WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Специфіка інтерпретації поетичного пейзажу в контексті європейської лірики (проблеми художнього перекладу поезії кінця ХІХ – початку ХХ століть)(рефер - Реферат

Специфіка інтерпретації поетичного пейзажу в контексті європейської лірики (проблеми художнього перекладу поезії кінця ХІХ – початку ХХ століть)(рефер - Реферат

які спостерігаються (як кольорові рефлекси) у навколишньому середовищі, перекладач не вживає зовсім. На наш погляд, від цього певною мірою втрачає той колористичний настрій, що ми знаходимо, читаючи оригінал:
Сонечко встало, прокинулось ясне.
Грає вогнем, променіє.
І по степу розлива своє світлонько красне, -
Світлом рожевим там степ паленіє,
(4, 93) Солнце проснулось, солнышко встало
Всё озаряет и греет
И по степи разливаясь, огнём засверкало -
Степь от него пламенеет.
(5, 50)
Основний термін кольору "синє" спостерігаємо і в російському перекладі, але складний дескриптор "красним-ясним", що містить у собі основний термін кольору, перекладач змінює на дескриптор"золотими":
Синє море чудово так грає,
Його сонечко пестить кохано,
Красним-ясним промінням вітає.
(4, 94) Море синее плещет, играет,
Его солнышко, встав из тумана,
Золотыми лучами встречает.
(5, 52)
Іноді перекладач використовує більшу кількість дескрипторів, ніж цього потребує поетичний контекст. Це робиться тоді, коли виникають труднощі з перекладом фрази, для якої не вдається знайти еквіваленту в мові перекладача, або виникають складнощі з підбором рими.
Так, у перекладі М.Комісарова поезії Лесі Українки "Тиша морська" знаходимо:
И волна скользит на берег
Вся жемчужно-голубая;
Кто-то лодочкою правит -
Вьётся тропка золотая.
(5, 99) З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, -
В'ється стежка злотиста.
(4, 100)
Дескриптор "перлиста" перекладається на російську мову ускладненим (проте все ж таки дескриптором, що утворюється за допомогою основного кольорового терміну) "жемчужно-голубая". Дескриптори "злотиста" і "золотая" збігають і тому колористичне відчуття від моря, що блищить під сонцем, при перекладі не змінюється.
Поетичний пейзаж І.Франка "Гримить! Благодатна пора наступає..." спостерігаємо у перекладі М.Ушакова. Дескриптор-епітет "темная" цілком перенесено з оригіналу. Це не дивно, тому що в російський мові є саме такий аналог:
Гримить! Благодатна пора наступає,
Природу розкішная дрож пронимає,
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
І з заходу темная хмара летить -
Гримить!
(6, 26)
Гремит! Благодатная ближе погода,
Роскошною дрожью трепещет природа,
Живительних ливней земля ожидает,
И ветер, бушуя, над нею гуляет,
И с запада тёмная туча летит -
Гремит!
(7, 10)
У поезії "Розвивайся, лозо, борзо...", що перекладена М.Брауном, губиться сталий епітет, що позначає колір, - епітет "зелена":
Розвивайся, лозо, борзо,
Зелена діброво!
(6, 28) Распускайся, развивайся,
Роща молодая!
(7, 13)
Епітет "молодая" можна розглядати і як дескриптор, але тільки у тому випадку, коли він пов'язаний з текстом оригіналу. Для дескриптора "помертвіла" перекладачем знайдено аналог:
Оживає помертвіла
Природа наново.
(6, 28) Помертвелая природа
Снова оживает.
(7, 13)
Також у наступних рядках дескриптор, що є утвореним від основного кольорового терміну, зберігається: "Зеленійся, рідне поле..." - "Зеленей, родное поле...".
Схід сонця, відтворений І.Франком у вірші "Лице небесне прояснилось...", у своїй кольоровій гамі відображено в перекладі В.Щепотева:
Лице небесне прояснилось
І блиском розкоші займилось,
Надії рум'янцем паліє -
Мені в тюрми аже серце мліє.
(6, 28) Вот лик небесный прояснился,
И блеск чудесный в нём родился,
Такой надеждой пышет ало,
Что и в тюрьме легко мне стало.
(7, 13)
Кольорові модифікації "хмарки" передано більш темними тонами, ніж в оригіналі, за допомогою дескриптора "тёмное". На наш погляд, кольорова специфіка "хмарки" у цьому випадку певною мірою губиться:
Щось в ній мутиться і трепече,
Немов у серце молодече
Ввірветься думка сумовита,
Тривоги хмаркою вповита
(6, 29) И темное в нём что-то бьётся,
Как в сердце, если закрадётся
В него предчувствие порою,
Подернутое грусти мглою.
(7, 14)
Порівняння, що є дескриптором, спостерігаємо в тексті як оригіналу, так і перекладу, але дескриптор "кришталеве" яскравіше передає сукупність відповідних кольорових модифікацій:
О небо, кришталеве море,
Що защеміло в серці твоїм
В тій хвилі? Чи землі дрібної
Велике, непроглядне горе?..
(6, 24) О, небо, блещущее море,
Что у тебя вдруг защемило
В душе? Ужель земли унылой
Незримое, большое горе?...
(7, 14)
П.Мовчан у статті "Хвала канонові!" зупиняється на проблемах перекладу сонета М.Рильського "Взабрід"(3, 507). Читачеві запропоновано оригінал, підрядковий переклад і шість перекладів цього твору на російську мову, тобто "шість тлумачень, шість розумінь"(3, 507). Далі П.Мовчан розглядає кожен переклад і зупиняється на проблемах, що виникають у теорії та практиці перекладу взагалі: "Випадковість заперечує законам перекладного мистецтва. Для перекладу необхідне визрівання точно так, як і для оригінального твору"(3, 508). П.Мовчан висловлює таке, судження: "Скажу одразу: дійсно бездоганно відмінного, майстерного серед поданих шести перекладів сонету М.Рильського я не бачу. А деякі відчутно слабкі у світлі оригіналу. Доводиться визнати: у сонеті Рильського є щось таке, що передати неможливо. І щоб мені, автору статті, спробувати передати хоча б щось із цього "непереданого", упущеного у перекладах, доведеться говорити не просто про цей сонет, а ширше - про сонет взагалі й про його роль в українській ліриці"(3, 518).
Автор статті висловлює думку, що у перекладі важливою є "не трансплантація структури образів, а відтворення її на асоціативно-еврістичному грунті мови, на якій перекладається твір. Тому що кожне слово є багатосимволічним: значення буквальне, значення символічне, коли слово сприймається і як метафора, і в духовному значенні, і як філософське слово - філософема... Усі його значення необхідно враховувати, виявляти їх в оригіналі, щоб потім відтворити у перекладі. Перечитування повинно бути і уважним, і якоюсь мірою провидницьким, також перекладач має передати не тільки словесний зміст оригінала, але й відтворити заключення шлюбу слів у храмі сонета" (3,
Loading...

 
 

Цікаве