WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Друга Балканська війна - Курсова робота

Друга Балканська війна - Курсова робота

Курсова робота

на тему:

Друга Балканська війна

Зміст

Вступ.............................................................................стр.3

Розділ 1. Передумови збройного конфлікту:......................стр.6

а)Політика Австро-Угорщини і Німеччини на Балканах;

б)Перша Балканська війна;

в)Лондонська мирна конференція;

Розділ 2. Хід збройного конфлікту....................................стр.19

Розділ 3.Поразка Болгарії. Бухарестський мирний договір

1913 р...............................................................................стр.22

Висновок......................................................................стр.25

Список використаної літератури.......................................стр.27

Вступ

Відтворення історії кожної країни вимагає неабияких зусиль багатьох вчених як в Україні, так і поза її межами. Для відновлення і розгортання історичного дослідження в Україні, доцільно використовувати досвід і здобутки вітчизняних дослідників, які протягом десятиліть готували наукові видання, а також критично переосмислили доробок зарубіжних істориків. Це стосується кровопролитної, братовбивчої Другої Балканської війни.

Деяка частина наукових матеріалів про цю історичну подію вимагає суттєвого перегляду методологічних підвалин та ідеологічних позицій, з яких в свій час розглядалася роль і місце даної події в історичному процесі Балканських країн. Нам необхідно проаналізувати теоретичні та методологічні підходи, що потрібно для глибокого та всебічного вивчення історичної події як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії та тогочасній публіцистиці. В цьому автор вбачає актуальність і новизну проблеми. Актуальним залишається і прагнення до виявлення тих чи інших маловідомих сторінок даного збройного конфлікту, включення їх до комплексу фактів, подій і явищ, які характеризують дану подію. Цього вимагає і ''описове'' спрямування даної курсової роботи, де акцентується, в першу чергу, роль події в історії. Це є одним з методологічних чинників даної роботи, який поряд з історико-критичним аналізом, порівняльним підходом в контексті історико-цивілізаційного бачення історії складає методологічні підвалини курсової роботи.

Враховуючи актуальність і порівняно достатню вивченість даної проблеми, в якості об'єкта дослідження було вибрано Болгарію, Грецію, Румунію, Туреччину, Сербію в період Другої Балканської війни.

Предметом даної курсової роботи стали особливості причин збройного конфлікту і його розгортання, роль і місце в історії Балканських країн.

Мета роботи полягає в вивченні історичних процесів та закономірностей, що мали місце в певному періоді історії Балкан, які проявилися у розгортанні збройної боротьби і територіальних суперечках.

Для досягнення мети було визначено низку завдань, суть яких потрібно розкрити при ознайомленні з матеріалами до даної теми: проаналізувати політику Габсбургів на Балканах, визначити вплив Австро-Угорщини і Німеччини на розвиток окремих країн Балканського півострова (Болгарії, Сербії, Греції), критично переосмислити мету збройного конфлікту, скласти більш повну та об'єктивну картину проходження збройного конфлікту.

Враховуючи об'ємність курсової роботи, і предмети досліджуваної проблеми, вирішено зосередити увагу на розв'язання таких завдань дослідження:

  • передумови збройного конфлікту;

  • початок і хід Другої Балканської війни;

  • поразка Болгарії та наслідки війни на Балканах.

Джерелами до курсової роботи є документи Лондонської мирної конференції, Бухарестський та Константинопольський мирні договори, твори сучасників даної події (В.Ленін, Й.Сталін), матеріали публіцистичного видання ''Работнически вестник'' за березень-липень 1913 р.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період від 29 червня по 30 липня 1913 р.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше ми намагаємося зробити комплексний аналіз даного збройного конфлікту на основі наявного джерельно-історіографічного матеріалу, позбутися ідеологічних оцінок, які панували в радянській історіографії у поглядах на даний збройний конфлікт.

Теоретичне значення роботи в тому, що розширюється та поглиблюються наукові знання про характер історичних подій на Балканах в переддень Першої Світової війни, місце і роль Балканських воєн у формуванні і розвитку національних держав.

Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що її матеріал може використовуватися під час навчально-виховного процесу у ВУЗі, у науковій роботі студентів під час проходження різноманітних фахових практик (в школах, коледжах, училищах, технікумах).

Структура курсової роботи традиційна. Вона складається зі змісту, вступу, трьох розділів, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1

а) Підписання англо-російської угоди в 1907 році означало остаточний розкол Європи на два ворожих табори. Протиріччя між Антантою і австро-німецьким блоком поглиблюється. Одночасно різко посилюється агресивна політика австро-німецького блоку на Балканах. Австро-Угорщина, підтримувана Німеччиною, скористалася младотурецьким переворотом для того, щоб анексувати Боснію і Герцовину, які були до цього лише в тимчасовій австрійській окупації.

Анексувавши в 1908 році Боснію і Герцеговину, Австро-Угорщина готується до нападу на Сербію. Творцем і натхненником цього плану був начальник австрійського генерального штабу Конрад фон Гетцендорф.

Небезпека, що загрожувала Балканським державам з боку Австро-Угорщини, яку підтримувала Німеччина, була однією з причин створення Балканського союзу. Балканський союз був спрямований як проти Туреччини, так і проти австро-німецької агресії. Переговори про утворення союзу, що почалися в 1911 році і закінчилися на початку літа 1912 року, викликали посилену тривогу і неспокій в Австро-Угорщині й Німеччині. Їх зусилля спрямовувалися на те, щоб перешкодити створенню Балканського Союзу.

Австро-німецький блок використовує всі засоби впливу, щоб не допустити участі Болгарії в Балканському союзі. Спроби відірвати Болгарію від Балканського союзу, посварити її з союзниками і в першу чергу з Сербією, тривали й далі. Аналогічні спроби розпалювання ворожнечі були також між Чорногорією та Сербією через обіцянки Чорногорії територіальних компенсацій за рахунок Сербії. Так , у вересні 1911 року, під час зустрічі чорногорського міністра закордонних справ Грегорвича з австро-угорським міністром закордонних справ Еренталем останній заявив: "Якщо Чорногорія буде іти пліч-о-пліч з Австро-Угорщиною, то чорногорська територія в недалекому майбутньому дістане значний приріст". Вплив на Чорногорію в такому ж дусі продовжувався й далі. Але перешкодити створенню і спільному виступові Балканського союзу австро-німецькому блокові не вдалося.

Події, що розгорнулися на Балканах, викликають тривогу в керівних колах Австро-Угорщини. В зв'язку з цим в літку 1912 року посилюються воєнні приготування Австро-Угорщини на сербському кордоні.

Загострення Балканського питання проходить в обстановці дальшого посилення класової боротьби та національних протиріч у країні. В Угорщині боротьба за загальне виборче право досягла крайньої гостроти. В травні 1912 року в Будапешті оголошено загальний страйк, на вулицях споруджувалися барикади. Проти робітників уряд послав військові частини. Надзвичайно напруженим було становище в Хорватії і Словенії. Весною 1912 року сюди був призначений урядовий комісар з надзвичайними уповноваженнями П.Цувай, який розпускає ландтаг, запроваджує суворі цензурні правила, зупиняє чинність законів, що забезпечують свободу спілок та зборів, починається хвиля арештів.

У липні 1912 року цьому ж Цуваю було наказано вжити ряд заходів до обмеження вступу демократичних слов'янських елементів у середні учбові заклади та у вищу школу в Аграмі (Загребі).

Політика Цувая викликала загальне обурення. На нього був організований замах. Один з обвинувачуваних у замаху, студент Юхіч, був засуджений до смертної кари.

Ряд репресій підводилися слов'янських культурних і спортивних організацій – "Спілка соколів","Просвіта", "Побратимство", "Культурне об'єднання південних слов'ян" та ін. Репресії лише посилили національно-визвольний рух у Австро-Угорській імперії. Влітку 1912 року під час спортивного свята в Празі відбувалися сутички між членами спілки "Сокіл" та німецькими студентами-націоналістами. Побоюючись, що дальший розвиток подій на Балканах приведе до нового загострення соціальних та національних протиріч в країні, австро-угорська дипломатія робить нові кроки до того, щоб розладнати Балканський союз.

Особливо посилено обробляється Болгарія. З цією метою було використано 25-річчя з дня проголошення Фердінанда болгарським царем. Австрійська преса всіляко підкреслює, що Фердінанд – австрійський офіцер, що завдяки йому Болгарія "процвітає" і зайняла важливе місце в історії. В кінці серпня міністер закордонних справ Бертольд вирушив з візитом до Румунії з метою спрямувати її проти Балканського союзу. Створюється загроза Болгарії з боку Румунії за Добруджу, на яку остання претендувала.

Loading...

 
 

Цікаве