WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Данте Алігєрі - Реферат

Данте Алігєрі - Реферат

О браття,— мовив я,— прийшли вже ви

Крізь сотні тисяч лих на захід дальній!

Недовгий строк потратьте життєвий,

Що вам лишився, на відповідальні

Ще дальші подорожі в світ сумний,

Щоб вслід за сонцем землі зріть печальні,

То ж пригаДанте, ви чиї сини,

Бо ви народжені не животіти,

А знання й честь нести у світ ясний.

Ренесанським духом сповнені його роздуми над долею роздробленої Італії і полемічні випади проти її ворогів і недостойних правителів; "О бідна моя батьківщина, яка жалість до тебе стискує моє серце, кожного разу, коли я читаю, кожного разу, коли я пишу, що-небудь про державне управління!" або (звертання до нині забутих королів Карла Неаполітанського та Фрідріха Сіцілійського): "Замислитесь над цим, вороги Божії, ви, котрі — спочатку один, потім другий — захопили правління над усією Італією, я звертаюсь до вас, Карл і Фрідріх, і до вас, інші володарі й тирани... Краще б вам, як ластівкам, низько літати над землею, як яструбам, кружляти в недосяжній вишині, позираючи звідтіля на найбільші підлості".

Трактат "Про народну мову" являє собою першу в Європі мовознавчу працю, головна ідея якої — необхідність створення єдиної для Італії літературної мови та її панування над численними діалектами (їх Данте нараховує чотирнадцять). Громадянська позиція Данте позначається навіть у цій суто філологічній праці: він вносить політичний зміст у свої наукові судження, пов'язуючи їх із важливою для нього ідеєю єдності країни. Пафосом єдності Італії просякнутий і незавершений трактат "Монархія", який вінчає його політичну публіцистику. Це свого роду політичний маніфест Данте, в якому він висловлює свої погляди на можливість побудови справедливої і гуманної держави, здатної забезпечити загальний мир і особисту свободу кожного громадянина.

Якби Данте не написав більш нічого, його ім'я все одно б увійшло навічно в історію світової літератури. І все ж його світова слава пов'язана в першу чергу з останнім твором — поемою "Божественна комедія" (1313-1321) У ній Данте зібрав воєдино увесь досвід розуму й серця, художньо переосмислив основні мотиви й ідеї своїх попередніх творів, щоб сказати своє слово, на користь світу, де добро гонимо". Мета поеми, як зазначав сам поет, "вирвати тих, хто живе в цьому житті зі стану мізерії привести їх до стану блаженства".

Данте назвав свій твір "Комедією", пояснюючи, що так позначається, згідно з нормами середньовічної поетики, будь-який вір середнього стилю зі страхітливим початком і щасливим кінцем написаний народною мовою. "Божественною комедією" кантівську поему назвав Джованні Боккаччо, автор "Декамерону" і перший біограф Данте, в своїй книзі "Життя Данте", виражаючи своє захоплення художньою досконалістю форми й багатством змісту твору.

Поема складається з трьох частин: "Пекло", "Чистилище" і "Рай". Кожна частина (кантика) у свою чергу має 33 пісні, до яких додається вступ, і поема, таким чином, налічує 100 пісень. Форма вірша поеми також визначається числом 3. Данте тут канонізує форму терцини, взявши її за основу архітектоніки "Божественної комедії". Така структура, з одного боку, повторює християнську модель політичного світу, який поділяється на три сфери — Пекло — Чистилище— Рай, а з другого — підкоряється містичній символіці числа 3.

Композиційна ж структура як найкраще відповідає задумові поеми: через поширене в релігійній літературі середніх віків видіння — мандрівку в загробному світі зобразити шлях людини до морального удосконалення. Данте тут опирається не тільки на релігійну літературу, але й на досвід Гомера, який відправив Одіссея в царство мертвих, і на найбільш авторитетний для нього приклад Вершія, у якого Еней також сходить в Тартар, щоб побачитись зі своїм батьком.

У той же час Данте йде значно далі своїх попередників. Найважливішою художньою особливістю його твору є те, що мандрівником по потойбічному світу стає сам поет. Саме він "на пів шляху свого земного світу" (тобто десь у тридцятип'ятирічному віці), заплутавши в життєвих незгодах, які він порівнює з похмурим, суворим і диким лісом, населеним лютими хижаками, шукає порятунку. На допомогу Данте приходить його улюблений поет Вергілій. Він стає провідником Данте і веде його за собою через пекло і чистилище, щоб далі передати його улюбленій Беатріче, в осяяному супроводі якої Данте підноситься в рай.

Характерною рисою поеми є надзвичайна смислова насиченість. Майже кожний образ в ній має кілька значень. Прямий, безпосередній смисл, за яким криється алегоричний, а той, у свою чергу може бути або суто алегоричним, або моральним, або аналогічним (духовним). Так, хижаки, переходили дорогу Данте в дикому лісі, це звичайні пантера, вовчиця і лев! В алегоричному ж смислі пантера означає хтивість, оплоту, а також і олігархію; лев — погорду, насильство, а також тиранію; вовчиця — користолюбство, а також мирську владу римської церкви. У той же час усі вони є символами страху, збентеження, розгубленості перед якимись ворожими Силами. В алегоричному плані Данте є втіленням душі, Вергілій — розуму, Беатріче — найвищої мудрості. Пекло — це символ зла, рай — любові, добра й доброчесності, чистилище — перехід від одного стану до другого, вищого, а сама подорож по загробному світу означає шлях до спасіння.

Поєднання в поемі суто середньовічної картини світу з її усталеним уявленням про загробне життя і спокутування земних гріхів з надзвичайно відвертим, пристрасним і емоційно забарвленим відношенням поета до змальованих ним образів і подій підносить її на рівень геніального новаторського твору. Являючи собою грандіозний синтез середньовічної культури, "Божественна комедія" одночасно несе в собі могутній подих нової культури, нового типу мислення, що провіщає гуманістичну епоху Ренесансу.

Особа суспільно активна, Данте не задовольняється абстрактним моралізуванням: він переносить у потойбічний світ своїх сучасників і попередників з їх радощами й переживаннями, з їх політичними уподобаннями, з їх діями і вчинками, — і творить над ними суворий і невблаганний суд з позиції мудреця-гуманіста. Він виступає як всебічно освічена людина, що дозволяє йому бути політиком, богословом, моралістом, філософом, істориком, фізіологом, психологом і астрономом. За словами найкращого російського перекладача поеми Данте М.Л. Лозинського, "Божественна комедія" — це книга про Всесвіт і такою ж мірою книга про самого поета, яка назавжди залишиться у віках як вічно живий взірець геніального творіння.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Голенищев-Кутузов И.Н. Данте.— М., 1967 (Серия ЖЗЛ — Жизнь замечательннх людей).

2. Доброхотов А.Л. Данте.— СПб, 1996.;

3. Ионин Герман. Данте.— СПб, 1996.;

4. Цвейг С. Данте // Цвейг С. Собрание сочинений: В 7 т.— М., 1963.— Т. 7.- С. 371-381.

Loading...

 
 

Цікаве