WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Падіння моралі у творчості Оноре де Бальзака (на основі творів з "Людської комедії": "Батько Горіо" і "Гобсек") (к - Реферат

Падіння моралі у творчості Оноре де Бальзака (на основі творів з "Людської комедії": "Батько Горіо" і "Гобсек") (к - Реферат

був характерним від самих її витоків (пригадайте фольклорні образи здирників, Мольєрового Гарпагопа та Шекспірівського Шейлока). Та створений Бальзаком персонаж значно складніший, величніший, значущіший від попередників, оскільки в ньому втілена глибока філософська проблема влади грошей у суспільстві В таємничій могутності Гобсека є щось містичне, як зрештою і в самих грошах - золотому ідолові згаданому людьми в якості умовного еталону чи не лише матеріальних цінностей. Лихвар не накопичує заради грошей , гроші - це зовсім не мета його життя, а засіб і спосіб буття як такого. Коли Гобсек угледів діаманти графині де Ресто, очі його гарячково спалахують, як і в згаданих попередників за подібних обставин Та це не вияв жадоби збагаченню,а нестримний вогонь самореалізації через ВЛАДУ над іншою живою істотою. Коли в попередні епохи цю владу давала фізична сила, краса, розум, освіченість чи становище в суспільстві, то згодом, і це переконливо доводить Бальзак у повісті - лише гроші. В суспільстві де все продається і все купується, вони - володарі усього сущого. На думку лихваря, сила грошей непорушна й незмірна бо все в світі має свій грошовий еквівалент. Той хто має гроші, - править світом, незалежно від віку, становища, сили та розуму. Чи не так думають про себе і сучасні наші "нові" росіяни та українці? Чи не тому і сьогодні такий близький і цікавий світові Бальзак, що зумів створити ще один вічний образ тип людини, для якої гроші - засіб і спосіб буття? Та чи знав його герой, що таке любов, дружба; справжнє людське тепло? Ось над чим слід задуматися читаючи безсмертний твір Бальзака. Поки гроші підвладні йому, Гобсек володар життя, цар і бог, що може вирі-шувати долі інших та обплутавши незримим павутинням душі людей, він мимоволі знекровлює й власну душу, до краплі висушуючи в ній співчуття, милосердя, повагу до інших, довіру і любов. Процеси, що відбуваються з героєм, психологічно доспів точно вмотивовані письменником. Лихвар надто часто зіштовхується з найпідлішими людськими вчинками, виявами найогидніших інстинктів та забаганок. Його клієнти здебільшого марнотратці, що піддалися власним найнижчим потягам і пристрастям (гордощі, ревнощі, прагнення до втіх, до світської марноти) ,як вчинили це Анастазі де Ресто та Максим де Трай (16, с.23) Історія родини де Ресто - ще один доказ слушності тверджень Гобсека і водночас яскрава ілюстрація його '"механізмів" визискування. Кожен з персонажів має свій зиск: пройдисвіт та ловелас де Трай "віддячує" коханням за розкоші й розваги, "визискуючми" Анасгазі, та в свою чергу, "платить" майбутнім дітей за своє почуття, "визискуючи" родину її чоловік, "викуповуючи" долю синів "продає" дружину і т.д. Гобсек, врешті. лише мудро забирає у "поганих гравців" фігури - гроші, владу, силу, адже їх "підводять" почуття (жага, любов, ненависть), а лихвар давно вже їх позбувся. Лише його смерть та бездоганна чесність Дервіля повертають нерозважливій удові її спадок. Образ лихваря у Бальзака неоднозначний (на відміну від його попередників). За словами Дервіля, в ньому співіснують двоє людей: скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне. Так, лихвар щиро прагне допомогти графові, та. збагнувши, які великі статки самі пливуть до нього, не роздумуючи, вступає у володіння ними. Характерно, що, крім банальної скнарості, Гобсеком керує й бажання відчути себе вершителем долі графині Анастазі. Така структура мотиваційної сфери вчинків героя коріниться в його минулому, пунктирно відтвореному в розповіді Дервіля (сам герой лише іноді прохоплюється кількома словами про бурхливі події зі свого життя: полювання ні) тигра, абордажні сутички, уміле володіння шпагою і пістолетом У Гобсека витончений розум, який може бути спрямований як на здійснення складних фінансових махінацій, так і на глибокий аналіз людських слабкостей, як на розв'язання міжнародних проблем, так і на філософські роздуми про первинні категорії буття. Це виняткова, непересічна особистість. Зовнішність героя асоціюється в оповідача із зображенням давніх римлян, а з докладного портретного опису на початку твору виразно акцентується автором символічна риса - колір обличчя, що порівнюється зі сріблом, нагадуючи істинну сутність персонажа - заглибленість у світ грошей. Поєднання, докладних деталей - реалістичних і тих, які несуть багатозначне смислове навантаження, дає змогу уявити портрет Гобсека художньо глибоким і особливо важливим для моделювання образу. (16,с.24) Слід зауважити, що в архітектоніці твору превалюють компоненти, пов'язані із системою образів. У тканину "Гобсека" щільно вплетені різнопланові образи: центральний персонаж - Гобсек, оповідач Дервіль, герої першого плану - Максим де Трай і подружжя де Ресто; другорядні персонажі - віконтеса де Гренльє і її дочка Камілла, Ернест де Ресто, швачка Фанні Мально. Чимало також у "Гобсеку" змальованих кількома штрихами постатей, які, проте, докладніше зображуються в інших творах "Людської комедії": прекрасна Голландка та її дочка Естер - родички Гобсека, пані де Босеан та багато інших представників і представниць вищого світу. Елементи композиції твору позначені явною доцентровістю, орієнтованою на образ центрального персонажа. Скажімо, прийом обрамлення набуває парадоксального значення. Під формальним приводом - розповісти віконтесі де Гранльє про перспективи молодого графа де Ресто - Дервіль - подає місткий філософсько-психологічний портрет Гобсека як людини і соціального явища. Водночас він досліджує проблему всемогутності грошей у суспільстві: "Невже усе зводиться до грошей?" - гірко запитує він себе, усвідомлюючи величезну залежність від них: добробут і кар'єра самого Дервіля пов'язана з позичкою, наданою тим самим Гобсеком, як і втілення мрій Камілли та молодого де Ресто. Сюжет твору, що відтворює тенденцію доцентровості, можна уявити як спіраль з багатьох химерно спрямованих векторів, що примхливо перетинаються, зорієнтовані на певні групі; персонажів, які, в свою чергу, підпорядковуються розкриттю визначальної проблеми твору. Одні з них за моральними якостями гідні Гобсека - так само прагнуть грошей і влади, хоча позбавлені його енергійності та розуму (Максим де Трай, графиня Анастазі, пані де Гранльє). Інші - Дервіль із дружиною Фанні - втілюють ідеал письменника,ідеал моральний, який все ж суперечить життєвим реаліям часу Бальзака. Про Дервіля кажуть: "... ніколи він нічого не досягне, зате буде найщасливішим і найпоряднішим із людей".(16, с.24) Отже щодо центральної проблематики твору (у чому сенс буття, щастя, чи втілюються ці поняття у грошах, багатстві) Дервіль і Гобсек - антагоністи. Лихвар помирає самотнім, збожеволівши серед численних скарбів. Дервіль знаходить гармонію у щасливому шлюбі та можливості заробляти гроші завдяки розумові, знанням, моральним чеснотам, - рисам, які притаманні кращим персонажам Оноре де Бальзака. "Всевладний" Гобсек гине, набуті ним
Loading...

 
 

Цікаве