WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → М.В. Гоголь у листах А.П. Чехова. - Реферат

М.В. Гоголь у листах А.П. Чехова. - Реферат

М. В.Гоголь у листах А. П.Чехова
В академічному 30-томному виданні літературної спадщини А.П.Чехова 12 томів займають його листи. Їх правомірно називають "другим зібранням творів письменника". Знайомлячись з листами, починаєш зовсім по-іншому розуміти ставлення Чехова до Гоголя, велич Гоголя, його роль у житті та творчості Чехова.
З листів, спогадів, архівних знахідок, документів різного ґатунку, які були надруковані раніше 12-томного видання листів, ми знали, що з творчим світом Гоголя Чехов був знайомий з дитинства. Гімназистом він неодноразово грав його героїв у домашніх і аматорських спектаклях. Не міг всидіти вдома, коли в Таганрозькому театрі ставили гоголівську п'єса. Першою його літературною спробою в драматургії було намагання переробити на трагедію повість Гоголя "Тарас Бульба". А далі, як відомо, ім'я Гоголя в цих документах немов поступово губилося. І тільки повне, 12-томне, зібрання листів Чехова проливає світло: Чехов ніколи не відступав у своїй прихильності до Гоголя, до всього, що пов'язано з його ім'ям.
Серед учителів Чехова були Грибоєдов, Пушкін, Лермонтов, Герцен, Шевченко, Гребінка, Котляревський, Шекспір, Мольєр, Сервантес, Бальзак, Флобер, Бічер-Стоу, Гончаров, Тургенєв, Островський, Салтиков-Щедрин, Лев Толстой та ін. Його цікавили твори Марка Вовчка, Костомарова, Кропивницького, Коцюбинського тощо.
Гоголя він цінував понад усе. За словами Чехова, творчість Гоголя викликала у нього "сплошной восторг" [1, III, 202]. Листи свідчать, що Чехов надзвичайно високо ставив його роль у літературі, в історії російського роману як "родоначальника Тургенєва, Гончарова, Толстого" [1, IV, 307], піклувався, щоб Гоголь був пристойно представлений у бібліотеках та репертуарі театрів.
Одночасно листи Чехова, зібрані разом, уперше яскраво свідчать, що на тлі інших імен (а їх багато) ім'я Гоголя сяє, як зірка першої величини. Виявляється, Чехов так часто звертався до Гоголя, до його образів, творів, так глибоко й детально знав їх, що гоголівські образи стали провідними в його асоціативному мисленні. Рідко коли Чехов обходився у своїх листах без згадки про гоголівських героїв, без використання афоризмів, виразів з його творів.
Прихильність Чехова до жарту загальновідома. Отож, у листах є чимало жартівливих асоціацій.
Друзів і знайомих Чехов інколи називав "Бобчедобчинскими", а то й Плюшкіними, Ноздрьовими, Мижуєвими [1, I, 355; IV, 82, 89, 254; VII, 246; VIII, 249]. Деякий час він мріяв купити будиночок у Полтавській губернії, на батьківщині Гоголя і зазначав, що буде підписуватися: "Полтавский помещик, врач и литератор Антуан Шпонька" [1, II, 316]. Свій будинок у Меліхові називав будинком Коробочки, а себе - "помещик Коробочка" [1, VI, 362; VII, 17, 18]. До чоловічого псевдо письменниці в листах до неї додавав: "Елизавет Воробей" [1, V, 336; VII, 7]. Коли втомлювався і мусив відпочивати, нарікав: "Ничего не делаю, обленился дурацки, как П.П.Петух" [1, VI, 360]. Передаючи вітання друзям та знайомим, просив нагадати про себе таким чином: "Сообщите им, что в таком-то городе живет Петр Иванович Бобчинский" [1, III, 59; VI, 119].
Нерідко порівняння були й серйозними. Відомо, що Чехов постійно допомагав молодим письменникам: ділився досвідом, підказував теми, в листах рецензував твори. При цьому одному з них він скаже: "Знаки препинания, служащие нотами при чтении, расставлены у Вас, как пуговицы на мундире гоголевского городничего" [1, II, 200]. Іншому, захищаючи "прекрасный разговорный язык", зауважить: "Насколько я могу судить по Гоголю и Толстому, правильность не отнимает у речи ее народного духа. Эти "мы-ста" и "шашнадцать" производят на меня всегда впечатление летающих мушек, которые мешают смотреть на ясное небо" [1, V, 33-34]. Зустрівши в оповіданні зайвий образ, скаже: "Не понимаю, при чем тут какая-то Шурочка? Похоже на то, что она пришла, понюхала и ушла" [1, II, 191].
Гоголівські асоціації виникають у Чехова напричуд легко і в різних, навіть несподіваних випадках. Про кримський нічний пейзаж він пише: "Настраивает фантазию на мотив гоголевской "Страшной мести"" [1, II, 294]. Наслідуючи "Записки сумасшедшего", ставить дату у своєму листі: "мартабря" [1, IV, 46]. Від поганого редагування паперів йому "так и шибает в нос департаментским сторожем Михеичем" [1, IV, 41]. Перед від"їздом на о. Сахалін повідомляє: "Что же касается 35000 курьеров, которые скакали ко мне из министерств, чтобы пригласить меня в генерал-губернаторы о. Сахалин, то это просто чепуха" [1, IV, 41]. Під час подорожі на о. Сахалін, пише він, йому зустрічались чи то Ноздрьови і Плюшкіни, чи то Коробочки і Хлєстакови, а деякі міста нагадували "гоголевский Миргород", або "свинью в ермолке и моветон" [1, IV, 82, 89, 93, 98, 114, 119, 321]. Описуючи життя-буття в Меліхові, своє господарство, поведінку гусака, він одразу згадав про Івана Івановича та Івана Никифоровича, про несприйнятність для них слова "гусак". Речення вийшло таким: "Гусак, извините за выражение, ухватил бабу Федосью за платок и повис на ней" [1, V, 81]. Навіть про епідемію холери, яка повільно наближалася до Меліхова у 1892 році, він повідомив у такий спосіб: "Вяла и нерешительна, как Подколесин. Что-нибудь из двух: или она вырождается, или поддается культуре" [1, V, 84].
Асоціації, як бачимо, завжди влучні, дотепні, різноманітні. Коли Чехов лікувався в Ніцці (1897-1898 рр.), художник І.Є.Браз писав його портрет для Третяковської галереї і одночасно портрет М.М.Ковалевського. Чехов не втримався і повідомив останньому: "…третьего дня на портрете Вы были похожи на гоголевского дядю Митяя", а потім заспокоїв: "Теперь, по словам художника, дело вышло на лад, он торжествует" [1, VII,
Loading...

 
 

Цікаве