WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Свопи (пошукова робота) - Реферат

Свопи (пошукова робота) - Реферат

визначаючи, чи вони отримані в результаті свопу, чи безпосередньо від позичальника. Як правило, банки є постійними учасниками свопів, виступаючи то як посередники, то як безпосередні учасники обміну процентними платежами. Виконуючи роль посередника, банки отримують та здійснюють платежі за свопом кожному з учасників свопу та ізолюють учасників свопу один від одного.
Прикладом свопу може бути угода між комерційним банком та корпорацією в США про обмін щороку протягом п'яти років процентними платежами на основі суми (номіналу свопу) в 100 млн дол. США. Згідно з цією угодою банк погоджується сплачувати щороку корпорації 9% від номіналу, тобто 9 млн дол. США. Корпорація при цьому щороку сплачуватиме банку процентну ставку за однорічними казначейськими зобов'язаннями. Якщо протягом одного з років процентна ставка за зобов'язаннями буде становити 6%, корпорація сплатить банку за цей рік 6 млн дол. США.
Розглянемо механізм функціонування процентного свопу на прикладі (рис. 11.1). Компанія А, що має рейтинг ААА, емітувала облігації з фіксованим купоном 10% на суму 10 млн дол. США. На ринку зобов'язань з плаваючою ставкою вона має змогу залучити кошти під ставку LIBOR + 100 б.п.
Рис. 11.1. Схема платежів за процентним свопом
Компанія Б з рейтингом ВВВ отримала кредит під плаваючу ставку LIBOR + 150 б.п. розміром 10 млн дол. США. На ринку з фіксованою ставкою вона може залучити кошти під 11,5%.
Компанії приймають рішення укласти угоду своп про обмін процентними ставками, згідно з якою компанія А буде виплачувати компанії Б (а та згодом своєму кредитору) плаваючу процентну ставку LIBOR, а компанія Б буде сплачувати А фіксовану процентну ставку 9,5%.
Проаналізуємо процентні виплати, які здійснюють компанії А та Б. Власникам облігацій (кредиторам компанії) А сплачує фіксований процент - 10%. Від корпорації - учасника свопу Б отримує процентні платежі в розмірі 9,5%, корпорації Б сплачує ставку LIBOR.
У результаті укладення угоди своп корпорація А сплачує плаваючу ставку, яка дорівнює LIBOR + 50 б.п., що на 50 б.п. менша від ставки, за якою вона могла б безпосередньо залучити кошти на ринку.
Компанія Б сплачує банку, що надав їй кредит, ставку LIBOR + 150 б.п. Компанії А сплачує фіксований процент (9,5%). Від компанії А отримує плаваючу процентну ставку LIBOR. Підсумкові процентні виплати компанії Б є фіксованими і становлять 11%, що на 50 б.п. менше від ставки безпосереднього залучення коштів на ринку.
Отже, кожна з компаній - учасниць свопу змогла змінити структуру своїх процентних виплат за боргом. Б замінила виплати за плаваючою процентною ставкою на фіксовані виплати, А перейшла до виплати плаваючої ставки. Крім того, обидві компанії отримали доступ до процентних ставок, що на 50 б.п. менші від ставок, за якими вони безпосередньо могли б залучити кошти на ринку. Цей виграш у процентних ставках обумовлений різною відносною перевагою компаній А і Б на ринках з фіксованою та плаваючою ставками.
Розглянемо процентні платежі за свопом у випадку, коли фінансовим посередником в організації свопу виступає банк. Якщо в попередньому прикладі учасники свопу розподіляли виграш 100 б.п. між собою порівну, то в цьому випадку частка виграшу припадає на комерційний банк, який виступає організатором свопу. Те, що для учасників свопу є виграшем від проведення угоди, для банку є прибутком, отриманим за фінансове посередництво в проведенні такої угоди. Схема платежів за свопом наведена на рис. 11.2.
Рис. 11.2. Схема платежів за свопом при посередництві банку
Через банк відбуваються процентні виплати за плаваючою ставкою LIBOR від А до Б. При проходженні фіксованої процентної ставки через банк у ньому залишається додатна різниця 0,1% (9,55% - 9,45% = 0,1%). Помножені на основну розрахункову суму (суму боргу) 0,1% становитимуть прибуток банку від посередництва в цій операції. Нижче показано платежі, які здійснюються компаніями А, Б та банком-посередником у цьому свопі.
Отже, в результаті проведення свопу компанії А і Б отримали доступ до бажаних процентних ставок (плаваючої та фіксованої), причому ці ставки на 45 б.п. менші від ставок безпосереднього залучення коштів на ринку. Банк отримав прибуток у розмірі 0,1%, або 10 б.п. Якщо платежі за свопом здійснюються раз на рік, прибуток, отриманий банком за цей період, буде дорівнювати 0,1% від основної суми, тобто 0,001 o 10 000 000 = 10 000 дол. США.
На сьогодні винагорода фінансового посередника від проведення свопу становить від 5 до 10 базисних пунктів. Банки укладають окремі угоди з кожним з учасників свопу, і ці угоди виступають як окремі свопи. Вигоди від проведення свопу можуть бути різними для різних учасників свопу залежно від ситуації на ринку. Так, значний попит на фінансування з фіксованою ставкою приводить до збільшення премій від проведення свопів у бік позичальників з вищим кредитним рейтингом.
Отже, основними цілями, які можуть ставити учасники свопів, є бажання змінити структуру процентних виплат за боргом, отримати доступ до нижчих ставок і одержати вигоду. Бажання замінити фіксовані процентні платежі на платежі за плаваючою ставкою може обумовлюватись очікуванням зростання процентних ставок на ринку. При очікуванні падіння процентних ставок на ринку виникає бажання замінити зобов'язання з фіксованою ставкою на зобов'язання з плаваючою ставкою. Позичальники з високим кредитним рейтингом використовують угоди своп, щоб використати свою відносну перевагу на ринку з фіксованою ставкою і зайняти кращу позицію на ринку з плаваючою ставкою. До позичальників такого класу належать банки, уряди та корпорації з кредитним рейтингом ААА, АА.
Промислові корпорації з більш низьким кредитним рейтингом (ВВВ і нижче) можуть звертатись до угод своп та до заміни плаваючої процентної ставки на фіксовану, тому що не мають змоги залучити кошти за прийнятною фіксованою ставкою на ринку облігацій. Комерційні банки звертаються до ринку свопів, щоб збалансувати свої активи і пасиви з фіксованою та плаваючою процентними ставками і тим самим зменшити процентний ризик, що є одним з основних банківських ризиків.
Базисним свопом називають угоду між учасниками про обмін плаваючої процентної ставки по боргу, розрахованої на одній основі на плаваючу процентну ставку, обчислену на іншій основі.Наприклад, плаваюча ставка, розрахована на основі LIBOR, може обмінюватись на процентну ставку за комерційними паперами. Платежі з обміну процентними ставками можуть також розраховуватись на одній ціновій основі, але для різних цінових періодів. Наприклад, може здійснюватись обмін 6-місячної LIBOR на місячну LIBOR.
Можуть обмінюватись також плаваючі ставки з різними ціновими основами та періодами.
Базисні свопи використовують переважно для переходу на потрібний ринок фінансових інструментів або для покриття зобов'язань з плаваючою ставкою за іншими свопами. Такий вид свопу менш поширений, ніж чистий процентний своп.
Валютний своп
Валютний своп, або своп з крос-курсами валют, полягає в обміні процентних платежів та номіналу в одній валюті на процентні платежі та номінал в іншій валюті. Іноді безпосередній обмін номіналів може не проводитись. Обмін фіксованих процентних виплат в одній валюті на фіксовані виплати в іншій валюті називають простим валютним свопом. Процентний валютний своп полягає в обміні фіксованих процентних платежів в одній валюті на платежі за плаваючою ставкою в іншій валюті. І, нарешті, обмін процентними платежами за плаваючою ставкою в різних валютах називають базисним валютним свопом.
Валютні свопи використовують для управління валютним та процентним ризиками. За допомогою валютних свопів учасники ринку
Loading...

 
 

Цікаве