WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Рудaкі – таджицький поет - Реферат

Рудaкі – таджицький поет - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Рудaкі - таджицький поет
Абуабулло (Абудьхасана) Рудакі називають "Адамом поетів" таджицько-перської літератури. Вік вважається основоположником усіх ірашдаовних літератур. Мова його віршів стала літературною нормою фарсі.
За переказами і легендами" яких не бракує в таджиків та інших іраномовних народів, він створив мільйон триста тисяч віршованих рядків (у персів так вели облік поезії). До нас дійшла лите незначна кількість з цього великого багатства - близько кількасот, Деякі з творів віднайдені в наш час, що разом складав всього до двох тисяч рядків. Але й незначна частка творчості цього дивовижного майстра ехідної поезії вражає красою різноманітної поетичної форми та глибиною змісту. Для його творчості типові такі риси; фундаментальність думки, філософські висновки, гуманізм, високохудожня образність при надзвичайній простоті.
Ця велика художня цінність втілена, а чотирьох поетичних жанрах; касида, газель, рубаї, кит'а/
У його біографії багато невідомого. За постановою Всесвітньої Ради Миру у 1958 році відзначалось 1100-ршчя від дня народження Рудакі. Питання сгцр-не: чи він народився у 858, чи 880 році. Помер у 941 році. А місце народження і могилу встановлено точко. Це близько 150 кілометрів від столиці Таджикистану Душанбе в селищі Ігянджрудак/
Легенда донесла до нас, що один із кращих поетів Давнього Сходу народився сліпим; Б іншій легенді розповідається, що його осліпили, можливо, мусульманські реакціонери; в третій - що він був сліпий на одіне око. Усі три версії вчитель може використати в своїй розповіді про Рудакі.
Дитинство майбутнього поета пройшло в рідному селі Рудак поблизу скелястого підніжжя Зеравніанського хребта у північній частині сучасного Таджикистану (бажано показати на карті). Хлопчиком він виявив значні здібності до поезії та музики, відзначавcя сильною сприйнятливістю: до восьми років уже знав напам'ять увесь Коран, що викликало у правовірних мусульман екстаз захоплення. Про його музикальний слух і чудовий голос знали в усій окрузі. Один із бродячих музикантів - "сладкопівчих" взяв хлопця до себе в науку, навчив його грати на чанзі (рід лютні), складати і співати під власний акомпанемент вірші. Треба зважити на те, що в далекі часи вся поезія складалася в процесі імпровізації під акомпанемент, а згодом і виконувалася в його супроводі. Так було в народів Близького і Середнього Сходу.
Такі ж співці, як і Рудакі, стали розповсюджувати про нього легенди, а його вірші на слух виучували і передавали з уст в уста. Через кілька років про нього вже знали в Бухарі - столиці держави васалів Саманідів, що була північно-східноючастиною могутньої імперії - Арабського халіфату. Отже, повноліття прийшло до Рудакі вже разом зі славою.
Вчителю бажано свою вступну бесіду підкріпити, показавши через епідіаскоп чи діапроектор портрет Рудакі, а якщо вдасться, то створити фон з таджицької народної музики.
Вчитель підкреслить, що з цього часу почався другий період життя і творчості поета. Рудакі запрошують в Бухару, де він стає придворним поетом і дуже швидко завойовує першість серед інших. Він - головний придворний поет, якого назвали "султаном поетів". Крім цього, він ще стає радником освіченого володаря Насіра II. Він одержує значні права та привілеї. Про це ми можемо прочитати в деяких його творах. Так, наприклад, в касиді "Скарга на старість" він пише:
До всіх великях, що були у нашому краю,
Бувало, сміло входжу в дім, у них і їм, і п'ю.
Звідкіль би хто не діставав багатство в нагороду,
А я завдячував усім Самановому роду.
Дав сорок тисяч золотих мені мій володар,
П'ять тисяч і емір Макан мені прислав у дар,
Ще вісім тисяч притекло від шахового дому,
І весело мені жилось тоді в добрі такому!
Він справедливо зміркував високу ціну слів,
І двір його мені додав, що сам він повелів.
Тут і далі подаємо цитати і окремі поетичні твори Рудакі у перекладах В. Мисика, зроблених з повного ювілейного видання (1958 р,).І тому серед них е такі, що не зустрічаються в російськомовних виданнях.
Отже, завданням Рудакі було прославляти владик. Наскільки майстерно це йому вдавалося, можна судити з рядків, наведених нижче. У хвалебній каскді - оді "Мати вина він в цілому воздав хвалу правителю:
Найвище ж місце і найбільшу шану
Обійме гордий владар Хорасану.
А далі, використовуючи типові для східної поетики засоби художнього зображення та образності, Рудакі пише:
Вітаємо Абу-Дзквфар-Ахмада!
Його земля іранська славить рада.
Вів сонцем справедливості нам сяє,
Народ свій грів, землю оживляє.
Він - тінь творця, що впала над Іраном,
І вдасть його освячена Кораном -
Проте він не лише вихваляє, а й повчає, змінивши стиль і тональність своєї поезії. Далі, наприклад, читаємо:
Ні, любий Мюнхаузене, треба тобі повертатися, поки не пізно!"
У цю мить повз мене пролетіло зустрічне ядро, що його пустили турки в наш табір.
Не довго думавши, я пересів на нього і, мов ніде нічого, полетів назад. Ввісно, під час польоту я ретельно перелічив усі турецькі гармати і привіз своєму командирові щонайдокладніші відомості про ворожу артилерію.
Переклад Григора Тютюнника
Loading...

 
 

Цікаве