WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Перша світова війна у структурі творів епопейного типу. - Реферат

Перша світова війна у структурі творів епопейного типу. - Реферат

("Тихий Дон" М.Шолохова, "Доктор Живаго" Б.Пастернака), сповіді-міркування ("Вор" Л.Леонова) тощо.
Перша світова війна, навіть тоді, коли вона ще не почалася, але мала початися, сприймалася одними як кінець, іншими - як початок.
Так, між героями Я.Івашкевича Янушем і Володею точиться розмова, з якої видно, що вони по-різному дивляться навійну:
" - I w og?le wojna… c?? to znaczу: wojna? To koniec wszуstkiego.
- Dia kogo koniec, dia kogo pocz?tek… - W zamу? iniu powiedzia? Wo?odia … Dla nas mo?e bу? pocz?tkiem" [1, 40].
Контроверзи у поглядах героїв пояснюються тим, що вони керуються неоднаковими інтересами: поляк уявив свою Батьківщину в полум'ї війни, а свій народ у величезних стражданнях; росіянин Володя сподівався на виникнення революційної ситуації, яка приведе до падіння царського режиму. Подальша оповідь розкриватиме зміст цих контроверз.
Отже, для Я.Івашкевича кінець і початок є ключовими поняттями, своєрідною парадигмою, в межах якої й буде висвітлена епоха великих змін і трагедій, сподівань і краху ілюзій. Тому Я.Івашкевича, на відміну від С.Сергєєва-Ценського, не цікавить перебіг воєнних подій: уся війна в романі-епопеї "S?awa i chwa?a", як і в трилогії У.Самчука "OST", залишиться в підтексті.
Твори У.Самчука й Я.Івашкевича зближаються в ракурсі віддзеркалення дійсності: обидва письменники розглядають епоху Першої світової війни крізь призму національної долі. Для російського солдата - селянина, одягнутого в шинель, - війна чужа і незрозуміла. Ось що він каже Матвію на його слова: "І слава Йому (Богу - Л.О.), все-таки "наші" хоробро "деруться":
"А війну оту саме хай собі чорт спокійно візьме. Думаєш, я знаю, за що кров ллю? За родіну? Карпати родіна моя? Так? Помиляєшся. Плювать мені на ті самі Карпати… От що… Родіна моя Рязанка… Понял? А на якого чорта мене сюди перли, сам толком не розберу… […] А от і третій раз несу туди свою башку, по четверту рану; а ні, то куля в лоб. І все до чорта хай прахом стелиться…" [4, 295]. Як і У.Самчук, Я.Івашкевич теж відзначить якийсь фаталізм у настроях людей, їхню покірність: "No, jak wojna, to wojna!" [1, 57]. Але цей фаталізм зникає геть, коли війна підступає під поріг рідної хати: "Не кидайте цих місць! Чуєте? - звертається Матвій до своїх земляків, яких фронт змушує залишити свої оселі. - Не кидайте тепер… […] Зубами гризіть, а бороніться, бо то ваші кубла, здобуті працею, потом, кривавою людською працею. […] Це ваша земля… […] Знайте, що без опору, без волі нашої, без вашого твердого слова спротиву нічого не буде… Все зникне! Нас випхнуть на шлях і, мов ту черву, затопчуть у багно…" [5, 333].
Про долю єврейства йдеться в романі Б.Пастернака "Доктор Живаго": "Это ужасно, - начал в виду их собственной деревни Юрий Андреевич. - Ты едва ли представляешь себе, какую чашу страданий испило в эту войну несчастное еврейское население. Её ведут в черте его вынужденной оседлости. … ему ещё вдобавок платят погромами, издевательствами и обвинениями в том, что у этих людей недостаточно патриотизма" [5, 121].
У всіх письменників війна постає в образі страждання народів, різних верств населення, окремої людини; образ страждання посідає чільне місце у структурі творів; але щоразу він має своє, неповторне обличчя.
Війна актуалізувала різні рівні мислення, в тому числі і "мислення війною", яке безпосередньо представлено в романі С.Сергєєва-Ценського "Преображение России". У зв'язку з цим у структуру твору входять сцени в штабах, міркування про плани противника, воєнні збори, планування воєнних операцій, номери дивізій, корпусів, їхнє комплектування, розташування на місцевості тощо. Погода, пейзаж - все сприймалося очима війни: "Тучи над австрогерманцами сгустились 31 мая; гроза должна была разразиться 2 (15) июня … […] все пристально вглядывались и в капризные изгибы речки, и в яркую зелень долины на той стороне, и в притаившиеся за долиной холмы, в глубине которых тянулись позиции врага" [5, 814]. Или: "Гильчевский зорко всматривался, как полтора года назад на Висле, в берега Стыри, где они круче, где отложе…[…] Всё замечал, что могло облегчить переправу"; "Всё было рассчитано, - магия цифр и чисел владела всеми, - не было только предусмотрено такой досадной мелочи - дождя, а дождь … хлынул как раз ночью, когда нужно было совершать перегруппировку войск и передвигать артиллерию" [5, 715].
Війна заглушувала природні сприйняття світу: "Взмахнув в яркую высь, ещё трепетало в ней (у місцевості біля річки Тарнавки. - Л.О.) то невыразимо- прекрасное, что отделилось, отсочилось от утренней летней земли, и Левенцов ещё чувствовал это, но с каждым новым моментом бой впереди подавлял, заглушал, заволакивал дымом красоту и земли, и неба" [5, 836].
Головними носіями цього мислення були генерали - Брусилов, Гільчевський та ін. Охоплювало воно і офіцерів, і солдатів. Брак "мислення війною" призводив до трагічних наслідків. Мирні уявлення про умови праці конфліктно стикалися з вимогами війни: "Крестьяне и рабочие городов, попав в армию … не хотели понять, что дождь ли, грязь ли, ночь ли, а работать надо: им всё казалось, что это как-то не по закону с них требуют" [5, 716].
С.Сергєєв-Ценський, приділяючи багато уваги "мисленню війною", тим самим розкривав трагедію народів, які були втягнуті в криваву бойню.
Не випадково література наполегливо зосереджувалася на подіях Першої світової: це був вузол усіх подальших історичних подій, говорячи словами О.Солженіцина, який у структуру "Красного колеса", насамперед, увів політичний аспект. Перша світова війна стала ознакою найкривавішого століття, і, щоб зрозуміти її епоху і стан людства на той час, важливо розглядати в зіставному аспекті твори письменників різних країн як єдиний текст. Тільки за цієї умови може виникнути макротекст, з якого й постане повна картина того, що тоді сталося. На нашу думку, це найактуальніше завдання сучасного порівняльного літературознавства.
Література
1. Iwaszkiewicz Jaros?aw. S?awa i chwa?a. - Warszawa: Pa?stwowy Instytut wydawnicy, 1977.- T. 1. - 501 s.
2. Леонов Л. Вор // Собр.соч.: В 10 т. - М.: Худож.лит., 1970. - Т.3. - 628 с.
3. Пастернак Б. Доктор Живаго // Собр.соч.: В 5 т. - М.: Худож.лит., 1990. - Т.3. - 734 с.
4. Самчук У. Волинь: Роман у трьох частинах. - К.: Дніпро, 1993. - Т.1. - 574 с.
5. Сергеев-Ценский С. Преображение России. - Симферополь: Крымиздат, 1953. - 1100 с.
6. Соболенко В. Жанр романа-эпопеи: Опыт сравнительного анализа "Войны и мира" Л.Толстого и "Тихого Дона" М.Шолохова. - М.: Худож. лит., 1986. - 205 с.
7. Шолохов М. Тихий Дон: В 4 кн. - М.: Худож. лит., 1962. - Кн.1. - 375 с.
Loading...

 
 

Цікаве