні облігації Данії та інших країн Європейського Союзу допускаються до котирування автоматично. Для котирування акцій на біржі використовуються два режими офіційного і третій режим неофіційного котирування акцій малих та середніх емітентів.
Сьогодні на біржі існує лише електронна система торгівлі, яка функціонує з 9.00 до 15.30. Торги ведуться з допомогою маркет-мейкерів. При укладенні угод застосовуються дві підсистеми торгів: акцептна і порівняльно-залікова. Суть акцептної підсистеми полягає в тому, що учасник торгів отримує на дисплеї пропозиції щодо продажу чи купівлі цінних паперів і акцептує потрібну йому пропозицію. В порівняльно-заліковій підсистемі всі пропозиції ранжуються за обсягами, цінами, якщо в них все збігається, то ранжуються за часом надходження заявки. Якщо ціни купівлі та продажу збігаються або ціна продажу менша від ціни купівлі, комп'ютер автоматично фіксує угоду. Учасники торгів беруть участь у торгах не залишаючи своїх офісів, а в приміщенні біржі знаходяться тільки її керівні органи та співробітники, що підтримують функціонування програмних та технічних засобів.
Рекомендована література
1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-XII.
2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.
3. Про Національну депозитарну систему таособливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Закон України від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.
4. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Затверджено Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97.
5. Порядок видачі Дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Затверджено наказом ДКЦПФР від 1 квітня 1996 р. № 59.
6. Порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності. Затверджено наказом ДКЦПФР від 13 вересня 1996 р. № 203-а.
7. Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи. Затверджено наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996р. Л" 328.
8. Буковинський М.Г. Біржові трансформації ринку. - К., 1997.
9. Губський Б.В. Біржові технології ринку. - К., 1997.
10. Міріна К?. Розвиток бірж на Україні. - К., 1997.
11. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. - М., 1995.
12. Рубцов БД. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура, механизм функционирования. - М., 1996.
13. Фондовий ринок України: Навч. посіб. / Керівник авт. кол. В.В. Ос-польський. - К., 1994.
14. Річні звіти ДКЦПФР за 1999-2001 pp.
Loading...

 
 

Цікаве