WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Суть світового ринку і його структура (рефрат) - Реферат

Суть світового ринку і його структура (рефрат) - Реферат

рівновага та пропозиції на товар досягається у точці Е1 у країні І, де ціна товару становить Р1, та точці Е2 у країні ІІ, де ціна товару - Р2. Оскільки Р1 < Р2, даний товар дешевий у країні І, ніж у країні ІІ, і отже, країні І вигідно його експортувати у країну ІІ та одержати від цього який-небудь прибуток, а країні ІІвигідно його імпортувати з країни І і тим самим зекономити та знизити його закупки на внутрішньому ринку. Через відмінності у внутрішніх цінах між країнами І та ІІ у країні І за будь-якої ціни на товар, більшої, ніж Р1, виникає його надлишкова пропозиція. У країні ІІ, за будь-якої ціни на товар, меншої, ніж Р2, виникає надлишковий попит на нього.
Країни починають торгувати. Рівновагова ціна Р1 у країні І означає, що у точці Е1 попит на товар точно дорівнює пропозиції й у країні І немає товару для експорту. Тим самим визначається точка на кривій пропозиції на світовому ринку. Яка показує мінімальну ціну, після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни ІІ рівновагова ціна Р2 означає, що у точці Е2, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо власних ресурсів. Цим визначається точка на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною ІІ припиняється.
Оскільки ми розглядаємо тільки 2 країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, що імпортується країною ІІ, або, іншими словами, надлишкова внутрішня пропозиція у країні І повинна = надлишковому внутрішньому попиту у країні ІІ, тобто графічно А1В1 = А2В2, де А1В1 - це експорт країни І, а А2В2 - імпорт країни ІІ. Обсяг експорту А1В1 покаже другу точку, яка визначає криву пропозиції товару на світовому ринку, а обсяг імпорту А2В2 - другу точку, що визначає криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт = імпорту, то на рис. 1.3., б вони збігатимуться на відрізку РЕ, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Е за нового рівня світової ціни Р - рівно вагової ціни товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару за цією ціною визначаються відповідно кривими Dw та Sw. Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище від рівня Р, розширивши тим самим обсяг експорту понад А1В1, то обмеженість попиту кількісними рамками А2В2 понизить ціну до рівня Р. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче віл рівня Р, то кількісно попит на імпорт товару перевищить його кількість для експорту А1В1, і ціна повернеться до світового рівня Р, базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:
- світовий ринок - це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;
- обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту - обсягами надлишкового попиту на товари;
- факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;
- ціна за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;
- з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які експортуються га імпортуються на світовому ринку, з іншого - зміна кількості експортованих та імпортованих товарів призводить до зміни світової ціни.
Найпростіша модель світового ринку називається моделлю часткової рівноваги, яка показує основні функціональні взаємозв'язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівновагову ціну, за якою здійснюється торгівля.
[7, ст. 23-25; 1, ст. 31-33]
СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ЕТАПИ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.
Економічний, соціально-політичний, культурний розвиток людства в останній чверті ХХ ст. відбувається під знаком глобалізації. Її економічна складова пов'язана насамперед із джерелами, факторами, формами господарського поступу. Йдеться про інвестиції, й технології, робочу силу, інтелектуальні й фінансові ресурси, менеджмент і маркетинг та ін. Зростають міжнародна торгівлі та інвестиції, небачених досі масштабів досягла диверсифікація світових фінансових ринків та ринків робочої сили, відчутно підвищилась роль ТНК у світо-господарських процесах, загострилася глобальна конкуренція, з'явилися системи глобального стратегічного менеджменту. Розглянемо принципові ознаки та характерні риси глобалізації як суспільно-економічного процесу.
Глобалізація - це продукт епохи постмодерну, переходу від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку, формування основ ноосферно-космічної цивілізації. Звідси випливають якісні та кількісні ознаки і показники, що характеризують розгортання даного процесу.
Серед найголовніших слід назвати зростаючу взаємозалежність економік різних країн, все більшу цілісність і єдність світового господарства. водночас підвищується загроза глобальної ядерної катастрофи, настання парникового ефекту, втручання в природу шляхом генної інженерії, клонування тощо. Зростання нових світових комунікативних мереж за рахунок впровадження новітніх інформаційних технологій, систем електронного зв'язку спонукає до здійснення багатьох з них поза державним контролем.
Науково-технічні досягнення ведуть до скорочення витрат на здійснення міждержавних та міжфірмових господарських контактів. Так, якщо вартість 3-х хвилинної телефонної розмови між Нью-Йорком та Лондоном коштувала в 1930 р. 300 дол. (за курсом 1996 р.), то нині - лише 1 долар.
Помітно збільшується кількість країн і народів, що втягуються в процес глобалізації. Особливим динамізмом характеризувались до останнього часу "нові індустріальні країни" Азії та окремі держави Латинської Америки.
Розвивається тенденція до формування глобальної цивілізації із спільними уподобаннями, цінностями та суспільною свідомістю, створюються структури глобальних еліт, вестернізуються світовий культурний простір за одночасного протистояння цьому процесові, особливо з боку мусульманських держав.
На авансцену світового економічного життя висуваються нові суб'єкти світогосподарських процесів, які поряд із традиційними стають нині головними.
Таких нових суб'єктів 8:
- міжнародні організації (МВФ, Світовий банк, ЮНКТАД, ФАО, МОП, СОТ);
- країни "великої сімки";
- регіональні організації, яких намічується близько 60;
- багатонаціональні корпорації (майже 50
Loading...

 
 

Цікаве