WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Психологічний характер героїв у повістях В.Бикова «Альпійська балада» та «Вовча зграя». Конфлікт у творчості В.Бикова - Курсова робота

Психологічний характер героїв у повістях В.Бикова «Альпійська балада» та «Вовча зграя». Конфлікт у творчості В.Бикова - Курсова робота

боях.
З іншого боку, час зводить з новими людьми, з котрими ти ніби йшов різними дорогами життя, а вони виявляються тобі близькими та дорогими… Тому я і залишив "відкритий кінець" - у житті все може бути… Ким він став, цей врятований хлопчик? Нехай читач подумає" [6; 118].
Для читачів образ Платонова - молодшого, у квартиру котрого входить Левчук, не загадка. Деталі, котрими оперує автор говорять проте, що Віктор - син своїх батьків. Три десятки років після війни прибавили Левчуку за його відвагу та героїзм, і врятований ним малий, як видно, всі свідомі роки йшов по життю трудовим шляхом.
Це питання має пряме відношення до "Вовчої зграї" і ширше - до проблематики усього розділу. Для Левчука, який "пройшов вогонь, воду" і ось все стільки років жив мирною працею, все розвалилося, якщо б Віктор обманув його "мрії, думки, передумані за довгі тридцять років - рівно половину свого не дуже вдалого життя". Герой пристрасно сподівається побачити у врятованому ним сині Клави і Платонова людину: він "перш за все повинен бути Людиною", - як заклинання твердить самому собі Левчук, - "він повинен бути кращим".
Тужливо-сумні роздуми про минуле, котрі переслідують колишнього партизана Левчука у мирному житті, - про минуле та сучасне, що переплітаються, де назавжди залишилися дорогі йому люди - Платонов, Клава, Колобов, Грибоєдов, - зовсім не наслідок його рефлексії, песимізму. Певні ситуації війни, у котрих йому якось довелося бути, повністю повірили у його характер. І хоча він цілком щиро вважає, що жодних подвигів у війну не здійснював, хай би була у нього найбільша нагорода, і ту, напевне, без сумнівів віддав би за одну можливість поглянути в очі Віктора. "… Ця зустріч більше, ніж будь-кому іншому, була потрібна йому самому. Він не міг забути те, що тоді пережив, навіть якби і хотів зробити це. Так само, як і ту ніч, коли йому пощастило менше. Тоді за його життя заплатив власним життям інший, і ця дорога плата, як неповернений борг, тридцять років лежала на його совісті".
Все, що було у Левчукові слабкого чи сильного, отримує потребу душі, коли всі її частинки ввійшли у моральну роботу. І для Левчука це рішення було настільки кінцевим, що починати його знову не було сенсу. З роками залишилося одне: влаштовувати допит своїй пам'яті. Вона і привела його через стільки років у велике мирне місто, з приїздом у котре починається авторське оповідання про людські долі, що оголилися під всепроникненим безжальним світлом війни [17; 36].
?
Висновки?
Отже, Василь Биков пише про війну як трагедію, у якій намагається зрозуміти та наповнити сенсом життя, відкриваючи перед читачем свій світ, філософія котрого наповнює душу розуміючому.
Людське життя - ні початку, ні кінця, ні меж, ні горизонтів; усе знаходиться у постійному безперервному русі. Нам, вкусивши від дерева пізнання, властиве стійке відчуття, що світ абсурдний; нас страшить повне загадок буття та його неминуче логічне завершення - смерть. Саме існування - трагедія; зло у світі невичерпне, добро ефемерж, а людина самотня і залишена на розсуд долі, жорстокої і таємничої.
В.Биков психологічно точно показує переживання героя, відкриває читачеві його внутрішній світ, зітканий зі спогадів, то ностальгічних, то байдужих.
Для виявлення повної картини конфлікту у повістях необхідно враховувати спектр основних проблем.
Самотність - про це свідчать роздуми героїв, майже повне усвідомлення розірваності між ними та рештою світу.
Бунт - активна реакція на абсурд; передбачає наявність права на здійснення будь-яких вчинків. В'язень намагається звільнитися, прагне свободи, волі, іншого життя.
Образ коханої - елементи конфлікту у стосунках двох людей, у щирості почуттів, у прагненні знайти сенс, відчути щастя.
Отже, творчість В.Бикова є яскравим прикладом використання екзистенційної естетики у білоруській літературі для зображення героя і конфлікту твору.
Можна сказати впевнено, що перед нами письменник, який творив у дусі екзистенціоналізму, власник зрілого та тверезого розуму та чистого серця. Його світосприйняття самобутнє і допомагає нам очиститися духовно, краще розуміти процеси, що мають місце і у сучасному суспільстві [22; 33].
?
Список використаної літератури
?
1. Адамович А. Горизонты белорусской прозы. М., Советский писатель, 1974. - с.216.
2. Адамович А. Что человек может. - Правда, 1986. - 189 с.
3. Астафьев В. Там, в окопах. Воспоминания солдата. - Правда, 1985. - 76 с.
4. Быков В. Великая академия - жизнь. Беседу вел Л.Лазарев. - Вопросылитературы, 1975, №1. - 65 с.
5. Быков В. Верность дружбе солдатской. - Литературная газета, 1977.
6. Быков В. Произведения. В 2-х т. - М., Советский писатель, 1981. - 312 с.
7. Быков В. Произведения. Избранное. - М., Московский рабочий, 1963. - 176 с.
8. Бондарев Ю. Поиск истины. М., Современник, 1976. - 283 с.
9. Бочаров А. Талант - это ответственность. - В кн.: Бакланов Г. Избранное. М., 1974. - 301 с.
10. Бугаев Д. Глубина и мощь правды. - В кн.: Быков В. Собр.соч. в четырех томах, Т.1. М., Молодая гвардия, 1985. - 271 с.
11. Дедков И. Василь Быков. Очерк творчества. М., Совесткий списатель, 1980.
12. Дедков И. Василь Быков. Повесть о человеке, который выстоял. - М.: Советский списатель, 1998. - 312 с.
13. Эльянивич А. Огненные доли. Книги 70-х о Великой Отечественной войне. С. 192.
14. Зак М. Истоки злободневности. - Искусство кино, 1985. № 8. - 58 с.
15. Залыгин С. Правда о войне и человеке. - Правда, 1984.
16. Золототусский И. Час выбора. М., Современник, 1976. - 232 с.
17. Иванова Л. Соразмерно времени. Проблема формирования социалистического сознания в современной прозе о Великой Отечественной войне. - Москва, 1978, №5. - 36 с.
18. Кардин В. "Давайте после драки поташем кулаками…" - Вопросы литературы, 1986.
19. Коваленко В. Обидность судеб и сердец. Белорусская проза о Великой Отечественной войне в контексте русской и других литератур. - Минск, Наука и техника, 1985. - 198 с.
20. Лазарев Л. По-людски… Дружба народов, 1980, №5. с.258.
21. Лихачев Д. Беседы о далеком и близком. - Известия, 1986, 22
22. Огиев В. Возможности человеческого духа. Василь Быков и его герои. - Юность, 1985, №3.
23. Потапов Н. Непокоренные. О новой повести Василия Быкова. - Правда, 1983.
24. Сартр Жан-Поль. Слова. М., Прогресс, 1966. с.281.
25. Симонов К. Уроки истории и доля списателя. - Наука и жизнь, 1982.
26. Шагалов А.А. Василь Быков. Повести о войне. - М.: Худож.лит., 1989. - 304 с.
Література.
1. Бальзак О. Передмова до "Людської комедії" // Оноре де Бальзак. Твори: В 10 тт - К., 1989 - с.13-15.
2. Затонський Д. Творець людської комедії. К., 1989 с.25-35.
3. Звиняцьковський В.Я., Свербілова Т.Г. Зарубіжна література. - К.: Освіта, 2005. - с.96-150.
4. Коваленко Р. Таємна ціна векаля Анастазі де Ресто // Всесвітня література та культура. - 2000. - №3 - с.45-47.
5. Моруа Андре. Прометей, або життя Бальзака. - К., 1969. - с.100-150.
6. Наливайка Д.С. Оноре де Бальзак. Життя і творчість. - К., 1985 - с.201-209.
7. Пронкевич О.В. Зарубіжна література: Підручник для 10 кл. серед загальноосвіт. шк. - К.: Педагогічна преса, 2002. - с. 94-124.
8. Пронкевич О.В. Зарубіжна література ХІХ ст.. - К.: Зодіак - ЕКО, 2004. - с.65-103.
9. Пузиков А. Рыцари истины. Портреты французских писателей. - М., 1986. - с.
10. Уліщенко В.В. Зарубіжна література. Хрестоматія 10 кл. - Х.: "Світ дитинства", 2002 - с.182-223.
11. Фокс Р. Роман і народ. - М., 1939. с.98-99.
12. Щавурський Б.Б. Зарубіжна література. Посібник-хрестоматія 10 клас - Т. Навчальна книга - Богдан, 2002. - с.107-153.
13. Шахова К.О. Зарубіжна література. К.: Світ знань, 2004 - с.49-70.
Loading...

 
 

Цікаве