WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Свопи (пошукова робота) - Реферат

Свопи (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Свопи
Суть і види свопів
На ринку капіталів одні учасники ринку інвестують кошти, інші на різних умовах залучають їх. Емітуючи акції, суб'єкти ринку формують свій акціонерний капітал. Емітуючи різного роду зобов'язання, вони стають позичальниками на ринку фінансових ресурсів. Зобов'язаннями можуть виступати облігації та кредити під фіксовану чи плаваючу процентну ставку. Позичальники можуть мати зобов'язання як у національній, так і в іноземній валютах.
Прикладами боргових зобов'язань з фіксованою процентною ставкою є корпоративні облігації, іпотека, єврооблігації. До інструментів з плаваючою ставкою належать комерційні папери, казначейські векселі, банківські акцепти тощо. Як правило, виплати за борговими зобов'язаннями здійснюються щомісяця, щокварталу, раз на півроку чи раз на рік.
Характер зобов'язань значною мірою залежить від кредитного рейтингу позичальника, а отже, від його можливостей на ринку. Так, корпорації з високим кредитним рейтингом (ААА) можуть залучити кошти під досить низьку фіксовану процентну ставку, емітувавши облігації із фіксованим купоном. Корпорації з невисоким кредитним рейтингом не мають доступу до ринку облігацій і залучають кошти переважно на ринку кредитів, причому в більшості випадків це кредити під плаваючу процентну ставку.
У цілому учасники ринку з високим кредитним рейтингом залучають кошти на ринку капіталів під нижчі фіксовані чи плаваючі процентні ставки, ніж позичальники з невисоким кредитним рейтингом. При цьому позичальники з різним кредитним рейтингом часто мають різну відносну перевагу на тому чи іншому ринку.
Наприклад, корпорація А може емітувати облігації з фіксованими 10% купонними виплатами або залучити кошти під плаваючу процентну ставку LIBOR + 1%, або LIBOR + 100 б.п. (1% дорівнює 100 базисних пунктів, або 100 б.п.). Корпорація Б може залучити кошти під фіксовану ставку 11,5%, або плаваючу ставку LIBOR + 150 б.п. Перевага корпорації А на ринку зобов'язань з фіксованою ставкою становитиме:
dl - 11,5 - 10 = 1,5% = 150 б.п.;
перевага на ринку з плаваючою ставкою дорівнює:
d2 = LIBOR + 150 б.п. - (LIBOR + 100 б.п.) = 50 б.п.
Корпорація Б має менші можливості щодо залучення коштів, ніж корпорація А, що зумовлено її нижчим кредитним рейтингом. Проте на ринку з плаваючою ставкою вона має відносно корпорації А трохи краще становище, ніж на ринку з фіксованою ставкою. В такому випадку кажуть, що корпорація А має відносну перевагу на ринку з фіксованою ставкою, а корпорація Б - на ринку з плаваючою ставкою.
Відмінність у становищі корпорацій А і Б на ринках з фіксованою та плаваючою ставками обумовлена відмінністю в оцінці кредитного ризику позичальників на цих ринках. Різні оцінки кредитного ризику та різні можливості на ринках з фіксованою і плаваючою ставками відкривають можливості арбітражу для учасників ринку.
У наведеному прикладі корпорації А і Б можуть реалізувати арбітражні можливості, уклавши відповідну угоду своп. Спільний виграш від проведення такої угоди дорівнює 100 б.п. і відображає перевагу корпорації А над Б на ринках з фіксованою і плаваючою ставками, тобто:
Угодами своп називають угоди між двома учасниками ринку про обмін у майбутньому платежами відповідно до умов угоди. Фактично своп полягає в зміні грошового потоку з одними характеристиками на грошовий потік з іншими характеристиками.
Угоди своп укладаються на період від кількох років до десятків років з метою усунення валютного або процентного ризику, а також у цілях арбітражу. Часто в угодах своп беруть участь фінансові посередники - комерційні банки. Вони виступають гарантами виконання умов угоди, приймаючи на себе ризики несплати та валютні ризики. В цьому випадку вони стають третьою стороною угоди й отримують винагороду, яка становить визначену частку величини d.
Існують різні види свопів. Стандартний своп, укладений між двома партнерами, який не містить ніяких додаткових умов, називають простим.
Своп, укладений між двома партнерами, передбачувана сума якого рівномірно зменшується з наближенням терміну закінчення угоди, називають амортизуючим. Своп, передбачувана сума якого рівномірно збільшується, називається наростаючим свопом.
Своп, в якому беруть участь кілька сторін і, як правило, кілька валют, є складним, або структурованим.
Своп, який змінює тип процентної ставки активу, називають активним, а який змінює тип процентної ставки пасиву - пасивним.
Своп, укладений сьогодні, але який почнеться через певний проміжок часу, називають форвардним. Опціон на своп отримав назву свопціон. Існують також інші види свопів, проте вони трапляються не часто. Основну роль на ринку свопів відіграють процентні та валютні свопи.
Процентний своп
Процентним свопом називають угоду між двома партнерами щодо обміну процентними зобов'язаннями протягом певного періоду часу. Процентні свопи використовують для таких цілей:
1) залучення коштів за фіксованою ставкою, коли доступ на ринки облігацій неможливий. За умови достатньої кредитоспроможності компанія отримує кредит під плаваючу ставку, а потім з допомогою свопу обмінює її на фіксовану ставку. В результаті кошти залучаються компанією під фіксований процент;
2) залучення коштів за ставкою, нижчою від тієї, що склалась на даний момент на ринку облігацій або кредитному ринку. В результаті свопу позичальник з високою кредитоспроможністю залучає кошти за плаваючою ставкою, яка нижча від тієї, яку йому запропонували б банки. Позичальник з низькою кредитоспроможністю залучає кошти за фіксованою ставкою, яка, беручи до уваги його кредитоспроможність, навряд чи могла б бути можливою взагалі або була б вищою;
3) реструктуризації портфеля зобов'язань або активів без залучення нових коштів. У цьому випадку з допомогою свопів змінюється співвідношення між частками зобов'язань або активів з плаваючою та фіксованою ставками.
Найчастіше; процентний своп використовують для заміни фіксованої процентної ставки на плаваючу і рідше для заміни однієї плаваючої ставки на іншу.
При укладанні угод своп учасники керуються уніфікованими міжнародними та національними стандартами і правилами. Договори за кожною угодою своп не укладаються, сторони підписують одну угоду, яка регулює всі їх подальші взаємовідносини при проведенні операцій своп. Угоди за свопами укладаються по телефону. Необов'язково, щоб процентні платежі збігалися в часі. Наприклад, одна сторона може перераховувати платежі щомісяця, інша - щокварталу. Мінімальний обсяг угод своп - 5 млн дол. США, 10 млн нім. марок.
Розрізняють два види процентних свопів: чистий та базисний.
Чистим процентним свопом називають угоду між партнерами про обмін процентного зобов'язання з фіксованою ставкою на зобов'язання з плаваючою ставкою. При цьому учасники свопу обмінюються процентними платежами, а не зобов'язаннями в повному обсязі. Платежі за свопами здійснюються, як правило, в розмірі різниці між процентними ставками, ане в розмірі самих процентних ставок.
Суму боргу, за якою здійснюються процентні виплати, називають основною сумою або номіналом свопу. Процентні платежі розраховують на базі обумовлених ставок та визначеної основної суми. Обмін процентними платежами дає змогу кожному учаснику свопу змінити структуру свого боргу на більш прийнятну для його потреб. Чистий процентний своп з обміну фіксованої ставки на плаваючу в одній валюті називають також "ванільним свопом".
Процентний своп не є кредитною угодою. Кожен позичальник - учасник свопу виконує зобов'язання перед своїм кредитором, сплачуючи як проценти, так і основну суму боргу. Кредитори отримують процентні виплати за боргом, не
Loading...

 
 

Цікаве