WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани - Курсова робота

Легенда про короля Артура. Хронологія Артуріани - Курсова робота

бачення світу, яке властиве середньовічній людині. Багато в цій епосі здається ірраціональним суперечливим.
Постійним переплетенням полярних протилежностей: сірого і комічного, тілесного духовного, життя і смерті - невід'ємна риса середньовічного світосприйняття. Такі контрасти знаходили основу в соціальному житті епохи - в непримиримих протилежностях правління і підкорення. Багатства бідності, привілеювання іприниженості.
Середньовічне християнське світобачення ніби знімало реальні суперечності, переводячи їх у вищий рівень надсвітових категорій.
Не можна не відмітити і той фактор, що світобачення у різних верст населення було різним лицарі, міське населення, селяни відносились до дійсності по-різному; що не могло пройти безслідно. Треба згадати, що оскільки грамотність була привілеєм не багатьох в цій культурі автори в основному звертались до слухачів, а не до читачів, відповідно в ній домінували тексти для вимови, а не для читання.
VVV?
Роздумуючи про культурне значення артурівського циклу, не можна не враховувати що самого початку існувало різке розмежування між обробками цих переказів в Англії і Франції.
В Англії завжди зберігався той псевдоісторичний фон, яки привніс в перекази про Артура Гальфрід Монмутський, хоча цей фон постійно видозмінювався і розвивався під впливом французьких обробок тих самих сюжетів. В цей самий час французькі автори віршових і прозаїчних лицарських романів цікавились особистістю героя, різноманітно омальовуючи його пригоди, а також події його особистого життя, і перипетії витонченого і штучного кохання. Крім того, а англ. варіанті завжди відчувається епічний розмах, який зовсім відсутній у французькому варіанті. Ці розбіжності виявляються дуже рано - уже при порівнянні Лайамона, який писав по-англійськи, та Васа, яки писав на нормано-францезькому діалекті обидва автори запозичили сюжет безпосередньо у Гальфріда Монмутського, але роман Васа відрізняється відшліфованістю, стилю в порівнянні з простим народним та епічним Лайамона.
Лаймон, наприклад, постійно пам'ятав, що Артур був не французьким, а британським королем, для Васа це не має ніякого значення. Все, пов'язане з Артуром в Англії спряло укріпленню національного духу. Хоч Круглий Стіл вперше згадується в "Історії бритів" інетер (являє собою) становить розробка сюжету про Артура лай лоном. Це сюжет, в ранньому вар фінті зустрічались уже у валійських переказах, своїм розвитком був зобов'язаний лицарським орденам, які виникли в ХІІ ст. Але він уже асоціюється із легендами про воєнні загони королів або сподвижників феодального "героїчного віку".
У французькому варіанті основним є лицарське начало, яке було невід'мною частиною витонченої атмосфери королівських дворів, які в ту епоху виникали всюди, і слугувало мотивацією різних фантастичних пригод. На противагу цьому Лайамоном акцентуються стародавні мотиви, які звучали ще у валійських переказах. Як істинно епічний поет він пов'язує легенду з кровопролитними битвами за засоби проживання.
Стиль Лайамона досить відрізняється від стилю Васа, що пояснюється різницею в задумає авторів. Так, Лаймон в початкових віршах свого "Бруга" заявляв, що хоче розповісти "про благородне діяння англійців" і ця тема справді є для нього основною. Він любить доблесть, енергію, могутність. Хоробрі промови і героїчні битви, лицарські куртуазні авантюри йому незвичні, а також сентиментальне трактування кохання".
Недивно, що Лаймон трактує одраз Артура зовсім по іншому, ніж Вас. Там, де справа стосується воєнних втіх та забав, "якщо Лаймон не жаліє слів для зображення пишності і блиску легендарного британського королівського двору, то він робить це переважно з патріотичних мотивів для характеристики могутності, сили і слави Британії, а не тільки з живописно-декоративних, естетичних міркувань, які нерідко керували Васом".
Різниця між цими двома авторами виявляється і в тому, що наскільки присутні в їхніх творах релігійні мотиви. Якщо у Лаймо на всі герої тільки захисники християнства, а всі злодії - обов'язково язичники, то Вас намагається, по можливості, не торкатись теми віри і залишитись суспільним письменником.
Одним з найбільш відомих середньовічних авторів, які вертались до артурівської теми, був французький романіст Кретьєн де Труа, Артурівський світ Кретьєна де Труа виник давно, існує досить довго, але не переплітається з реальним світом, а існує у своєму вимірі. Не випадково королівство Логр Артура не має у Кретьєна де Труа чітких меж, не локалізовано.
Артур править там де існує дух лицарства. І навпаки, останній існує тільки завдяки Артуру, який є його втілення і найвищим гарантом. Королівсько Артура стає у Кретьєна д Труа поетичною утопією не соціальною, перш за все моральною.
В своїх романах К.Т. відмовляється від детального опису всього життя героя. Він ніби вибирає з вічної екзистенції артурівського світу типового героя і яркий епізод, якому присвячений роман. По цій причині в романі завжди один герой (і його ім'ям, як правило, названий роман) і один конфлікт, навколо якого і концентрується вся дія. Можна, звичайно говорити не про одного героя, а про одну закохану пару, а жінки займають в романах другорядне місце, хоче деколи вони відіграються дуже важливу роль. Сконцентрованість сюжету навколо одного епізоду в якому діє один герой, приводи до того. Що король Артур, втілення, захисник справжнього лицарства, практично не приймає участі в події. Наскільки герой є молодим, активним і здатним на саморозвиток, наскільки король безмежно мудрий, старий і статний.
Важливою особливістю романів К.Т. є наповнюючи їх атмосфера щасливого кохання возвишеного уявлення про подвиг.
Осмислення кохання і осмислений подвиг "ідуть за руку", вони звеличують людину, стверджують його право на глибокий індивідуальний, неповторний внутрішній світ.
Герой кретьєнівських романі однотипний. Він - лицар, але це не головне, він завжди молодий. Молод Ерек "Ерек і Енида"), який вперше приїжджають до двору короля Артура; Івен ("І вейн, або цилар Лева"), хоч і отримав, уже визнання як член арутрівського лицарського барства, те молодий і основні авантюри у нього ще попереду, не виключенням є Лансеют ("Лансело", або Лицар Телеш") Його характер в його внутрішньому становленні, в русі, хоч і не піддається таким сильним хмінам, як характери Івейна та Ереки. Магістральний сюжет романів К.Т. можна сформулювати так: "молодий герой - лицар в пошуках моральної гармонії". Такі основні особливості артурівського роману Кретьєна де Труа.
Ось так формулюється суть романів Кретьєна де Труав. Дж, Бреттом в книзі "Коротка історія французької літератури": "безкінечні пригоди і подвиги зі зброєю в руках, любовні історії. Одинока богиня темний ліс, жінка на коні, змій гном - все виникає в детальних описах і з трудом може бути названий символікою".Ці романи будуються не на алегоричному чи
Loading...

 
 

Цікаве