WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСвітовий ринок і торгівля → Оцінювання кредитоспроможності банку - Реферат

Оцінювання кредитоспроможності банку - Реферат


Реферат на тему:
Оцінювання кредитоспроможності банку
Більшість банків займаються кредитуванням не тільки фірм, корпорацій чи фізичних осіб, а й інших фінансових інститутів, у тому числі комерційних банків. При цьому вони підпадають під кредитний ризик не лише при невиконанні зобов'язань з боку корпорацій та фірм, а й при невиконанні зобов'язань з боку банків-позичальників. Банки підпадають під ризик невиконання зобов'язань банками-партнерами при проведенні міжбанківського кредитування, валютних операцій, прийманні гарантій від інших банків, підтвердженні акредитивів тощо. Тому банки повинні мати задовільну методику оцінювання кредитоспроможності не тільки підприємств, а й комерційних банків.
Нижче наведено основні групи коефіцієнтів, що використовуються для оцінювання кредитоспроможності банка-позичальника.
1. Коефіцієнти ліквідності. Крім коефіцієнтів ліквідності Кл1- Кл4, наведених у п. 15.6, при оцінюванні кредитоспроможності комерційних банків розглядаються ще ряд показників, які більшою чи меншою мірою характеризують ліквідність банку. Показник ліквідності Кл1 відображає частку загальної суми залучених коштів, які розміщені банком у безризикові та малоризикові активи, і обчислюється за формулою
Кл1 = (Первинні резерви + Вторинні резерви) : Залучені кошти.
Первинні резерви - це готівка та резерви в центральному банку, вторинні - заборгованість банків і короткострокові ліквідні цінні папери, що приймаються як забезпечення центральним банком. Залучені кошти - основні депозити, які є відносно стабільними, передбачуваними та малочутливими до змін ринкових процентних ставок ресурсами (депозити корпорацій і фізичних осіб), та фонди, придбані на грошовому ринку, а саме міжбанківські кредити, депозити, комерційні цінні папери, емітовані банком, та ін., які мають більшу вартість, ніж основні депозити, і чутливі до ринкових процентних ставок.
Коефіцієнт Клв характеризує спроможність банку залучати фонди у вигляді основних депозитів:
Кл6 = Фонди, придбані на ринку : Залучені кошти.
Потенційним ризиком банку є обмежений доступ до ресурсів, а саме до основних депозитів, які мають меншу вартість, ніж придбані на ринку фонди. Чим більше значення коефіцієнта Кл6, тим більшою мірою банк використовує фонди грошового ринку, тим більший його ризик ліквідності.
Коефіцієнт Кл7 відображає частку прибуткових активів у загальній сумі активів і розраховується за формулою
Кл7 = Активи, що приносять дохід : Активи.
Активи, що приносять дохід, - це кредити, в тому числі міжбанківські, цінні папери та інші активи. Високе значення цього коефіцієнта свідчить про невелику частку високоліквідних (які майже не приносять доходу) активів у балансі банку, а отже, і про можливі проблеми з ліквідністю.
2. Коефіцієнти достатності капіталу і фінансового левериджу. (Розглянуті в п. 15.6.)
3. Коефіцієнти ефективності. Коефіцієнт Кel відображає рівень дохідності працюючих активів - позик та інвестицій і обчислюється за формулою
Ке1 = Чистий процентний дохід : Середній обсяг активів, що приносять дохід.
Чистий процентний дохід дорівнює різниці між процентними доходами та процентними витратами. Для більшості банків цей показник знаходиться в інтервалі 0,03-0,05 (або 3-5%). Високий рівень дохідності може свідчити про значний обсяг кредитів у портфелі робочих активів, а отже, про більшу ризиковість банку в цілому або про значну частку непрацюючих активів, які зменшують обсяг активів, що приносять дохід, і збільшують значення показника Кл.
Коефіцієнт Ke2 показує, яку частину чистого процентного доходу становлять непроцентні витрати:
Ке2 = Непроцентні витрати : Чистий процентний дохід.
До непроцентних витрат належать витрати на персонал, утримання будівель та споруд, комунальні витрати, реклама, маркетингові дослідження тощо. Чим вище значення цього показника, тим ефективніше працює банк.
Коефіцієнт Кe3 характеризує частку непроцентних доходів у загальному обсязі доходу банку:
Ке3 = Чистий непроцентний дохід : Прибуток до оподаткування.
До непроцентних доходів відносять різні види комісійних винагород, плату за резервування та гарантії, плату за кредитні картки тощо. Особливістю непроцентного доходу є те, що для його отримання не потрібно нарощувати валюту балансу чи власний капітал. Збільшення непроцентного доходу поліпшує показники прибутковості банку.
Ке4=Резерви на покриття можливих втрат за позиками : Прибуток до оподаткування.
Певна частина надходжень банку резервується на покриття можливих втрат за позиками. Розмір цих резервів залежить від результатів переоцінки кредитів у кредитному портфелі банку та внесення змін до класифікації кредитів. Адекватність резервів визначається як якістю кредитного портфеля в цілому, так і якістю управління кредитним ризиком. Іноді банки створюють резерви в розмірах, що не відповідають якості кредитного портфеля. Це може свідчити про дуже м'яку чи, навпаки, жорстку кредитну політику банку, некваліфікований підхід до класифікації кредитів, про бажання через створення додаткових резервів зменшити зобов'язання щодо сплати податків.
Коефіцієнт ефективності Ке5 використовується також для оцінювання якості активів банку (див. п. 15.6) і визначається відношенням резервів на покриття втрат за позиками до обсягу наданих позик, тобто
Ке5 = Кл4 = Резерви на покриття можливих втрат за позиками : Позики.
Теоретично коефіцієнт Ке6 відображає якість кредитного портфеля. Однак розмір резервів з різних причин може бути як завищеним, так і заниженим. Якщо розмір резервів завищений, це призводить до заниження оцінки як банківських активів, так і акціонерного капіталу. Занижені резерви, навпаки, завищують оцінку як акціонерного капіталу, так і активів банку в цілому.
Ке6 = (Списані позики - відновлені позики) : Позики.
Показник Ке6 відображає фактичні втрати за кредитним портфелем і свідчить про ефективність кредитної діяльності банку. Кількість відновлених позик може бути значною, якщо практика списання позик у банку більш жорстка, ніж це передбачено законодавством. Чим менше значення показника Ке6, тим вища якість кредитного портфеля і, отже, ефективність використання ресурсів банку.
Показник Ке7 досить точно характеризує політику банку з резервування коштів для забезпечення втрат за позиками.
Ке7 = Резерви на покриття можливих втрат за позиками : : Списані позики.
4. Коефіцієнти прибутковості. (Розглянуті в п. 15.6.) За наведеними групами показників банки часто створюють рейтинги банків-позичальників. Крім їх аналізу банки-кредитори оцінюють також якість менеджменту банків-позичальників та перевіряють, якщо це можливо, виконання банками зобов'язань у минулому. Вітчизняні банки при оцінюванні кредитоспроможності комерційних банків зобов'язані також перевіряти виконання банками-партнерами обов'язкових економічних нормативів та оціночних показників, передбачених Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльностікомерційних банків, затвердженою постановою Правління НБУ від 19 квітня 1998 р. № 141.
Рекомендована література
1. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 29 вересня 1997р, JV5 323.
2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368.
3. Банковское дело / Под ред. ОЛ. Лаврушина. - М., 1998.
4. Вступ до банківської справи / За ред. MJ. Савлука. - К., 1998.
5. Кредитование / Под ред. МЛ. Гольцберга. - К., 1994.
6. Мак Нотон. Банковские учреждения в развивающихся странах. - Вашингтон, 1994.
7. Опарін ВМ. Фінанси (загальна теорія). - К., 1999.
8. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М., 1997.
9. Финансовое управление компанией / Под ред. Е.В. Кузнецовой. - М., 1996.
10. Черкасов Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. - М., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве