WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Іспанська поезія епохи Відродження - Реферат

Іспанська поезія епохи Відродження - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Іспанська поезія епохи Відродження
ПЛАН
Вступ
1. Суспільно-політична атмосфера Іспанії епохи Відродження
2. Основні риси іспанської поезії Відродження
3. Найяскравіші поетичні твори іспанської поезії доби Відродження
Список використаної літератури
Вступ
У зародженні іспанської поезії велику роль відіграв Гонсальво де Берсео (прибл. 1180 р. - 1246 р.), автор релігійних і дидактичних творів, а основоположником іспанської прози прийнято вважати короля Кастилії і Леону Альфонса Х Мудрого (1252-1284), який залишив ряд історичних хронік і трактатів. У жанрі художньої прози його справу продовжив інфант Хуан Мануель (1282-1348), автор збірки новел Граф Луканор (1328-1335). Найбільшим поетом початкового періоду кастильської літератури був Хуан Руїс (1283 - прибл. 1350), що створив Книгу благої любові (1343).
Вершиною середньовічної іспанської поезії стала творчість лірика Хорхе Манріке (прибл. 1440-1479). Доба Раннього Відродження (початок XVI ст.) позначена італійським впливом, провідником якого став Гарсіласо де ла Вега (1503-1536), і розквітом іспанського рицарського роману. "Золотим віком" іспанської літератури прийнято вважати період із середини XVI по кінець XVII ст., коли творили Лопе де Руеда (між 1500-1510 - прибл. 1565), Лопе де Вега (1562-1635), Педро Кальдерон (1600-1681), Тирсо де Моліна (1571-1648), Хуан Руїс де Аларкон (1581-1639), Франсиско Кеведо (1580-1645), Луїс Гонгора (1561-1627) і, нарешті, Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616), автор безсмертного Дон Кіхота (1605-1615).
Важливим і загальним моментом для всієї європейської поезії епохи Відродження було те, що вона відірвалася від співочого мистецтва, а незабаром і від музичного акомпанементу, без якого була немислима народна лірика середньовіччя, а також мистецтво лицарських поетів - трубадурів і мыннезингерыв.
Ціною зусиль сміливих реформаторів поезія стала областю строго індивідуальної творчості, у якому нова особистість, породжена в бурях Відродження, розкривала свої відносини з іншими людьми, із суспільством, із природою.
1. Суспільно-політична атмосфера Іспанії епохи Відродження
Література Відродження в Іспанії тісно пов'язаній своєю культурою з Іспанією і підвладній їй з 1581 по 1640 рік, розвивалася в складних і своєрідних суспільно-політичних умовах. Від самого початку формування іспанського королівства в країні існували обставини, що сприяли обмеженню королівської влади. Передовсім країна була роздріблена на окремі королівства, які створювалися в різний час у міру відвоювання іспанської території від маврів. У ході реконкісти складалися й утверджувалися народні закони і звичаї, посилювалася могутність дворянства, і це послаблювало владу короля.
Обмежували королівську владу і міста, які відігравали велику роль у боротьбі з маврами, мали незалежність і значні права. Особливо розвинутими були торговельні міста на узбережжі Іспанії, оскільки вони підтримували тісні зв'язки з Італією. Уже в XVI ст. представники міст становили наймогутнішу частину кортесів - дорадчого органу, що створився в Іспанії ще в XI ст. і складався з представників дворянства, міст і духівництва. Спроби посилення королівської влади у XV ст. викликали опір аристократії, який в середині XV ст. виливається у повстання проти короля Хуана II і його фаворитів, а згодом проти короля Енріке IV.
На початку XVI ст. рішучу спробу централізувати країну і замінити феодальну монархію абсолютною здійснив Карл І.
Ліквідація королівською владою древніх вільностей збігалася зі зростанням зовнішньої могутності Іспанії, яка згодом стала першою колоніальною державою, найбільш впливовою країною Європи.
Справжньої державної єдності іспанський абсолютизм не здійснив і не міг надійно забезпечити могутність країни. Ні пограбування колоній, ні потік золота з Америки монархія не зуміла використати для розвитку національної економіки, яка неухильно занепадала. Товарів у країні виготовляли мало, бо їх переважно ввозили; у зв'язку з цим занепали промисловість, землеробство, тваринництво, відбувалось масове зруйнування й зубожіння селянства, дрібного дворянства (ідальгії).
Головною опорою абсолютизму були армія і католицька церква. Сотні тисяч священиків і ченців боролися з усіма проявами свободи і вірно служили інтересам монархії. Іспанія стала батьківщиною єзуїтів, країною найжорстокішої інквізиції, найповнішим на той час втіленням католицької реакції.
Авантюрна зовнішня політика абсолютизму розбещувала населення, відвертала увагу від плідної праці всередині країни і вселяла надію на легке збагачення в колоніях і підлеглих європейських країнах (Фландрії, Італії) шляхом військової служби.
Хиткість основ іспанської монархії проявилася уже в кінці XVI ст. Саме в цей час біля берегів Англії було розгромлено іспанський флот "Непереможну Армаду" (1588), вибороли свою свободу Нідерланди, припинився потік золота з Америки. Національна економіка до того часу була вже зруйнована, народ зубожів, посилилася реакція. Іспанія втратила свою могутність.
Такі соціально-історичні процеси і визначали характер розвитку гуманізму в Іспанії і особливості літератури.
2. Основні риси іспанської поезії Відродження
Перехід від Середніх віків до Відродження охоплює в Іспанії кінець XIV- перші три чверті XV ст. У цей час інтенсивно розвиваються народна поетична творчість і придворна аристократична література. В народній поезії XV ст. провідна роль належить романсу. Це ліричний або ліро-епічний вірш, який розвинувся переважно на грунті реконкісти і пройнятий духом патріотизму і незалежності. Згодом романс засвоюється також аристократичною поезією, йому належатиме помітна роль у розвитку літератури Відродження.
У XV ст. Іспанія була тісно пов'язана з Італією і досить добре ознайомлена з її культурою. Досвід італійської літератури, особливо творчість Данте, Петрарки і Боккаччо, засвоюється придворною літературою. Під сильним впливом Петрарки створюється в цей час в Іспанії сонет (маркіз де Сантільяна), з'являються в аристократичній літературі дидактичні поезії, алегоричні твори, епічні поеми, твори сатиричного характеру.
Наприкінці XV
Loading...

 
 

Цікаве