WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Системний підхід до вивчення творчості І.О. Буніна у школі - Реферат

Системний підхід до вивчення творчості І.О. Буніна у школі - Реферат

літературних напрямів визначав характер літературної епохи ХІХ ст.?
4. Твори яких письменників-реалістів ХІХ ст. ми вивчали у минулому році? У якому літературному роді, в якому з жанрів цей напрям досяг свого найвищого розвитку? В якій національній літературі(ах) реалізм ХІХ ст. відзначався особливою глибиною психологізму та філософської думки?
На етапі мотивації навчальної діяльності, повідомлення теми, мети, задач уроку вчитель пояснює учням, що формування уявлення про літературу ХХ ст. доцільно розпочати зі знайомства із специфікою реалізму цієї літературної доби на двох наступнихуроках. З'ясовувати різницю між реалізмом ХІХ та ХХ ст. ст. учням пропонується на уроках вивчення творчості, усвідомлення особливостей поетики останнього з російських письменників-класиків, першого з російських письменників лауреата Нобелевської премії Івана Олексійовича Буніна.
Після повідомлення теми, мети, задач уроку етап сприйняття та усвідомлення нових знань розпочинається словом учителя. Він поділиться своїми враженнями, етапами власного становлення як читача творів І.О.Буніна (частіше за все процес цей має певні складності). Ця форма роботи у практичній діяльності дозволяє досягти атмосфери відвертості, учні усвідомлюють, наскільки складна робота на них чекає: доведеться засвоїти нові способи сприйняття та аналізу твору. Водночас учитель їх запевнює у доброзичливому ставленні, обіцяє підтримати у цій нелегкій справі.
Наступна форма роботи на уроці - виразне читання вчителем та аналіз вірша І.О.Буніна "Самотність". Вірш читати краще мовою оригіналу. Учитель пояснює, що І.О.Бунін увійшов у літературу спочатку як поет, згодом здобув визнання як найтонший лірик у прозі, тому збагнути специфіку його прози поза розумінням визначальних рис його поезії не є можливим. Перед прослуховуванням вірша учням пропонується замислитися над тим, у якому настрої перебуває ліричний герой поезії, який стан душі відбито у творі.
Читання вірша триває менше двох хвилин. Учні одразу безпомилково визначають настрій, що змальовано у творі: пригнічений, сумний. Душевний стан визначається трохи складніше в одних класах, одразу - в інших.
Аналіз ліричного твору здійснюємо шляхом проблемно-пошукової бесіди:
1. Завдяки яким зображувально-виражальним засобам ви відчули настрій та стан душі героя?
Описується осінь, дощ. Герой хоче купити собаку, бо йому самотньо.
2. У вірші жодного разу не згадується про пору року, а ви впевнено стверджуєте, що описано осінь. Поясніть, чому ви прийшли до такого висновку.
Описано дощові дні, стає холодно. Декілька разів повторюється, що життя завмерло до весни, а завмирає життя саме восени.
3. Давайте вслухаємося у музику поетичного слова І.О.Буніна, спробуємо уявити собі картини, змальовані у рядках вірша.
Повторне читання першої строфи з пошуками відповідей на запитання.
Перша строфа вірша змальовує певну картину перед вашими очима чи передає якісь відчуття?
Відповіді різноманітні: одні учні бачать калюжі, у них виникає відчуття всесвітнього потопу, наближення майже кінця світу. Інші учні звертають увагу на специфічний поетичний синтаксис першого рядка (градація), кажуть, що повтором сполучника "і" досягається певна монотонність, одноманітність звучання, яка майже нагадує падіння дощових краплин.
Четвертий рядок повинен переконати читачів у тому, що на дворі панує пізня осінь: учні повинні "побачити" за метафорою ("опустели сады") чорноту голих стовбурів дерев, що простягають начебто у німому благанні руки-віти до неба. В останніх двох рядках вірша поет змальовує внутрішній стан героя через низку відчуттів зорових, кінестетичних. В очах його темно, тягне холодом від вікна. Завдяки сугестії автор досягає того, що учні сприймають це не просто як фізичні відчуття, а відчуття, що в першу чергу змальовують суцільну темряву та панування холоду в душі ліричного героя.
Особливу увагу приділяємо розгляду душевного стану, що відбито в змалюванні картини темряви біля мольберту. Учні повинні відчути, що мова ведеться про зникнення навіть натхнення: у цих рядках змальовується душевна порожнеча, суцільна спустошеність ліричного героя. Інформаційно нейтральне поза контекстом вірша повідомлення про самотнє перебування ліричного героя на дачі досягає змалювання майже самотності особистості у Всесвіті: пізньої осені всі покинули дачне селище, він один "загубився" серед голих стовбурів дерев, порожніх будинків-мерців та пустелі води (образ пустелі у своєму символічному значенні традиційно використовується для відтворення стану самотності).
Оксиморони "холодна пустеля", "пустеля води", "життя померло" сприяють виникненню у душі читача загостреного відчуття неминучості наближення холоду, зими, смерті.
4. Які кольори переважають у вірші? Чим ви поясните специфічні домінанти у зображенні співвідношення світла і темряви у цьому вірші?
У вірші переважають сірі кольори, темрява, мла. Найцікавішим з епітетів, що визначають співвідношення світла і темряви у вірші, є епітет "передвечірня". Використанням цього епітету поет майже досягає динаміки у зображенні освітлення: поступово все більше і більше темніє в уяві читача все навколо, він розуміє, що згодом переможе тільки чорний колір. Образ вечора також набуває символічного значення: вечір є межею між денним світлом та нічною темрявою. Ліричний герой заціпенів від наближення ночі, темряви, холоду, зими.
Перші два рядки третьої строфи до того ж змальовують картину похмурого неба, у якому все затягли "безкінечні", "багатоповерхові" хмари, що застилають собою залишки і так нещедрого на світло похмурого осіннього дня. Вони водночас "тиснуть" на читача: поет досягає цими рядками майже відчуття пригніченості. Зникнення останнього сліду коханої, зокрема його уособлення ("сповнився", "розплився"), наводить на думку про великий біль у душі ліричного героя, про море сліз через цей біль, що переповнюють "чашу терпіння", змушують відчути приреченість на небуття, повне зникнення усього, що існує у цьому світі.
5. В яких строфах переважно змальовані картини природи? Яким чином відтворює поет пейзажні замальовки: логічно послідовно чи незалежними одна від одної картинками?
Учні повинні дійти висновку, що перша та третя строфи переважно змальовують картини природи, а друга та четверта - миттєві враження ліричного героя від спілкування з коханою та через розрив за її ініціативою
Loading...

 
 

Цікаве