WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Ежен Йонеско - Реферат

Ежен Йонеско - Реферат

тоталітарних режимів, що знищували цілі народи, і закінчуючи невинними спортивними іграми, які збирають на стадіонах натовп
глядачів, доведених до істерії. Незалежно від миролюбної чи агресивної спрямованості, переконував французький письменник, дух колективізму розчиняє особистість, вбиваєіндивідуальність, а відтак - і людське єство.
Феномен знеособлення людей набуває трагііронічного гротескного забарвлення у п'єсі "Носороги", в основу якої покладений абсурдно-фантастичний сюжет масового перетворення людей на носорогів.
На тлі цієї пошесті лише головний герой, Беранже, зберігає свою людську подобу, через що й потрапляє у ситуацію протистояння натовпу.
Поштовх до написання твору, зазначав автор, надали враження французького письменника Дені де Ружмона від демонстрації нацистів на чолі з Гітлером у Нюрнберзі 1936 р. "Дені де Ружмон, - розповідав Йонеско, - бачив цей натовп, який поступово поглинала якась істерія. Здалека люди з натовпу, як шалені, вигукували ім'я цієї страшної людини. Гітлер наближався, і з його наближенням зростала хвиля психозу, що захоплювала дедалі нових людей. Цей безум, ця маячня спочатку здивували оповідача. Однак, коли Гітлер підійшов ближче, він і сам відчув, що безум от-от захопить і його, що він "наелектризований" заразною маячнею. Він уже готовий був піддатися цій марі, але тут щось піднялося з глибин його єства і почало протидіяти колективному урагану... У цей момент повстало все його єство, все те, що було "ним", - жодних аргументів проти, розум був ні до чого".
Розповідь очевидця містила - в стислому і ще не "зашифрованому" вигляді - зародок задуму "Носорогів". У ній простежуються тенденції, які виокремилися в п'єсі у дві провідні темати-ко-сюжетні лінії - розвиток колективної істерії (у драмі - пошесть "оносорожування") та ірраціональний опір одинака масовому психозу (у драмі він утілився в образі Беранже). Утім, слід зауважити, що змальовуючи бунт головного героя проти хвороби жахливого "омасовлення", драматург певною мірою спирався і на власний досвід. Адже, перебуваючи всередині процесу "колективістських мутацій" свідомості співгромадян у Румунії 30-х років, він усвідомив високу ціну самозбереження особистості.
Для розуміння проблематики та поетики "Носорогів" важливо мати на увазі її літературний контекст. З-поміж літературних чинників, що вплинули на художню своєрідність п'єси, Е. Йонеско називав "Перевтілення" Ф. Кафки. Ця новела була прочитана ним під дещо несподіваним кутом, а саме, як історія пробудження "чудовиська" у звичайній людині. Таке сприйняття кафківського твору збіглося з провідною у художньому світі Йонеско емоцією здивування і людською природою, в якій причаїлися тваринні інстинкти, і історією, що з давніх-давен і до сьогодні повниться жахливими виявами людських звірств. Відповідно до такого тлумачення метаморфози кафківського героя, драматург розгорнув на сцені яскраве видовище колективних "перевтілень" - масовий тріумф "чудовиськ", які вивільнилися з глибин людських індивідуальностей.
Цим, до речі, п'єса Йонеско відрізнялася від близького їй епохального літопису чуми, створеного А. Камю, де пошесть була інакомовним утіленням насамперед абсурду зовнішнього. Йонеско ж наголосив на абсурді, притаманному внутрішньому світові особистості. Показуючи широким планом перетворення на носорога героя на ім'я Жан, драматург відтворює динаміку росту "внутрішнього чудовиська" і його остаточної перемоги над цивілізованою і гуманною частиною особистості. У гаслах про пріоритет первісної сили над цінностями моралі та культури, які проголошує цей герой під час свого перевтілення, лунає відгомін ніцшеанської ідеї "надлюдини".
Отже, вигадане французьким драматургом "оносорожуван-ня" постає поряд із такими знаковими метафорами модерністської літератури, як перевтілення Грегора Замзи у Кафки та оранська чума у Камю. Так само, як її попередниці, ця метафора не зводилася до однозначного тлумачення. Скажімо, до інакомовного зображення фашистської навали. Йонеско по-переджав: ""Носороги", - звичайно, антифашистська п'єса, однак це ще й п'єса, спрямована проти всіх видів колективної істерії і проти тих епідемій, що вбираються в шати різноманітних ідей та розумності, залишаючись при цьому небезпечними епідемічними захворюваннями..." Отже, "оносорожування" - це й сліпе служіння людських "мас" ідеї революції, і тоталітаризм будь-якого ґатунку, і конформізм, який набуває розмаху суспільного явища, і навіть мода або єднання спортивних чи музичних "фанів" на стадіонах. Інакше кажучи, це узагальнення розмаїтих форм "омасовлення". І не самі по собі ці форми цікавили драматурга (розбіжності між ними у п'єсі іронічно представлені різницею між одно- і дворогими носорогами), а власне сутність процесу колективних мутацій.
Простежуючи етапи цього процесу, Йонеско відкриває у нібито абсурдній навалі "оносорожування" певну логіку, яка відображає закономірності поширення будь-якої колективної ідеї. Розповсюджуючись ушир і в глиб суспільства, захоплюючи спершу тих, хто легко піддається спокусі "омасовлення", далі - горезвісну більшість, що з покірністю стада прямує за ватажком і, врешті-решт, "останніх з могікан", які начебто сподівалися вистояти перед хвилею знеособлення, пошесть знищує всі цінності людського життя. Обов'язок і дисципліна, декларовані Жаном, віра Логіка у всесилля розуму, політичний активізм Ботара, пріоритет комфорту, обраний Дударом, ідея чесного служіння порядку, що її сповідує Папільйон, - все це з легкістю опереткових декорацій ламається під натиском "оносороженої маси". Йонеско демонструє на сцені парад збанкрутілих "сенсів життя", їхнього переродження у шаблони суспільної думки. За його логікою, саме мислення
стереотипами робить людину сприйнятливою до колективістських ідей. І вистояти під натиском колективної істерії може лише людина, свідомість якої не спотворена стереотипами.
Такою людиною у п'єсі постає Беранже. Його бунт - не прикритий жодними гаслами, не підтриманий жодними доказами "здорового глузду", не зігрітий жодними надіями, інтуїтивний і природний, майже по-дитячому наївний, надихається природженою нездатністю бути "елементарною часткою" "оносороженої маси". Цей бунт і є вищим виявом людяності, адже він стверджує індивідуально-неповторну своєрідність особистості.
"Мене вражає успіх цієї п'єси, - одного разу поділився своїми сумнівами драматург. - Та чи розуміють її люди як слід? Чи розпізнають у ній той страхітливий феномен омасовлення, про який я говорю? А головне, чи всі вони є особистостями, які мають душу, єдину і неповторну?" Над цими запи-таннями не завадить замислитися і сьогоднішньому читачеві "Носорогів".
Loading...

 
 

Цікаве