WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Ресурси комерційного банку - Реферат

Ресурси комерційного банку - Реферат


Реферат на тему:
Ресурси комерційного банку
Ресурси комерційного банку, як і ресурси будь-якого суб'єкта господарювання, складаються з власних коштів (власного капіталу) та коштів, наданих у тимчасове користування за певну плату. Останні називають залученими коштами або зобов'язаннями банку. Вони складаються з депозитних вкладів різного типу та недепозитних залучень. Депозитні вклади часто називають основними депозитами або залученими коштами банку. Недепозитні залучення називають фондами, придбаними на грошовому ринку, або запозиченими коштами банку. На відміну від інших підприємницьких структур залучені ресурси банку значно перевищують його власні фінансові ресурси, що багато в чому визначає специфіку діяльності банку.
Власний капітал банку - це спеціально створені фонди та резерви, які використовуються банком протягом усього періоду його функціонування і призначені для поглинання можливих збитків та забезпечення економічної стабільності банку. Капітал дає змогу банку не тільки покривати можливі збитки, що виникають внаслідок підприємницьких та портфельних ризиків, а й максимізувати доходи акціонерів.
Банківський капітал виконує три основні функції: захисну, оперативну та регулюючу. Крім того, капітал дає можливість банку залучати на ринку додаткові фінансові ресурси, забезпечувати ліквідність та знижувати ризики.
Захисна функція капіталу банку полягає в збереженні платоспроможності банку та забезпеченні інтересів акціонерів і вкладників у разі ліквідації банку. Хоча більша частина збитків банку покривається за рахунок поточних доходів банку, а не за рахунок капіталу, капітал таки відіграє роль захисної "подушки". Він дає можливість банку зберегти платоспроможність та продовжити свою діяльність навіть тоді, коли банк зазнав значних втрат, які не можуть покрити поточні доходи.
Оперативна функція капіталу має велике значення на початковому етапі функціонування банку, коли за рахунок власного капіталу здійснюється придбання приміщень, обладнання тощо. В подальшій діяльності банку оперативна функція капіталу не має такого визначального значення, як захисна чи регулююча.
Регулююча функція капіталу є уособленням державної політики в сфері банківської діяльності, яка в першу чергу направлена на захист інтересів вкладників та забезпечення стабільності банківської системи в цілому.
Капітал банку є достатнім, якщо він забезпечує надійність, фінансову стійкість банку та дає можливість поглинути ризики і зберегти платоспроможність у складній ситуації. Банк, що вкладає кошти в більш ризикові активи, повинен мати більший розмір власного капіталу, щоб у разі потреби поглинути відповідні ризики. Оскільки різні банки приймають на себе різні за рівнем ризики, достатній для успішної діяльності розмір власного капіталу має визначатись з огляду на ризиковість активних та позабалансових операцій банку. Саме адекватний якості активів капітал може забезпечити банку вчасне виконання зобов'язань перед вкладниками, кредиторами та акціонерами.
Достатній рівень капіталу дає змогу реалізувати більш гнучкі та агресивні стратегії, долати труднощі, тоді як низький - значно звужує можливості банківського менеджменту.
У 1988 р. в Базелі під егідою Базельського комітету з банківського регулювання та нагляду було укладено угоду про міжнародну уніфікацію розрахунку капіталу та стандартів капіталу, згідно з якою були введені нормативи достатності (адекватності) банківського капіталу. Хоча Базельська угода і мала неформальний характер, нормативи достатності капіталу, визначені нею, були взяті за основу для розрахунку показників достатності капіталу в багатьох країнах, у тому числі і в Україні.
Згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" при обчисленні нормативів власний капітал банку поділяється на основний (1-го рівня) і додатковий (2-го рівня).
Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерві, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.
Додатковий капітал складається із нерозкритих резервів, результатів переоцінки основних засобів та цінних паперів, що відображались у балансі за вартістю придбання, гібридних капітальних інструментів та субординованого боргу.
Гібридні капітальні інструменти є незабезпеченими зобов'язаннями, які не можуть бути погашені за ініціативою власника, можуть брати участь у покритті збитків і дають можливість відстрочення процентних платежів, якщо рівень прибутковості банку не дає змоги здійснити такі виплати.
Субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів. Сума таких коштів, включених до капіталу, не може перевищувати 50% розміру основного капіталу. Загальна сума капіталу, яка береться в розрахунок при обчисленні нормативів, називається регулятивним капіталом. Вона часто відрізняється від загальної суми банківського капіталу, що показується у фінансовій звітності.
Капітал банку вважається достатнім, якщо виконуються нормативи достатності капіталу (див. 15.6). При цьому загальна сума додаткового капіталу не перевищує розмір основного капіталу.
Залучені кошти банку можна класифікувати за різними ознаками (рис. 15.1). За терміном залучення вони поділяються на кошти до запитання та залучені на певний термін: короткострокові, середньо- та довгострокові. За економічною природою всі залучені кошти банку (зобов'язання) поділяють на дві основні категорії: депозити та недепозитні залучені кошти. За джерелами походження це можуть бути кошти фізичних і юридичних
Loading...

 
 

Цікаве