WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Життєвий і творчий шлях Ганса Сакса (1494-1576 рр.) - Реферат

Життєвий і творчий шлях Ганса Сакса (1494-1576 рр.) - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Життєвий і творчий шлях Ганса Сакса (1494-1576 рр.)
Доля і літературна спадщина одного з найвизначніших німецьких поетів XVI століття Ганса Сакса (1494-1576) представляють великий інтерес для дослідження. Поет-бюргер, мейстерзингер, драматург - Сакс безсумнівно є ключовою фігурою в розвитку і становленні літератури німецької Реформації.
Ганс Сакс виявив себе тонким самобутнім художником. Великий жанровий діапазон його поетичної творчості: мейстерзингерські пісні, духовні пісні і вірші, повчальні шпрухи, "історії" (легенди), байки, полемічні (прозаїчні) діалоги, веселі шванки, зворушливі "трагедії", повчальні "комедії", кумедні фастнахтшпілі, у яких він без зусиль перевершив усіх своїх попередників і сучасників.
Літературна спадщина Ганса Сакса велика. Кількість написаного ним склало 208 драматичних творів, 4275 мейстерзингерських пісень і 1700 шпрухів, байок, шванків і легенд, тобто 34 власноручно написані томи (Wendler).
Більшість німецьких дослідників підкреслює винятковий поетичний талант Ганса Сакса, називаючи його "реформатором у поезії подібно Лютеру в релігії і Гуттену в політиці" (Lutzelberger). Він зумів з'єднати бюргерські художні традиції Середньовіччя з ідеями Реформації й античних переказів і створити справді народні добутки.
Протягом сторіч творчість Гансу Сакса привертала увагу насамперед німецьких літераторів і вчених-літературознавців. Німецькі письменники і поети, зокрема письменники-просвітителі Віланд ("Ганс Сакс", 1776) і Лессінг незадовго до своєї смерті, відзначали особливу значимість творчості Ганса Сакса в історії німецької літератури і виступали за відродження його літературної спадщини. Поезія "Буря і натиск" в особі Якоба Рейнгольда Ленца, Фрідріха Максиміліана Клінгера, Генріха Леопольда Вагнера і молодого Ґете зверталася до літературного жанру фарсу, до фастнахтшпілю в стилі Ганса Сакса.
Після появи вірша Ґете "Поетичне покликання Ганса Сакса" (1776 р.) виходять роботи про життя і творчість нюрнберзького поета, які носять переважно літературознавчий характер і відбивають різні сторони творчості поета. За останні сто років германістами написано близько 30 дисертаційних робіт, присвячених літературній творчості Ганса Сакса.
Літературна спадщина Гансу Сакса досліджувалося багатьма вченими зарубіжжя і Росії. Так, ще в 1840 р. у журналі "Пантеон" з'явилася стаття Г.Блаза "Ганс Сакс, черевичник-поет". Під таким же заголовком вийшла в 1875 р. невелика робота Б.Краєвського.
Ще в двадцяті-сорокові роки ХХ століття Борис Пастернак робив чудові переклади мейстерзингерських пісень, шванків і фастнахтшпілів Сакса, випереджаючи їх невеликими передмовами про знаменитого німецького поета-шевця.
У творчості Г. Сакса знаходять місце усі форми впливу фольклору, що насамперед помітно на поетичних жанрах: трансформувалися численні види пісні: любовна, хвалебна, духовна, мейстерзингерська пісня, причому особливе місце належить духовній пісні, яка виникла в Німеччині з метою доведення релігійних ідей до свідомості народних мас. Сакс слідом за Лютером складав чи обробляв псалми і перекладав Старий і Новий Завіт у духовні вірші і протестантські пісні.
Випливаючи традиції дотримання 32-х правил написання віршованого тексту до мейстерзингерської пісні, Сакс вніс істотні зміни в її зміст і жанр: ще на зорі своєї поетичної діяльності, у 1515 році, він виступав у захист творчих прав поета, ратуючи за розширення тематики мейстерзингерських пісень ("Відмінне наставляння, про що повинен думати співак"), він додав їм світський зміст, поряд з релігійним; розширив канонічну тематику, послабив регламентацію вимог до форми (допускаючи зміну мелодії від строфи до строфи, більш вільна побудова вірша).
Байка, один з розповсюджених фольклорних жанрів, також трансформувалася у творчості Сакса головним чином шляхом її завершення повчальний кінцівкою.
У становленні поетичної творчості Сакса велика роль шпрухової і дидактичної поезії, які склалися під впливом фольклору. Сакс використовував віршовану мову шпрухів - кніттельферс і народна мова, розширив тематику, яка орієнтує на сучасні проблеми, створюючи злободенні твори.
У шпруховій поезії Сакса цікавий освітньо-пізнавальний зміст ("Про виникнення Богемської землі і королівства", "Шпрух про сто тварин з описом їхньої породи і властивостей", "Шпрух про сто птахів" і ін.) визначеність ідеології.
Німецький шванк, як фольклорний жанр, традиційно присвячений до сміхової (карнавальної) культури, був істотно збагачений Саксом новими сюжетними формами, сучасним змістом, тенденцією до індивідуалізації персонажів ("Куховарка - ласуха").
Внесені були Саксом новаторські зміни у веселий народний фарс, у фастнахтшпіль ("Висиджування теляти", "Витяг дурнів", "Школяр у раю" і ін.). Суть змін - зм'якшення грубого гумору, турбота про розвиток дії і жвавості характеру. Саме під пером Сакса фастнахтшпілі ставали драмою в жанровому змісті. Фольклорні джерела органічні для творчості Сакса, додаючи йому специфічні якості.
М. Сакс спирався на досвід своїх попередників і сучасників, продовжуючи розвивати й удосконалювати популярні жанрові форми бюргерської літератури - мейстерзингерську пісню, шпрух, шванк і фастнахтшпіль.
Бюргерська література - особливий шар німецької літератури XV-XVI ст., що зробив вплив на її демократизацію, розвиток розмовного стилю літературної мови, формування багатьох літературних жанрів, близьких до національного мислення по концептуальності та ідейно-естетичній основі (шванк, фастнахтшпіль).
Необхідно підкреслити створення в бюргерській літературі передумов для формування творчих методів, зокрема реалізму.
Типологія творчості Г. Сакса виглядає в такий спосіб:
1. Дидактична лірика - духовні пісні, мейстерзанг;
2. Сміхова поезія - комічні байки, шпрухи, шванки, фастнахтшпілі;
3. Драматургія - історії (легенди), полемічні (прозаїчні) діалоги, мейстерзингерська драма ("трагедії" і "комедії"), фастнахтшпілі (карнавальні п'єси).
Мейстерзанг, будучи відправною точкою творчості Г. Сакса, був тісно зв'язаний з іншими жанрами його творчості. Сакс був, безсумнівно, самим обдарованим нюрнберзьким мейстерзингером, про що свідчить його прижиттєва популярність, перетворення його новаторських досягнень у цьому жанрі в традицію для німецьких авторів. Усі жанри відрізняються спільністю комічного початку, віршованою мовою викладу.
Сакс розширив тематику мейстерзанга за рахунок античних, середньовічних і сучасних літературних джерел.
Він не був строгий у відношенні правил поетики і мелодії пісень: уводив колоритні життєво правдиві деталі, використовував усю гаму відомих
Loading...

 
 

Цікаве