WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Життєвий і творчий шлях Генріха Белля - Реферат

Життєвий і творчий шлях Генріха Белля - Реферат

Реферат

на тему:

"Життєвий і творчий шлях Генріха Белля"

(1917-1985)

Г. Белль - німецький прозаїк і публіцист, лауреат Нобелівської премії (1972). Зажив слави одного з найвидатніших письменників-гуманістів другої половини XX ст. У своїх оповіданнях, повістях і романах розвивав і збагачував традиції реалізму. Літературна критика визначає його як загальновизнаного майстра короткого оповідання.

21.12.1917 р. - народився в Кельні, в родині столяра-різьбяра. Під час навчання в гімназії попри ідеологічний тиск гітлерівської пропаганди уник вступу до "гітлерюґенду". Після закінчення гімназії працював у книгарні боннського букініста.

1938-1939 рр. - відбував трудову повинність на важких земляних роботах.

1939 р. - розпочалася "воєнна одіссея" письменника. Як солдат німецько-фашистської армії побував у Польщі, Франції, Україні. Кілька разів був поранений, лікувався в госпіталях Румунії та Угорщини.

Від 1944 р. - дезертирував з фронту; після перемоги над Німеччиною деякий час перебував в американському полоні; пізніше навчався в Кельнському університеті, працював у статистичному управлінні.

1950 р. - вийшла друком збірка оповідань "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...".

1951 р. - написав роман "Де ти був, Адаме?". З цього часу Белль зосереджується на професійній літературній праці.

1953 р. - завершив роман "І не сказав жодного слова".

З початку 60-х років почав відвідувати СРСР. Разом з тим виступив з протестом проти суду над А. Синявським, Ю. Даніелем, переслідувань В. Некрасова, Г. Владімова, В. Войновича та інших виявів порушень свободи слова в Радянському Союзі. З'являються найкращі романи письменника: "Більярд о пів на десяту" (1959), "Очима клоуна" (1964), "Груповий портрет з дамою" (1971).

1969 р. - був обраний головою німецького ПЕН-центру.

1972 р. - став президентом міжнародного ПЕН-клубу.

16.04. 1985 p. - Помер.

Велике значення для творчого розвитку митця мав особистий досвід участі в Другій світовій війні. Як письменник Г. Белль починав у річищі так званої "літератури руїн", що переважно була зосереджена на осмисленні нещодавної війни та її наслідків. Воєнна тема стала одним з наріжних каменів беллівської "естетики гуманного".

На становлення поетики письменника справили вплив Г. фон Кляйст і автор коротких анекдотів та історій для календаря швейцарський письменник кінця XVIII - початку XIX ст. Й.П. Гебель. Від першого Белль успадкував аскетизм викладу, "непатетичність мови", від другого - близькість до народного гумору. Відповідно у прозі митця простежуються дві тенденції: "графічно-твереза", що фіксує у зовні життєподібній формі миті повсякдення, й сатирична, яка тяжіє до гротеску і навіть карикатури.

Творчості Г. Белля притаманні:

• тема війни в її антифашистській спрямованості та дегероїзованому ракурсі, часто - подана "з точки зору переможених"; порушення проблем провини німецького народу й моральної відповідальності за спровоковану Гітлером історичну катастрофу;

• нонконформістський пафос, бунт проти будь-яких форм пристосування до насилля та компромісів щодо захисту гуманістичних позицій;

• ствердження людяності, толерантності, думки про необхідність плекати особистість як засадничих моральних принципів суспільства другої половини XX ст.;

• подальший розвиток теми "маленької людини";

• герой-аутсайдер, що виділяється на тлі маси своєю окремішністю та слабкістю, котра, втім, є ознакою підвищеної чуйності й здатності до співчуття;

• настанова на ескізність твору (в основу сюжету нерідко покладені миттєві враження, які не мають ані початку, ані кінця), ускладненість композиції та образної системи, широке використання художніх можливостей внутрішнього монологу;

• поєднання зовнішньої життєподібності, посиленої прийомами "тривіальної" літератури, з глибоким психологічним аналізом, символічним підтекстом і тяжінням до притчевих узагальнень;

• багатство символічних деталей та наскрізні лейтмотиви, спрощений ритм речень.

"Солдатам - а я був солдатом - слід нарікати не на тих, проти кого їх послали воювати, а тільки на тих, хто послав їх на війну".

"Я прагну милосердя, а не жертв! І кажу весь час і настійливо: Бог - це Бог живих, а не мертвих".

"Чи були героями всі ті, хто волав, молився й проклинав у окопах, госпіталях, на сходах і в підвалах, на вантажних машинах, на возах, у залізничних вагонах?.. Геройська смерть, яку їм так щедро приписують, -не більше як розмінна монета політики, а отже, фальшиві гроші".

"Гітлер і Сталін надто полегшили моєму поколінню діалог із комунізмом: перший відібрав у нас шанс, а другий позбавив небезпеки приєднатися до цього руху".

Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя. Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності і добра в усьому світі. Пережите знаходило відображення у творчості, яка сама по собі була втручанням у життя.

Література:

  1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.

  2. Нобелівська премія перші 100 років.

  3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.

  4. http://www.nobel.org.ua/

  5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html

Loading...

 
 

Цікаве