WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Марина Цвітаєва (Марина Цветаева) - Реферат

Марина Цвітаєва (Марина Цветаева) - Реферат


Реферат на тему:
Марина Цвітаєва (Марина Цветаева)
"Одна великая женщина, может быть, самая великая из всех живших когда-нибудь на света. Ім'я цієї жінки - Марини Цвітаєва". Так написав про неї видатний поет - Євгеній Євтушенко.
Марина народилася в сім'ї вченого філолога Івана Володимировича Цвітаєва, професора Московського університету Мати, Марія Олександрівна Мейн, талановита музикантка, Рубинштейна.
У Марини та у її сестри Асі, було щасливе дитинство, яке закінчилося з хворобою матері. Яка захворіла коростою і лікарі приписали її лікуватися у м'якому кліматі за кордоном.
Із цього часу у сім'ї Цвітаєвих почалося нове життя. Вони жили в Італії, Швейцарії, Франції, Німеччині, і дівчата училися у різних приватних пансіонатах.
1905 р. вони провели в Ялті, а літом 1906 р. мати помирає.
Восени Марина записалася і інтернат при Московській приватній гімназії. Тема самотності і смерті стали однією з головних тем в її творчості. В 17 років вона пише звертаючись до творців: "Ты дал мне детство лучше сказки. И дай мне смерть в семнадцать лет!" З дитинства Марина чудово знала французьку, німецьку мови.
В 13 років Марина пережила короткочасне захоплення революційною романтикою, а її героєм став лейтенант Шмідт. В 16 років вона їде в Париж де прослухала в Собронне літній курс старофранцузької літератури.
В 1916 р. Марина стала відомою поетесою, а перша збірка її віршів "Вечірний альбом" вийшла в 1910 р. Вірші Цвітаєвої сподобалися Волошину, Брусову. Велику підтримку виявив Волошин, з яким вони подружилася.
В 1911 році Марина пішла з гімназії і поїхала в Контебель до Волошина. Там вона зустріла Сергія Єфрона. Наступний 1912 рік виявився для Марини насищеними радісними подіями. Вона вийшла заміж за Сергій. У них народилася донька Аріадна. В 1913 році в вересні помер її батько, вона нарешті знайшла духовну рівновагу і наступні 5-6 років була надзвичайно щаслива. В цей період виходить збірка її віршів "З двох книжок". В 1916 році написала багато віршів про Москву.
В цей період йшла Перша Світова війна. Чоловік Цвітаєвої пішов на фронт братом милосердя. Весною 1917 року в житт Марини пройшли суттєві переміни. Перестала інтересуватися політикою, Лютневою революцією. В квітні у неї народилася друга донька, яку Марина хотіла назвати на честь Анни Ахматової, але передумала і назвала доньку Іриною. Восени в Москві стало тяжко жити, і в період Жовтневої революції Марина з Сергієм їдуть в Крим до Волошина. Через деякий час вона вертається до Москви за дітьми, але назад не змогла поїхати. З цього часу вона надовго розлучилася з своїм чоловіком. В січні 1918 році Сергій таємно заїхав на декілька днів в Москву, щоб навідати сім'ю, перед тим як піти в армію Корнілова.
Після його від'їзду вона залишилася одна з дітьми. Марина пробувала влаштуватися на роботу, щоб прокормити дітей. Діти голодували. Хворіли і через деякий час Ірина помирає. Цвітаєва була в розпачі, але писати не переставала. Із 1917 по1920 рік вона написала більше 300 віршів, велику поему-казку "Цар-Девща", шість п'єс. Критики в один голос говорили, що цей період Марина розцвітає в творчості. В цей час у її поезії появилися трагічні мотиви, бо вона не знала, що сталося з її чоловіком, але вона не сумнівалася, що його убили. У її поезіях появляється тема - розлука 14 червня 1921 році з Чехії повернувся І.Єренббург і привіз листа від Сергія, що він живе у Празі, там він навчається у Празькому університеті. Марина вирішила поїхати до нього. Уже наступний рік вони з донькою опинилися в Берліні, в якому на той час було багато російських емігрантів. Через місяць, вона побачилась з чоловіком який приїхав з Праги.
Після Берліна вона їде до Чехії, де прожила з Сергієм тир роки. Там народився син Георгій. Про цю країну Марина завжди згадує з теплотою, хоч жили вони у бідності. В Чехії Марина завершує поему-казку-притчу-трагедію-роман у віршах. Починає роботу над великими творами - це "Поема Гори", трагедія, "Тезій". Життя в Чехії було спокійне: але Марина почувала себе самотньою і вирішила поїхати у Францію.
1 листопада 1925 році Марина нарешті приїхала в Париж це посилилася з дітьми, поки Сергій закінчував навчання у Празі. В Франції Марина з Сергієм прожили тринадцять з половиною років. Вона стала признаною поетесою, в парижських клубах влаштовує літературні вечори.
Находячись в еміграції Марина писала про Росію, вона дуже хотіла повернутися на Батьківщину, але так і не наважилась. Тому вона вирішили стати активним діячем, виникавша серед емігрантів організація "Союз повернення та Батьківщину".
Першою в СРСР в 1937 році поїхала донька Аріадна, а потім Сергій. Марина з сином залишилася в Парижі.
12 липня 1939 році Марина повертається в СРСР. Сім'я вирішує жити в Болшеве. В серпні заарештовують доньку, а в жовтні чоловіка. Марина дуже любила Сергія, який дуже хотів повернутися на Батьківщину, за що був дуже жорстоко покараний. Марина більше ніколи його не побачила. В офіційних документах зазначено дату його смерті 1941 рік.
Велика Вітчизняна війна застала її за переводом Ф.Гарсіа Ларки. Тепер робота припинилася, бо вона боялася за сина. Тому в серпні 1941 році вони поїхали в місто Єлабугу на Каме. Як розказувала господарка будинку, де Марина залишилася з сином, її прикормлювала жінка місцевого міліціонера, якій вона помагала стірати. Останньою надією залишилася робота в Чістополе. Там скоро повинна була відкритися столова, і Марина написала заяву з проханням взяти її на роботу посудомийки.
На цій заяві стоїть дата 26 серпня 1941 року. А 31 серпня вона наклала на себе руки. Через три роки на війні помер її син Георгій.
Така страшна доля випала Марині, одній з прекрасних поетес Росії. Вона не збиралася помирати рано і завжди говорила: "Меня хватит на 150 миллионов жизней". Однаково її не пройшлося дожити одного життя.
Loading...

 
 

Цікаве