WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Ґійом Аполлінер - Реферат

Ґійом Аполлінер - Реферат

У таких творах, як "Зона", "Вайдем'єр", "Є", "Кортеж", "Музика із Сен-Меррі", "Мандрівник" знайдені дійсно нові епічні рішення, коли з простого, "наївного" переліку "того, що є" ("є ворожий підводний човен... є тисяча ялинок навкруги обчухраних оскіллям... є там і сям окремі хрести... є довгі гнучкі руки моєї коханої... є чорнильниця зроблена мною з гільзи...") народжується об'ємна картина людської долі. Пізніше аполлінерівський принцип поєднання "миттєвих спалахів" дійсності оберуть Л. Арагон і П. Елюар, Ю. Тувім і П. Неруда.

Але Аполлінер схильний не лише до епічного погляду на дійсність, він — один із найяскравіших, найвишуканіших ліриків XX століття. "Рейнська осінь" (1901), "Дзвони" (1902), "Лорелея" (1904), "Циганка" (1907), "Міст Мірабо" (1912), "Марія" (1912), "Отелі" (1913), "Якби моя влада" (1916), цикл "Життя присвятити коханню" (1917) написані зовсім по-іншому, ніж "Зона" чи "Кортеж". Елегійна просвітленість, замислена філософічність, свіжість безпосереднього почуття, музичність — так поет продовжує багату традицію французької лірики й додає до неї нових барв: "Під мостом Мірабо струмує Сена / Так і любов / Біжить у тебе і в мене / Журба і втіха крутнява шалена" ("Міст Мірабо").

У 1914 році почалася Перша світова війна. Аполлінер вирушив на фронт добровольцем, воював рядовим в артилерії, потім лейтенантом у піхотній частині.

Друга велика поетична збірка, видана Аполлінером за життя, дістала назву "Каліграми. Вірші миру і війни (1913—1916)" і вийшла друком 1918 року. Збірка присвячена пам'яті друга-поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 року.

"Каліграми" складаються з шести розділів і містять 84 поезії. Розділивши книгу на шість частин за хронологічним принципом, Аполлінер ніби підкреслив, що "Каліграми" — ліричний літопис епохи. Послідовність віршів створює щось схоже на проходження кіл пекла, яке завершується коротким оптимістичним апофеозом з кількох звернених у майбутнє віршів 1917—1918 років.

Вірші, що увійшли до збірки,— зразок аполлінерівського поетичного експерименту: частина віршів видрукована у вигляді "ліричних ідеограм" чи "каліграм", тобто таким чином, щоб їх текст утворював графічний малюнок.

Свої перші ідеограми Аполлінер створив навесні — влітку 1914 року. Такі "малюнки" по-своєму висловлювали аполлінерівську потребу в синтезі словесного та графічного образів. Словесний образ постає на сторінці в просторі, поєднуючи "намальоване" словами з пропусками, з порожнечею, тобто з певним звучанням тексту. Аполлінер не перший використав цю форму вірша. Відомі ідеограми, що належать ще до IV століття до н.е., трапляються вони і в "Гаргантюа і Пантагрюелі" Ф. Рабае. У 1889 році А. Бургард написав вірш у формі Ейфелевої вежі: у ньому було 300 рядків, причому довжина кожного відповідала контуру малюнка. Новаторство Аполлінера — не у винахідливості запропонованих малюнків — вони нескладні: сонце, мандоліна, смужка диму, голуб, фонтан, черевик, а у прагненні залишитися ліричним поетом і в експериментальній формі.

Спочатку Аполлінер спробував поєднати тему війни з мотивами кохання (цикл "Вірші до Лу", численні послання до Мадлени). Наївна віра закоханого в те, що "в ім'я нашого щастя схопилися армії", тому й "гранати схожі на зорі", поступово витісняється розумінням трагедії, почуттям спільності з нею, своєї відповідальності. Поет вражений розмахом бійні: "Хто б міг подумати що так розцвіте людожерство / Що треба стільки вогню щоб засмажить м'ясиво людське...".

До збірки "Каліграми" увійшло багато фронтових віршів, які протестували проти війни, викривали її криваву абсурдність. У віршах цього циклу Аполлінер виявляє певну стриманість, уникає прямого вираження жалю — приховане страждання ще більше вражає.

У поезії "Зарізана голубка й водограй" Аполлінер використав можливості ідеограми для створення антивоєнного вірша-плаката. Розташувавши літери різного розміру рядками, що розходяться в різних напрямках, поет створив малюнок голубки над струменями фонтана. Цей образ є символом вічного плачу по тих, які загинули в Першій світовій війні ("Душа ятриться з непокою /1 водограй рида зі мною"). Одночасно фонтан символізує потоки крові, що ллється на війні. Зарізана горлиця Аполлінера стала прототипом голубки Пі-кассо, який через сорок років підхопив ідею поета, створивши образ, що символізує мир в очах сучасного людства. Відбиваючи антилюдяну реальність війни, пережиту ним у траншеях і на полях битв, Аполлінер протиставляє їй незнищенні гуманістичні цінності, передусім — кохання.

"Каліграми" є майже останнім ступенем вивільнення вірша, експериментом, який виходить навіть за межі верлібру. У збірці багато прозаїзованих "віршів-прогулянок", "віршів-розмов", які інколи більше схожі на склад будівельних матеріалів, ніж на побудовану споруду. Поет намагався майже безпосередньо передати миттєві враження, розмови. Так, у вірші "В понеділок на вулиці Крістін" ми чуємо характерні для паризької вулиці уривки розмов. Зовні це походить на звичайний магнітофонний запис. Але в Аполлінера ці наближені до побутової прози уривки вписані в інтенсивний ліричний контекст.

Стаття Аполлінера "Новий дух і поети" (1918) прозвучала як маніфест нового покоління поетів. У ній поет обстоював широке охоплення сучасної дійсності та висував положення про "новий реалізм" у поезії. Аполлінер ставив під сумнів необхідність "писати прозою чи писати віршами", дотримуючись при цьому правил граматики чи норм віршування. Навіть вільний вірш видавався йому лише першим поштовхом до свободи мистецтва. Ця свобода, вважав поет, досягається лише створенням "візуальної лірики" шляхом складного синтезу. Між іншим Алоллінер вказував на відкриття науки і техніки, на "нову мову" кіно й звукозапису як на засоби оновлення поетичної мови.

Цим есе-маніфестом завершився недовгий творчий шлях Гійома Аполлінера — найяскравішого французького поета початку XX століття. Процес його поетичного становлення, набуття життєвої філософії був перерваний раптовою смертю — поет так і не вилікувався після тяжкого поранення в голову і помер 1918 року.

Г. Аполлінер сміливо прокладав шлях тогочасній поезії в XX століття. Слідом за романтиками, а також Ш. Бодлером, В. Вітменом, А. Рембо, Е. Верхарном. Г. Аполлінер зробив можливим художнє освоєння нових "непоетичних" галузей життя людини і суспільства. Саме він увів у сферу лірики "прозу життя" і дав могутній поштовх розвитку ліричного епосу в новому столітті.

Основні твори

Поетичні збірки "Рейнські вірші", "Алкоголі. Вірші 1898— 1913 pp." (1913), "Каліграми. Вірші миру і війни (1913—1916)" (1918), стаття "Новий дух і поети" (1918).

Література

  • Українська радянська енциклопедія

  • Балашова Т. Французька поезія.;

  • Буачидзе Т. С. Аполлинер и пути развития французской поэзии.— Тбилиси, 1989.

  • Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/wiki

Loading...

 
 

Цікаве