WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Проблематика вивчення пообразного аналізу тексту в школі - Реферат

Проблематика вивчення пообразного аналізу тексту в школі - Реферат

матеріал. Через образи читач дістає уявлення навіть про тих людей, явища, предмети, яких ніколи не бачив, глибше і повніше осягає знайоме - в цьому пізнавальний сенс образу.
Не варто забувати, що тема, ідейно-художня вартість, образи - усі компоненти, що становлять цілісність естетичної структури твору, осмислюються учнями у зв'язку з розвитком сюжету, що, безперечно, вимагає уважного, вдумливого читання, глибокого розуміння прочитаного, а це, в свою чергу, сприяє формуванню навичок відчуття стилю автора, його мови, поетики художнього втору в цілому.
Найчастіше у шкільній практиці використовується пообразний шлях аналізу. Це зумовлено тим, що в центрі кожного художнього твору - образ або система образів людей, тварин, речей чи інших істот, створених фантазією автора.
В художньому творі все змальовується за допомогою образів: люди, події, предмети, явища, тощо. В зв'язку з цим літературознавці розрізняють образ-колектив, образ-персонаж, образ-подія, образ-предмет, образ-явище, образ-пейзаж, образ-переживання тощо. З усього твору або якоїсь значної частини його перед читачем постає образ епохи, образ нації, образ якоїсь етнічної групи людей тощо [13;157].
Застосування пообразного шляху аналізу художнього твору має і деякі недоліки, адже в шкільній практиці аналіз тексту часто деякими вчителями зводиться до поділу на позитивних і негативних героїв.
Саме поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри може сприяти зацікавленню учнями літературою. Так при вивченні твору Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха" варто неоднозначно підходити до аналізу образу героїні - як малої пустунки, яка не хотіла ходити до школи, але водночас і як доброї, щирої і товариської дівчинки.
Власне розпочинати пообразний аналіз тексту в школі варто вже при вивченні такого жанру літератури як казка.
Деякі вчителі вважають, що справжню особистість можна виховувати лише на справжній літературі, під якою розуміють романи, поеми, драми. А до казки ставляться як до чогось обов'язкового лише для певного віку.
З цікавістю читаються казки, які не тільки розважають, а й змушують юного читача замислитися над проблемами реального життя - вибором чесного шляху, самотністю, вірністю друзів. Вчитель пропонує учням для аналізу таку казку, як "Попелюшка" Шарля Перро. В даному випадку учні легко зможуть відтворити образи Попелюшки, її мачухи і зведених сестер, скласти порівняльну таблицю, в яку запишуть цитати з казки. Таким чином діти на практиці легко відтворять теоретичний матеріал, адже вивчення казки потребує використання на уроках ігрових елементів, а школярі часто саме за допомогою гри краще сприймають матеріал.
Учні вчаться складати порівняльну характеристику героїв, її можна здійснювати двома способами. Або спочатку складається характеристика кожною героя окремо, а потім зіставляється, або, керуючись готовим планом, виявляються особливості одночасно обох дійових осіб.
Велику роль у створенні будь-якого образу має художня деталь - характерна риса, подробиця, яка надає образові особливої виразності, життєвості, переконливості. Зображуючи зовнішність персонажа, картини природи, вигляд помешкання тощо, письменник не описує все до найменших дрібниць. Достатньо виділити лише найхарактерніші деталі (дві-три), щоб образ у всій своїй повноті й багатогранності постав перед духовним зором читача [13;164].
Процес створення типових образів може йти різними шляхами. Переважна більшість типів світової літератури створена, так би мовити, конструктивно. Спостерігаючи багатьох людей певного соціального прошарку чи певної місцевості, письменник поступово виділяє те, що типове для даних великих колективів, і за допомогою художнього домислу створює одиничний характер.
Типове та індивідуальне в характері тісно переплетені, злиті, - якщо відділити індивідуальне від типового, то образ зруйнується. Типові риси надають, як правило, образові-характерові соціальної значимості, а індивідуальні допомагають чіткіше окреслити образ, від чого типовість набуває особливої життєвості, переконливості і повноти. Типовість обставин вимагає історичної, побутової, етнографічної правдивості їх. У високохудожньому творі типовими є не лише дійові особи та події, а також пейзажі, інтер'єри, художні деталі.
Отже , аналіз художноього тексту на уроках зарубіжної літератури в школі викликає необхідність навчити та вдосконалити поняття про пообразний шлях , як один із видів аналізування твору в старших класах.
Розділ II. Пообразний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури в старших класах
Роботі над художнім твором, що вивчається текстуально, передують вступні заняття, завдання яких активізувати й збагатити знання учнів певного змісту, відновити відповідні життєві враження, викликати потрібний настрій, збудити інтерес до твору, бажання його прочитати, розібратись у ньому, а також привернути увагу школярів до таких важливих моментів тексту, які під час читання можуть бути не помічені ними. Тільки внаслідок такої підготовки твір буде сприйнятті у процесі першого читання зі жвавою цікавістю, його зміст засвоюватиметься свідомо, збудить відповідні переживання, дасть нові знання, виховуватиме морально й естетично.
Сучасна шкільна програма з літератури побудована таким чином, що старшокласники володіють значним за обсягом термінологічним словником, який дозволяє їм оперувати основними літературознавчими категоріями та поняттями. Власне, в старших класах можна спробувати застосувати різні способи аналізу тексту.
Відомо, що літературознавці розрізняють різні шляхи аналізу художніх творів, теоретично осмислені нашою наукою: пообразний, проблемно-тематичний, "за сюжетом" ("за автором", послідовний), композиційний, мовно-стильовий. Усі ці шляхи передбачають проведення аналізу на належному науково-методичному рівні, з метою забезпечення цілісного сприйняття виучуваних творів, повного, свідомого засвоєння їх морально-естетичних багатств. [13;7].
Учні старших класів мають чітко розрізняти, що пообразний аналіз художніх творів зосереджує увагу на роботі над образами-характерами, проблемно-тематичний на розкритті проблем соціального, філософського, морально-етичного характеру, поставлених письменником; композиційний - на виявленні особливостей побудови твору; мовно-стильовий - на роботі надлексико-стилістичними багатствами твору.
Для реалізації пообразного аналізу характерні такі прийоми:
- спостереження над текстом з метою добору матеріалу для характеристики образу персонажа, встановлення його структури, зокрема визначення провідних рис вдачі; з'ясування мотивів поведінки: виявлення використаних письменником прийомів творення образу тощо;
- здійснення індивідуальної, групової, порівняльної характеристики героїв виучуваного твору (усно чи письмово);
- зіставлення однотипних і контрастних характерів одного чи різних творів: з'ясування місця й значення дійової особи у виучуваному творі, доробку письменника, в літературному процесі [16;7].
Наприклад, уміння зіставляти два образи-персонажі одного (чи різних) творів складається з таких:
- уміння дібрати з художнього тексту матеріал для характеристики кожної з цих дійових осіб;
- осмислити його;
- скласти план;
- відтворити у своїй уяві кожний із образів в єдності їх зовнішніх і внутрішніх рис;
- зіставляти характери з метою виявлення спільних і відмінних рис;
- виведення висновків [16;8].
Досліджувати текст вимагають і завдання такого характеру: відтворити словесний портрет героя і визначити, які деталі цього портрета дані в тексті твору, які домалювала уява учня; в якомусь уривку
Loading...

 
 

Цікаве