WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Аналіз твору: драма «Гостина старої дами» - Реферат

Аналіз твору: драма «Гостина старої дами» - Реферат


Реферат з зарубіжної літератури
Аналіз твору: драма "Гостина старої дами"
Творча передісторія твору. Сюжет драми виріс із незакінченої повісті "Місячне затемнення", над якою Ф. Дюрренматт працював у середині 50-х років. За задумом автора, ця повість мала розповідати про уродженця одного швейцарського села, який через півстоліття повернувся на батьківщину мультимільйонером. Метою подорожі багатія до рідного села була помста землякові, який колись звабив його кохану. За допомогою грубого підкупу головний герой змушує селян мовчки розправитися з давнім ворогом.
У п'єсі "Гостина старої дами" "блудний син", що через десятки років повернувся додому, перетворився на "блудну доньку", але основні складові драматичної інтриги збереглися: скривджене кохання як мотив помсти, підкуп і вбивство як шляхи її здійснення.
Сюжет п'єси. Драма починається з прибуття літньої мільярдерки на ім'я Клер Цаханасян до рідного містечка Ґюлена. Багато років тому вона, як стає зрозумілим з подальшого перебігу подій, пережила найсильнішу у своєму житті любов і найглибшу душевну травму, спричинену цією любов'ю. Коха-ний, бажаючи одружитися з донькою заможного крамаря, покинув її, та ще й скривдив перед судом з допомогою брехливих свідків. Вагітна дівчина, суворо засуджена ґюленською громадою, змушена була поїхати світ за очі. Поневіряння без грошей і професії, з розчарованою душею та розтоптаними почуттями, за умов щоденної боротьби за елементарне фізичне виживання привели дівчину до борделю. Там вона й народила свою єдину дитину, яка, однак, незабаром померла. Згодом привабливу молоду жінку помітив мільярдер Цаханасян. Шлюб із ним відчинив перед Клер двері до респектабельного товариства.
Після смерті чоловіка Клер стає однією з найзаможніших жінок світу й бере у життя реванш. Вона міняє офіційних чоловіків, немов рукавички, колекціонує знайомства зі світовими знаменитостями, задовольняє будь-які свої примхи. Втім, пережита замолоду історія залишила у серці жінки глибокий шрам, біль якого не змогли вгамувати ані розкіш, ані влада. Відтак до Ґюлена пані Цаханасян приводить не ностальгія за "малою батьківщиною", а роками виношений план помсти Ілю - своєму колишньому коханому.
Тим часом мешканці провінційного містечка Ґюлена, що багато років перебуває у стані занепаду, з нетерпінням чекають Клер, розраховуючи на її грошову допомогу. Особливі надії у психологічній "обробці" мільярдерки вони покладають на Іля; у випадку успішних результатів візиту Цаханасян йому обіцяна посада бургомістра.
Одразу ж по приїзді Клер повідомляє, що готова подарувати громаді мільярд, якщо Іля буде вбито. Ґюленці спочатку обурено відмовляються від її пропозиції. "Я почекаю", - промовляє у відповідь на їхній протест стара дама. І справді, упродовж її гостини ґюленці не лише звикають до думки, ніби заради громадського добробуту можна пожертвувати життям одного із земляків, а й поволі загрузають у кредитах, не залишаючи для себе жодної можливості уникнути розправи над Ілем. Зраджують героя навіть його рідні - дружина, син, донька. Лише Учитель та Священик - представники місцевої "еліти", що з огляду на свої професії мають бути взірцями гуманного став-лення до людини, спочатку роблять непевні спроби заступитися за земляка, на якого впав гнів мільярдерки. Проте згодом і вони приєднуються до загалу. Зрештою, збори ґюленської громади одностайно виносять герою смертний вирок. Всією ж громадою ґюленці Іля й вбивають. Задоволена Клер виплачує місту обіцяні гроші й забирає тіло загиблого у заздалегідь привезеній до Ґюлена труні. П'єса завершується гімном, в якому городяни оспівують добробут і процвітання свого міста.
Система образів та проблематика твору. Центральними образами твору є Клер, Іль та ґюленська громада. За всієї життєподібності кожний з цих образів є ще й алегоричним втіленням певної ідеї: Клер уособлює ідею помсти, Іль - спокути "застарілих" гріхів, а в образі ґюленців драматург аналізує причини та наслідки морального неблагополуччя сучасного суспільства. Кожна з цих смислових ліній сюжету у свою чергу порушує низку відповідних моральних проблем.
Чи є суд, що його чинить Клер над Ілем та ґюленцями, справедливим? Чи можна "компенсувати" трагічні злами свого життя відплатою тому, хто в них винний? Чи виправдовуються метою "встановлення справедливості" такі засоби її досягнення, як підкуп та вбивство? Ось питання, що виникають навколо образу Клер.
Проблема моральної відповідальності, що є головною в образі Іля, ускладнюється його конфліктом з міською громадою. Тут перед глядачем відкривається простір для міркувань над станом особистості, яка раптом потрапила у ситуацію відчуження від суспільства, прийняла на себе роль "цапа відбувайла", пройшла через зраду найближчих людей.
А досліджуючи зміни у свідомості ґюленців, Дюрренматт акцентує давнє питання про те, чи можна заради суспільного блага пожертвувати життям однієї людини. До цього додаються проблеми влади грошей у комерціалізованому суспільстві, виродження гуманістичних ідеалів західної цивілізації у штампи суспільної свідомості, якими прикриваються варварські за своєю антигуманною сутністю акції.
При цьому ґюленці, за його задумом, - зовсім не "зграя злодіїв". Вони - звичайні люди; в коментарі до п'єси автор навіть робить дещо епатажне "зізнання", що він не певний, чи не вчинив би так само, потрапивши у схожу ситуацію. Хвиля обурення, що здійнялася серед мешканців міста у відповідь на цинічну пропозицію мільярдерки, була, безперечно, щирою реакцією. Отже, внутрішнє переродження ґюленців було спричинене не "злою природою", а моральною аморфністю, слабохарактерністю, бездумністю, прагматизмом. Вони легко спокушаються на мільярд, бо цей "дарунок" вирішує всі проблеми їхнього злиденного життя. Крім того, городяни наївно вірять, що все владнається й поверне на краще: Клер все одно віддасть обіцяні гроші, а до справжнього вбивства в
Loading...

 
 

Цікаве