WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Повість Стругацьких "Важко бути богом". - Реферат

Повість Стругацьких "Важко бути богом". - Реферат

для "благородного дона" перенести підлоту: "Співробітнику Інститутубуло на це наплювати, але благородний дон Румата Есторський осатанів. На секунду він втратив контроль над собою". Думаючи про свою" занадто людську" істоту, Румата приходить до висновку: "Я ж їх ледве що не зарубав… Ось так бог! Озвірів … Я ж все-таки людина, і все тваринне мені не чуже… А головне - це відчуття наповзаючої тіні. Незрозуміло, чия, незрозуміло, звідки, але вона наповзає і наповзає абсолютно невідворотно. І ця невідворотність відчувалась у всьому". А тим часом король підписує "жахливі накази, що прирікають на мученицьку смерть найчесніших і безкорисливих людей". Румата загостреною інтуїцією відчуває, що в королівстві "визрівав страхітливий гнійник, і прориву цього гнійника треба було чекати не сьогодні - завтра". Натовпи збуджених людей на вулицях, розтерзаний штурмовиками поет отець Гаук…
Румата говорить керівнику експедиції дону Кондору про нестерпність свого становища: "Мені не подобається, що ми зв'язали себе… самою постановкою проблеми… Тому що у моїх умовах це науково обгрунтоване лихо… мені дуже важко тримати себе в руках". Дон Кондор заперечує Руматі, нагадуючи, що всі вони прибули сюди "для того, щоб допомагати цьому людству, а не для того, щоб втамувати свій справедливий гнів". Так, гнів небезпечний тим, що він часто виходить з берегів, але нікуди не дінешся від того, що цей гнів справедливий. У суперечці Кондора і Румати відстоюються різні позиції. Для Кондора - невтручання у хід історії суспільства Арканарського королівства, а з точки зору Румати,- будь-яка теорія - не саме життя, а лише чергова спроба зрозуміти поки що невідомі закони життя. І в головному справедливість - на боці Румати, бо він бачить головне - надлишок соціального зла у королівстві Арканарському, цього зла - більше, ніж "необхідно" як з точки зору "басизної теорії", так і для виживання самих носіїв зла. І найстрашніше те, що не видно меж росту зла, немає реальних стримуючих його факторів чи обмежувачів. Румата з гіркотою роздумує: "Один я на всій планеті бачу страшну тінь, що наповзає на країну, але якраз я не можу зрозуміти, чия це тінь і нащо вона".
Якщо для Кондора "найстрашніше - ввійти в роль", то для Румати постійна загроза - вийти з ролі "благородного дона" і "розрядити ненависть". Але це - недозволена розкіш, бо в минулому вже були приклади справедливого, але передчасного нетерпіння. Всі вони закінчувалися поразкою… Де ж вихід? Пустити в хід зброю проти "сірої наволочі"? "Потім неминуче. Кривавий хаос у країні… І скам'яніле лице того, хто буде посланий з Землі тобі на зміну і знайде країну обезлюділу, залиту кров'ю, що догоряє пожежами, в якій все прийдеться починати спочатку". А люди? Як знайти шлях до них, бо "їх ще неможливо навчити, об'єднати, спрямувати, врятувати від самих себе". І те, що тисячі "благородних людей фатально приречені, викликало в грудях льодовий холод і відчуття власної підлоти".
Румата роздумує над помилками землян у їх концепції історичного процесу, де, на його думку, не враховується конкретика буднів повсякденності, котра формує психіку людини: "Вважаємо ми, що завжди будемо зберігати ясні уявлення про добро і зло, про ворога і друзів. І ми думали, взагалі, вірно, тільки багато чого не врахували… Це безнадійно, подумав він. Ніяких сил не вистачить, щоб вирвати їх із звичного кола турбот і уявлень". У цьому разі маєш справу "з горою традицій, правил стадності, свячених віками… доступних будь-якому тупаку, правил, котрі звільняють від необхідності думати і цікавитись".
А події насуваються і їх не зупинити. Вага Колесо - ватажок злочинного світу, таємно вступає у змову з керівником державної служби безпеки Ребою. І Румата розумів, що наступив якісно новий момент у розвитку подій: "Він повинен чути розмову двох павуків", і йому вдалося це зробити. "Павуки домовились", і результатом цієї змови став державний переворот, повалення королівської влади, отруєння короля, а потім - масове знищення "сірих" штурмовиків і обивателів. Жорстокий Реба для зміцнення свого "авторитету" стає єпископом і робить свої злодіяння вже від імені церкви. Несподівано для земних пришельців і спостерігачів, озброєних "надійними" знаннями, історія королівства Аркарського пішла непередбачуваним шляхом. Ніхто не чекав політичного "перевтілення" поліцей-міністра в єпископа, надання Ребою своєму режиму церковно-релігійного забарвлення: озброєні ченці замінили "сірих" штурмовиків.
Якщо подієвою кульмінацію повісті є державний переворот у королівстві Арканарськім, то духовна кульмінація - це дискусія Румати з Ребою (керівником нового режиму), Будахом (врятованим королівським лікарем) і Аратою (вождем народних повстань). У всіх трьох епізодах співбесідники Румати здогадуються, що Румата - "не звідси", істота не цього світу. Для Реби Румата або сам диявол, що вміє виготовляти монети із золота неймовірної чистоти, або, у крайньому разі, - з найближчого оточення диявола. Для Будаха Румата - людина, але таких здібностей і можливостей, котрі неможливі на планеті Арканарі. Арата вважає Румату одним з богів, але богом дивним, котрий міг би допомогти його військам страшною зброєю, але ця зброя настільки жахлива, що її бояться навіть боги. Тим більше, що вона може потрапити в руки безчесних і жорстоких правителів.
Бойовики Реби штурмують дім Румати, і дві арбакетні стріли на смерть вражають Кіру - кохану Румати. Милосердний Румата з планети Земля за п'ять років у Арканарському королівстві пережив сто двадцять шість дуелей - і жодного вбитого. Після вбивства коханої Румата "став чекати, коли впадуть двері" під ударами вбивць. І "бог" добра і світла, благородний дон Румата Есторський, став людиною з мечем в руках і перегородив дорогу злу. Бо для нього ні в якому разі недопустимо експериментувати життям людей.
В епілозі ми дізнаємося, що Румата був врятований екіпажем патрульного дирижабля землян і доставлений на Базу. А тепер він уже на Землі. Друзі дитинства, Пашка і Анка, через багато років знову у лісі своїх дитячих ігор, про які вже оповідалось у пролозі. Вони йдуть на зустріч зі своїм давнім товаришем Антоном. Це йому належало стати доном Руматою на далекій зловісній планеті в Арканарському королівстві. Вони бачать будиночок з лужком - притулок втомленої душі Антона-Румати. Видно, що багато чого порушено у душі Румати пережитим на Арканарі. Анка, "не дихаючи дивилась, як через галяву до них іде Антон - величезний, широкий, з світлим, але засмаглим обличям. Нічого у ньому не змінилось, він завжди був трохи похмурий. Вона пішла йому назустріч … Він простягнув до неї величезні руки. Вона несміливо потягнулась до нього і тут же - відсахнулась. На пальцях у нього… Але це була не кров - просто сік суниці".
Вражаюча сила мистецтва Стругацьких дозволяє нам збагнути глибинну реальність фантастичного світу, вчить нас вдивлятись у наше земне життя і розуміти його приховані, потаємні імпульси, робить нас мудрішими, чистішими і добрішими.
Loading...

 
 

Цікаве