WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Зороастрійські своди - Реферат

Зороастрійські своди - Реферат

цей уривок написаний ще віршами по 11, 9 і 8 складів в рядку, тут вперше знаходимо яскраво виражену кінцеву риму і початки двох поетичних форм середньовіччя, які дожили до сьогоднішнього дня. Це праобрази масна ви - твори з парною римою (перші три віршовані уривки римуються за схемою аа бб вв) - а чотиривірші римуються по схемі ааа)
Поетична стилістика "Бундахішна" почерпнута з усних джерел. Найбільш характерні для неї прийоми епічної творчості, які зазначені в "Авесті". Склад троп тут трохи інший у порівнянні з її древніми шарами. В "Бундахішні" виступає досить розвинене порівняння. Так, в картині бою Ахрімана з небом, воїни покривають його "как волосы - голову", в картині бою з водою падають краплі дощу "величиной с чашку" і т. д.
Картина світостворення, намальована "Бундахішном", відображений рівень науки того часу, який невіддільний від художньої і творчої. В цій картині привертають до себе увагу наївні, але правильні принципи уявлення про послідовне виникнення трьох царств природи - мінерального, потім рослинного і тваринного. Найвищим творенням є людина.
"Суперечки" в міфології древніх іранців, які живляться зороастрійським вченням, не сприяли ствердженню авторитету державної церкви. Тому і була прийнята спроба привести в систему всю суму космологічнихзнань. Не дивлячись на такий, чисто класовий задум роботи і релігійне звучання своду в цілому, він все ж мав велике значення. Наскільки можна судити за пам'ятками, які дійшли до нас, в релігійній літературі зороастризму вперше була зроблена спроба створити свод на більш, або менш спільні тему і сюжет.
Другою пам'яткою релігійного характеру є "Меногі Храд" ("Божественний розум" або "Дух розуму"). Тракт розвивав етичне вчення зороастрійської релігії. Він призваний показати шлях "істини" до "спасіння душі". В діалозі між мудрецем і "Духом розуму" розкривається існування добрих і злих вчинків. При цьому в поняття "добрих" входить дотримання єдності благих думок, слів і справ, інших приписів зороастрійської релігії.
Важливе місце в книзі займають і питання "хорошего управления" трактованого в дусі зороастрійської етики.
Всі твори заключено в рамку, в якій мова йде від першої особи. В розмові мудреця з "Духом розуму" серія запитань замінюється серією відповідей. Для доказів того чи іншого положення даються вказівки на слова міфологічних чи легендарних авторитетів або приводяться міфи і сказання. Так, для доказів того, що "разумный", який виконує "заветы Зороастра", обов'язково потрапляє в рай, говориться наступне: Гайомард, Зардушт (Зороастр), Гуштасп потрапили в рай, а Джамшид і Фаридун - ні, бо по "неразумию" не були досить благочестивими. В такому ж зв'язку проводяться космогонічні міфи, які перераховують, як і в "Авесті" головні їх подвиги, характеристики персонажів.
Стиль "Меногі храд" змінюється в залежності від джерел, які лежать в основі того чи іншого розділу. Тому в ряді з елементами писемної традиції пам'ятка відбиває в певному степені і усну (народно-епічну і ораторську).
Третьою важливою пам'яткою літератури релігійного характеру є свод "сведений" про традиції, доктрини та історії зороастризму - "Денкард" ("Деяние веры"). Як і "Бундахішн", він відноситься до IX ст. н. е. цей свод складений з певною полемічною ціллю: показати переваги зороастризму перед християнством, іудаїзмом і маніхейством, і тим самим закріпити єдність трону і вівтаря - оплота "правой" віри. Головний удар тут направлений проти маніхейства і його засновника Мані. Боротьбі з його ідеями, в особливості, з потребами майнової рівності, посвячено десять спеціальних заповідей. Вчення Мані представлено в них в спотвореному вигляді, а сам Мані іменується девом брехні - Друджем. В одній із заповідей говориться:
"Мані проповедовал, что люди должны на этом свете непрерывно заниматься грабежом чужой собственности и доброго скота и таким образом погубить человеческий род"
Ідеологія правлячих соціальних груп пронизує весь твір. Такі проповіді покірності і набожності, звернені до "бідного люду", обіцянки райського блаженства за земні страждання, похвала правителів і жерців. Характерно, що останнім приписується духовна природна досконалість небагатьох обраних.
В пам'ятці проглядає погано схована зневага до народних мас і робить ся спроба довести "законність соціальної нерівності". З цією метою приводяться міфи про царювання Їми, коли ця нерівність нібито не існувала.
Дидактичний елемент є у всіх книгах цього обширного тракту, але одна з них - шоста цілком складається з порад і настанов, наданих головним чином у формі афоризмів, які складаються за типом народного прислів'я і приказки. Такий, наприклад, афоризм, який виражає основну ідею свода: "Столбовая дорога - это религиозность, а обителью (будет) рай". В цей же час для дохідливості і доказів ідей, які проповідуються в "Денкарді" залучається загальнонародне наслідування. Тут багато посилань на міфологічних і легендарних героїв, приводяться сюжети міфів і оповідей.
Таким чином, всі три пам'ятки, не дивлячись на різноманітні запитання, і відтінки їх втілення, в деякій мірі належать до "Авести", в різній степені зберігаючи її особливості - злиття елементів науки, релігії, етики, мистецтва, різних літературних жанрів. Оскільки з часів оформлення цих сводів відбулися великі зміни по відношенню до літературних жанрів і в розвитку мови (до IX ст. н. е. середньоперська мова стала вже мертвою), то треба зробити висновок, що пам'ятки релігійного характеру створювались під відомим впливом "Авести" і її середньоперських перекладів.
Література
1. Никитина, Поэвская, Познеева. Литература древнего Востока. - М., 1962г.
2. Дж. Хинелс. Космическая битва Зороастризма / у кн. Религии мира
3. Религия Ирана / у кн. Токарев. Религия в истории
народов мира. - Изд. ІІІ
4. Бойс, Мери. Зороастрийцы. Верования и обычаи - Изд. ІІ - М., 1988 г.
5. История всемирной литературы в ІХ томах - М., 1983 г. (Т.1)
6. Васильев Л.С. История религии Востока - Изд. ІІ - М., 1988 г. - 415с.
7. Религии мира. История и современность /Ежигодник - М., 1987г.
8. Гук С. Т. Мифология Ближнего Востока - М., 1991 г. - с.184.
9. Библиотека всемирной литературы. Поезия и проза
Древнего Востока. - М. - Т.1 - 1973 г.
Loading...

 
 

Цікаве