WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Сучасне світове господарство. Полюси світового господарства (рефрат) - Реферат

Сучасне світове господарство. Полюси світового господарства (рефрат) - Реферат

корпорація - це, як правило, великі виробничі концерни, торговельні або фінансові корпорації, сфера діяльності яких - весь світ.
Саме діяльність ТНК е причиною того, що в усьому світі можна бачити марки "Тойота" чи "Нісан", "Форд" чи "Дженерал моторе", "БМВ" чи "Фольксваген" або продукцію радіоелектроніки фірм "Тосіба", "Мацусіта" ("Панасонік"), "Соні", "Дженерал електрік", "Вестінгауз" ІБМ та ін. Особливо активна діяльність ТНК США, Японії, ФРН, Великобританії, Франції.
Функціонально-господарська структура країни чи світового господарства залежить від сучасного розвитку стану суспільного поділу праці в усіх його формах, в тому числі стану міжнародного поділу праці.
Територіальна структура світового господарства - це географія соціально-економічної, функціонально-галузевої структур.
Науково-технічна революція і основні риси НТР.
Основні риси НТР
1. Всеосяжність (впливає на всі галузі виробництва, характер праці, побут, культуру, психологію людини тощо).
2. Докорінна зміна ролі людини у виробництві.
3. Зменшення часу між відкриттям і впровадженням його у виробництво.
4. Зв'язок з військовим комплексом.
Елементи НТР:
1. Наука.
2. Техніка і технологія (мета - підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці). Є 2 шляхи (еволюційний і революційний) оновлення техніки і технологи.
3 Виробництво. Напрямки удосконалення
а) електронізація (ЕОМ, потужні обчислювальні центри тощо),
б) комплексна автоматизація (роботи, процесорна техніка),
в) нові види енергії (наприклад, термоядерна),
г) створення нових матеріалів і удосконалення традиційних,
д) впровадження біотехнологій.
4. Управління. Основними напрямками застосування НТР в світовому господарстві є:
1. Прискорений розвиток енергетики, машинобудування, хімічної промисловості.
2. Зниження ролі видобувної промисловості.
3. Інтенсифікація сільського господарства
4. Зміна товарної структури світового ринку.
5. Зміна структури зайнятості населення.
6. Розвиток транспорту.
7. Розвиток екологічно безпечних виробництв і т. д.
Паливно-енергетична промисловість світу.
Від розвитку енергетики залежить рівень економічного розвитку країни, тому протягом ХХ ст. людство спожило значно більше палива та енергії, ніж за свою попередню історію. Змінюється в часі і структура паливно-енергетичного балансу.
За прогнозами вчених, у XXI ст. відбудеться поступовий перехід до енергетики, що базується на відновних, невичерпних (альтернативних) ресурсах: атомна, геотермальна енергія, енергія Сонця, вітру, припливів і відпливів тощо.
У 1999 р. у світі було видобуто 3639 млн. т нафти. Головні райони видобутку нафти - країни Південно-Західної (Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак, Кувейт), Пів-денно-Східної (Індонезія) та Східної Азії (Китай), Північної Америки (Мексика, США, Канада), Африка (Нігерія, Алжир, Лівія, Єгипет). Дещо зменшилося добування нафти в Південній Америці (Венесуела) та Росії.
У країнах ОПЕК розміщується 76,8% світових запасів нафти, на розвинуті країни припадає всього 4,5% запасів нафти.
Основні райони споживання нафти - країни Європи (крім Великобританії та Норвегії, які ведуть видобуток нафти з шельфу Північного моря), США, Японія та Республіка Корея.
Видобуток природного газу у світі в 1999 р. досяг 2310 млрд. м3. Основна частка видобутку зосереджена в розвинутих країнах, хоча 1/3 необхідного їм газу ввозиться Основними експортерами природного газу є Нідерланди, Росія, Норвегія, Канада, Алжир, Бруней, Індонезія. Найбільші споживачі газу - Франція, США, Росія, Німеччина, Великобританія.
Через постійний ріст споживання забезпеченість світу нафтою у кінці XX ст. знизилася до 43 років, а газом - до 63 років.
Вугільна промисловість - найстаріша серед паливних і базується на величезних запасах. При сучасному рівні видобутку (3296 млн. т у 1999 р.) його може вистачити більше, ніж на тисячу років. Майже 1/3 світового видобутку дає Китай, 1/4 - США, 1/6 - країни СНД (в основному Росія, Україна, Казахстан), крім того, видобувають вугілля Індія, Австралія, ПАР, Польща. Найбільші країни виробники вугілля є його основними споживачами, тому на світовий ринок надходить тільки до 10% загального видобутку. У світі утворилися своєрідні вугільні мости: США - Західна Європа, Австралія- Японія, ПАР - Західна Європа, Канада - Японія.
Електроенергетика. Розвиток електроенергетики залежить від наявності енергоресурсів, їх розміщення і способу видобутку, доставки і, найголовніше, від рівня економічного розвитку країни.
Виробництво електроенергії у світі в 1999 р. становило біля 1500 млрд. кВт год. Більшість її виробляється на ТЕС (2/3), ще по 1/6 виробництва припадає відповідно на ГЕС та АЕС. Найбільшими виробниками електроенергії на атомних електростанціях є Франція, США, Японія. Німеччина та Росія.
П'ять країн світу (США, Росія, Японія, ФРН, Канада) виробляють 52% електроенергії світу.
Виробництво конструкційних матеріалів
Чорна та кольорова металургія, хімія, целюлозно-паперова, керамічна та цементна промисловість утворюють єдину систему в світовому господарстві. Вони переробляють мінеральну сировину в конструкційні матеріали.
На чорні метали припадає 70-75 % обсягів конструкційних матеріалів, на пластмаси - 15 %. Важлива роль належить алюмінію. Все більшого значення набувають композитні матеріали, які особливо активно використовуються в авіакосмічній та автомобільній промисловості, а також силікатні матеріали так званої тонкої кераміки, без якої неможливий розвиток електронної промисловості.
Особливостями розвитку і розміщення чорної металургії в другій по-ловині XX ст. є послаблення її орієнтації на місцеву паливну та сировинну базу. У минулому металургійні заводи будувались біля вугільних басейнів (Рур, Пітсбург, Донбас, Кузбас, Сілезія) або біля залізорудних баз (Лотарингія, Кривий Ріг, Урал). Ця тенденція зберігається й нині під час освоєння нових металургійних баз (наприклад, розміщення металургійних заводів Індії, Бразилії, Китаю), але все більше заводів виникає на шляхах перевезення руд та палива або ж поблизу основних ринків збуту металу (металургія Японії, Республіки Корея, Італії, нові заводи ФРН, Франції, Росії тощо). До того ж, у світі накопичилися великі запаси металу в машинах, будовах, на транспорті, що є значною базою вторинних ресурсів (металобрухт), на який уже в усьому світі припадає 1/3, а в окремих крабах більша частина металургійної сировини, що використовується у виробництві.
Розвиток чорної металургії за останні два десятиліття уповільнився, що пояснюється зниженням металомісткості сучасного промислового виробництва, зростанням затрат на технічне оновлення виробництва, загостренням конкурентної боротьби на ринку металів та заміною металів пластмасами.
Кольорова металургія світу в1994 році виробила близько 45 млн. тонн різних металів, в тому числі 19,2 млн. тонн алюмінію. Традиційно в цій галузі розрізняють виробництво важких (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легких (алюміній, титан, магній), малих (ртуть, кадмій, сурма, кобальт),
Loading...

 
 

Цікаве