WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Фінансовий аналіз діяльності банку - Реферат

Фінансовий аналіз діяльності банку - Реферат

показники прибутковості, а також чистий спред та чиста маржа. Чистий спред відображає, наскільки ефективно банк виконує свою основну функцію посередника між вкладниками та позичальниками, і враховує тільки активи, за якими нараховуються проценти, та пасиви, за якими сплачується процент:
Чистий спред відображає різницю між середньозваженою ставкою доходу, яку банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банк виплачує за своїми підпроцентними зобов'язаннями. Оскільки підпроцентні активи не можуть бути ідеально збалансовані за термінами та обсягами зпідпроцентними пасивами, чистий спред дає змогу тільки в певній мірі оцінити ефективність банку і відображає лише середню різницю між вартістю фінансування та дохідністю інвестицій банку.
Чиста маржа визначає спроможність банку отримувати прибуток за рахунок залучення на вигідних умовах ресурсів та наступного ефективного їх використання. Для оцінювання ефективності різних видів діяльності комерційного банку використовують чисту процентну, непроцентну та операційну маржі:
Чиста процентна маржа характеризує спроможність банку отримувати процентний дохід і значною мірою залежить від рівня конкуренції на ринку кредитних послуг. Чиста процентна маржа більшості банків становить 1-5%. У Швейцарії - в середньому 1-1,5%, у США, Німеччині, Великій Британії 3-4%.
Чиста непроцентна маржа відображає залежність банку від непроцентних доходів. Збільшення цього показника може свідчити про прагнення досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатність основного банківського доходу від надання кредитних послуг.
Чиста операційна маржа характеризує ефективність операційної діяльності банку. Продумана кадрова політика, раціональне використання матеріальних ресурсів, ефективне управління податками викликають підвищення операційної маржі і сприяють зростанню банка.
4. Показники достатності капіталу та фінансового левериджу. Достатність капіталу визначається абсолютними та відносними показниками. До абсолютних показників належать мінімальний розмір статутного капіталу та мінімальний розмір регулятивного капіталу банку, які встановлюються законодавче. До відносних показників, що характеризують достатність капіталу, належать коефіцієнти Кк1 та Кк2. Мінімально допустимі значення цих показників для вітчизняних банків відповідають стандартам, встановленим Базельською угодою. Коефіцієнт Кдк1 визначає достатність капіталу виходячи із загального обсягу діяльності незалежно від розміру будь-яких ризиків. Його розраховують за формулою
При цьому загальні активи мають бути зменшені на суму створених резервів на можливі втрати за кредитними операціями банку. Коефіцієнт має бути не менш як 4% .
Коефіцієнт достатності капіталу К к2 є одним із основних показників економічного становища банку і визначається співвідношенням власних коштів банку та активів, зважених за ступенем ризику:
Регулятивний капітал банку обчислюється як сума основного та додаткового капіталу. Для розрахунку зважених за ризиком активів групи активів, що мають однаковий ступінь ризику, множать на відповідні коефіцієнти ризику, а потім додають. Коефіцієнт К к2 має бути не меншим за 8% .
Коефіцієнт фінансового левериджу визначається співвідношенням зобов'язань банку та його власного капіталу і часто досягає в банках значення 15 і більше:
Банки, як правило, прагнуть підтримувати мінімальний рівень капіталу. Високі показники достатності капіталу свідчать про консервативну політику банку або про можливості зростання за рахунок збільшення частки боргового капіталу.
5. Показники якості активів. Для оцінювання якості активів використовують показники, що дають їх кількісну оцінку. Одним із основних у цій групі показників є коефіцієнт КВІ:
До неприбуткових активів включають активи, за якими вчасно не сплачуються процентні платежі. Це можуть бути позики чи орендна плата, за якими проценти не сплачуються протягом визначеного періоду часу (як правило, протягом 90 днів). Для більшості банків показник jFCal становить 0,5 - 3%.
Показник Кл2 визначає, яку частку неприбуткових активів становлять резерви на покриття можливих втрат за позиками:
Хоча процес переоцінки активів та розміри відрахувань у резерви на покриття можливих втрат за позиками регламентуються нормативними актами, значення показника Ка2 значною мірою залежить і від політики, що проводиться банком.
Коефіцієнт Кл3 визначає частку списаних позик у загальному обсязі позик і досить об'єктивно характеризує якість кредитного портфеля:
Коефіцієнт Кл4 тісно кореспондується з попереднім показником, проте на відміну від нього має щодо своєї інформативності досить відносний характер, оскільки обсяг зарезервованих коштів значною мірою залежить від кредитної політики банку та її реалізації:
Завищена чи занижена оцінка активів може бути результатом непродуманої політики банку та недостатньої кваліфікації працівників кредитного відділу. Низьке значення коефіцієнта Кй4 може свідчити як про високу якість кредитного портфеля, а отже, незначний обсяг резервів, так і про неякісну класифікацію активів, в результаті якої при низькій якості позик до резервів нараховується незначний обсяг грошових коштів. Показник Яа4для банків, що нормально працюють, становить 1-5%.
Рекомендована література
1. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІП.
2. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 29 вересня 1997 р. № 323.
3. Положення про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 17 листопада 1997 р. № 380.
4. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджена постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368.
5. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. - М., 1998.
6. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. - К., 1998.
7. Панова С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. - М., 1996.
8. Черкасов Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. - М., 1995.
9. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве