WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛітература світова, Всесвітня література → Еволюція героїв Хемінгуея - Реферат

Еволюція героїв Хемінгуея - Реферат

Сантьяго живе серед людей. Він старий, але все ще ходить у море. Це справа його життя, його покликання. І риба йому потрібна лише для того, щоб вижити, причому для Сантьяго битися за рибу - значить битися і за своє місце в людському суспільстві, яке не визнає невдах, адже вже пішов слух про те, що його човен "нещасливий", оскільки вісімдесят чотири дні він виходив у море і не піймав жодної рибини. Вітрило його човна було полатане мішковиною і "скидалося на прапор безнадійної поразки". Та і сам старий думає про те, що йому не щастить останнім часом. Але розраховувати він повинен лише на себе: "Воно то добре мати талант. Та краще бути справним. Тоді щастя не захопить тебе зненацька." Турбується про старого лише хлопчик Манолін. Проте старий думає про людей, які чекають його на березі, добре:"Сподіваюся, там за мене не дуже тривожаться. Власне тривожитися буде тільки хлопець. Одначе я вірю що він вірить у мене. Тривожитимуться старші рибалки. Тай інші теж. Люди в нашому селищі добрі."
З опорної системи видно, що Сантьяго- частина людського суспільства, яке штовхає людей на постійну боротьбу за існування і на самотність.
У повісті - притчі Хемінгуей порушує проблеми, які хвилювали і старого, і автора, і все суспільство: про вірність обов'язку, високу майстерність, життєве покликання тощо.
Людина і Всесвіт. Місяць, сонце, зорі - вони для старого його далекі друзі, любі брати і сестри. Вони - як люди: і відпочивають так як люди, просто сплять. Сантьяго залишився один у безмежному світовому просторі. "людина і океан - вони друзі, і вітер нам усе-таки друг, і небо, і хмари", їх так розумів Сантьяго, умів читати по них погоду. І чи не найбільшим визнанням величі всесвіту є слова старого рибалки про те, що" все таки добре, що нам не треба замірятися вбити сонце, місяць чи зорі. Досить і того, що ми живемо біля моря і вбиваємо своїх щирих братів." У ході розповіді відтворюється логічна схема, що відображає дану проблему.
Так неосвічений рибалка відчуває свій зв'язок з цілим світом. У душі поет, він одухотворяє все, що його оточує, і тисячами невидимих ниток зв'язує його з небом, зорями, космосом, з усім, що існує вічно. В праці - в боротьбі з незвичайною рибою, акулами, в перемозі над тілесними недугами розкривається нам мужній характер старого.
Хемінгуей побудував свою повість на системі мотивів, які постійно повторюються в оповіді, переплітаються і взаємодіють. Серед роздумів про рибу і їжу старому приходить думка, надзвичайно важлива для розуміння образу рибалки:"Не можна, щоб людина доживала свого віку в самотності, - думав він. - Але нічого не вдієш." Старий неодноразово повторює слова''сам - один'', "самотина","самотній".
"Старий поглянув на безмежний простір моря, збагнув, який він тепер самотній". Але там, у безмежному океані, з'явився табун диких качок; і "старий розумів, що людина в морі ніколи не буває самотня." Старий визнає свою зверхність над рибою, але в той же час і захоплюється нею, називає її незвичайною.
Життя - боротьба, яка наповнює його суттю і змістом. Доля Сантьяго - вічна боротьба, що є джерелом самоповаги. Тому і веде він боротьбу проти риби, проти акул, і навіть проти власної старості, і все тільки тому, щоб не втратити людського.
Людина постійно бореться в обставинах, котрі створює не вона, і єдина можливість перемогти - це в будь-якій стихії залишатися людиною. Це і є ідея повісті. Старий - справжня людина з власним етичним кодексом. У його поразках і перемогах - все його життя і життя людства. Ось "Моральний кодекс" честі Сантьяго:
- простота і гідність,
- воля та розум,
- ніколи не оглядатися на минуле,
- впевненість в своїх силах,
- віра в себе, в людей,
- спокій та розсудливість,
- безкомпромісна готовність до боротьби,
- мужність і витримка,
- гордість,
- повага до братів наших менших.
Висновок.
Отже, на різних етапах своєї творчості Хемінгуей перетворювався то в Ніка Адамса, то в Джека Барнса, то в Роберта Джордана. Якби не відрізнялися ці образи один від одного, їх споріднює між собою загальні риси, властиві самому Хемінгуею, - ріднить ворожість до буржуазного устрою життя, ненависть до брехні і лицемірства, порив до простих, чистих людей, захоплення мужністю і майстерністю.
Тому говорити про хемінгуеївського героя окремо, від власне автора, є неможливим. Недивно, що творчість Хемінгуея в цілому і його герої зокрема зазнають певної еволюції.змінюється сам Хемінгуей, його світогляд - і всі ці зміни відбуваються з його героями.
Цікаво, що пізній Хемінгуей визнає право на деяку роздвоєність не лише за власне героєм, але й за "героєм кодексу", що колись витісувався з моноліту. В "Небезпечному літі" про геніального матадора Антоню Ордоньєса сказано, що "в ньому поєднувалося дві особи - людина і тореро", і далі " він вивів теорію, за якою людина не відповідає за те, що тореро змушений робити із ввічливості". Це, якщо хочете, саме те вміння зазирнути всередину не лише власної, але й чужої душі, з якого виник образ Сантьяго, а ще раніше - Гаррі Моргана.
Та загалом Хемінгуей так і залишився вірний колишній системі гри. Художник Томас Хадсон з "Островів в океані" - знов амбівалентний власне-герой, що наслідує "героїв кодексу. Майже завжди у Хемінгуея, людина і обрана нею роль не зливаються, не прилягають щільно одне до одного. Залишається зазор, щілина. Надто вузька, щобвнутрішньому світові вихопитись ринути назовні. Але й досить широка щоб він, напружуючи, розсуваючи а часом і ламаючи захисний мур слів, міг усе ж таки стати відчуттям читача. Щілина ця і є джерело славнозвісного хемінгуеівського підтексту.
Старий Сантьяго, з тих ціленаправлених, сильних і незламних людей, до яких тягнуло Хемінгуея все життя. "Людину можна знищити, але її неможна перемогти". Ці слова Сантьяго - кредо самого письменника. Нехай акули з'їли отриману з таки зусиллям здобич, святкує все таки рибалка: він доказав, хоча б самому собі, що він майстер, творець. Моральна незламність - це, за думкою Хемінгуея, одна з тих якостей, яка звеличує людину, робить вартим його цього імені. "Людина не для того створена щоб терпіти поразки ". саме до цього можна сказати, "ідеального образу" йшов Хемінгуей все своє творче життя. Сантьяго-людина, яку перемогти неможливо, але ця людина, за творчим задумом письменника, здатна філософствувати. Вона прагне пізнати себе. Вергілієвське: "бежит невозвратное время", яке пригнічує пересічну людину, для рибалки Сантьяго не є небезпекою.
Отже, сила його творів в іншому - в чуйній і вимогливій людяності. У Хемінгуея свій світ і такий же світ у його героїв. І як кожний великий митець, він має на це право. Бо те, що бачить такий митець,- завжди відображення тих чи тих важливих аспектів реальності.
?
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Хемінгуей Е. Твори в 4 томах. Том 1. Романи та цикли оповідань. - пер. з англ. - К.: Дніпро, 1979. - 717с.
2. Хемінгуей Е. Избранное: Пер. с англ./Послесл. сост и примеч. Б. Грибанова. - М.: Просвещение, 1987.- 304с.
3. Грибанов Б. Т. Эрнест Хемингуэй. М., "Молодая гвардия", 1971.
4. Кашкин И. Эрнест Хемингуэй. М., 1966
5. Маянц З., Человек один не может. "Просвещение", 1966.
6. Литературная история США. М., 1979. Т. 3.
Loading...

 
 

Цікаве